Ексгенсек НАТО запропонував часткове членство України в Альянсі без окупованих територій — що про це говорять експерти

Колишній генеральний секретар організації Андерс Фог Расмуссен озвучив своє бачення подальшого статусу України в НАТО. Він вважає, що НАТО слід запропонувати Україні приєднатися до Північноатлантичного альянсу без українських територій на півдні та сході, окупованих Росією.

Думки експертів з цього питання різняться, пролунало чимало критики.

Чи можливо реалізувати на практиці ідею Расмуссена?

Вступ України до НАТО в межах тих кордонів, які контролює Київ, знизить ризик відкритого конфлікту між Росією та альянсом, вважає Расмуссен. Про це він заявив 11 листопада в інтерв’ю британській газеті Guardian.

Колишній генсек НАТО вважає, що частковий вступ України до Північноатлантичного альянсу і пов’язане з цим зобов’язання партнерів по блоку надавати допомогу “утримало б Росію від нападу на українську територію в рамках НАТО”. При цьому конфлікт не вважатиметься замороженим, переконаний Расмуссен.

“Настав час зробити наступний крок і запросити Україну вступити до НАТО. Нам необхідна нова архітектура європейської безпеки, в якій Україна перебуватиме в центрі НАТО”, — зазначив Андерс Фог Расмуссен.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що формулу Расмуссена важко реалізувати, вона нереалістична зокрема через недоговороздатність РФ.

Він назвав це “простими рішеннями”, які завжди в підсумку коштують дуже дорого”.

Подоляк переконаний, що ця модель спровокує РФ на подальшу ескалацію, заохочуючи її до агресивної війни, оскільки в Росії все ще впевнені, що зможуть поглинути Україну.

“Ще трохи — і Україна зламається. Треба дорізати громадян, доатакувати ракетами”. Це очевидно? Безперечно. По-друге, не менш очевидно поставити зустрічне запитання: а хто сказав, що Росія готова прийняти пропозицію і зупинитися? Хто сказав, що РФ захоче погодитися на “Україна в НАТО”?”, — написав Подоляк у Telegram.

Він також вважає, що дана модель гарантує Росії, що вона “не програє війну, не відповідатиме за воєнні злочини, не зазнає внутрішньої трансформації, а зможе продовжувати вкладатись у мілітаризацію та агресивну зовнішню політику”.

Раніше президент Володимир Зеленський в інтерв’ю американському каналу NBC News заявив, що Україна не готова віддати свою свободу терористові Путіну і продовжуватиме боротися.

“Це питання не тільки України, це питання безпеки в Європі, питання єдності в НАТО, тому що Росія після України нападе на країни НАТО. Що буде робити весь світ? Що вони будуть робити? Яка альтернатива? Одна з альтернатив, про які я чув — дати Путіну те, що він хоче, і зупинити війну. Без відповідальності, без трибуналу. Що робити? Я знаю, що робити. Ми повинні бути сильними. Тому я не бачу сьогодні жодних альтернатив. Я щиро вірю в єдність у світі, у світову підтримку України і демократії. І я щиро вірю і довіряю нашим людям і нашим солдатам”, — акцентував глава держави.

Серед експертів є думка, що президент РФ Володимир Путін уже давно хоче на практиці протестувати статтю 5 договору Північноатлантичного альянсу, яка передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на всіх його членів і спричиняє відповідь усіх держав-членів. У разі ж гібридного вступу України до НАТО незрозуміло, як трактувати цю статтю.

Думки політологів

Чи є раціональне зерно в пропозиції колишнього генсека НАТО, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Борис Тизенгаузен, політтехнолог;
• Олег Лісний, політолог;
• Ігор Петренко, політолог.

БОРИС ТИЗЕНГАУЗЕН: Путін якраз і хоче, щоб НАТО не було там, де стоять російські війська

— Прийняття до Північноатлантичного альянсу — процес тривалий, ведеться колегіальне голосування. Усі країни мають сказати “за”, а ми розуміємо, що є Туреччина, є ще ціла низка інших країн, які можуть довго не говорити “за”. І буде виходити, що Росія подумає: “О! Чудова ідея. Тобто, де ми зупинимося на момент, коли всі скажуть “за”, ось там та частина України і буде”. Але це смішно звучить.

По-перше, ми автоматично говоримо, що в нас якісь території і люди, які на них проживають, мають перебувати під захистом Північноатлантичного альянсу, а якісь — ні. По-друге, історія, коли Путіну дадуть те, що він хоче, а це, в принципі, буде часткове визнання, що, де стоїть Путін, там НАТО не буде.

У рамках світової безпеки — це вкрай небезпечний сигнал. Тобто це дуже небезпечний сигнал не тільки щодо Путіна, а й інших диктаторів.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Офіс президента України дав сигнал, що Україна не відійде від генеральної лінії

— Путін міркує так: що більше я захоплю, то більше мені дістанеться. І це ніяк не зупиняє його. Навпаки.

Потрібні будуть переговори з РФ для того, щоб визначити кордон. Але тут же виникає інше питання: а чи дотримується Росія своїх слів, які дає комусь? Ні.

Тому як ідея вона має право на існування, звичайно, і як якісь інші. Але нам своє робити. І в нас чітко визначена наша позиція про те, що ми не хочемо вступати в НАТО частинами… На теперішній момент, як я розумію з коментарів, які з Офісу президента пролунали, ми не відходимо від своєї генеральної лінії, ми хочемо вступити в НАТО всією територією після її звільнення.

Максимальним успіхом для нас буде запрошення до НАТО. Це, по-перше, буде сигнал для нас, що нас не кинуть, нам вірять, нас хочуть бачити в НАТО. А по-друге, це сигнал Путіну, що хоч би що він робив, Україна цілком увійде в НАТО, і тому він тільки такими діями підштовхує Україну до зближення із Заходом, а не навпаки.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Росія не дасть гарантій і житиме реваншистськими ідеями

— Проблема набагато глибша, ніж здається на перший погляд. Це не перша подібна пропозиція. Ми можемо згадати в цьому контексті й ідеї, які звучали з вуст колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера і американського політолога Френсіса Фукуями. Тобто вони говорили про приблизний сценарій гібридного членства України в НАТО, коли ситуація зупиняється на тій точці, яка сьогодні є. Підконтрольну територію України розглядають як територію, яка може претендувати на членство в НАТО, а питання з рештою територій вирішуватимуть потім.

Але насправді це глибша проблема, оскільки це навіть більше ризики для НАТО, ніж членство всієї України в Альянсі. Тому що основоположний принцип НАТО полягає якраз у статті п’ятій договору, де чітко сказано, що напад на одну країну є нападом на іншу країну НАТО. І як тут тоді бути, якщо ми фактично переводимо війну в конфлікт низької ефективності?

Швидше за все війна не припиниться. Сутички на лінії розмежування навряд чи хтось зможе зупинити. І як тоді потрібно буде реагувати, що буде розцінюватися агресією проти України, яка в гібридний спосіб увійде в НАТО.

Я вже не кажу про моральний аспект, оскільки Україна фактично має відмовитися зараз від деокупації своїх територій, на яких проживають українські громадяни, а вони ж перебувають під постійним терором з боку РФ. Другий момент — які будуть гарантії, як вони будуть виписані, чи не поставить це під сумнів якраз дієздатність НАТО як організацію.

Які цілі ставить перед собою РФ? Мені здається, що багато хто з тих людей, які пропонують такі ідеї, виходять із того, що Росія — це, в принципі, нормальна держава, але тільки зараз вона трошки заблукала. Насправді не так. Суть її агресії проти України — це питання імперіалізму. Завдання РФ — знищити українську державність. Де гарантія того, що вона зупиниться?

Це дозволить Росії в принципі трактувати такий стан справ, як свідчення того, що вона, в принципі, робила все правильно. Ну, от тільки трошки не дотиснули. З цього випливає, що реваншизм РФ рано чи пізно проявиться.

Тобто вони беруть стратегічну паузу, накопичують свій військовий потенціал, починають вести переговори про зняття санкцій, починають поглиблювати свої зв’язки. І наступний виток агресії буде очевидно ще гіршим, ніж він був. І як тоді бути в цій ситуації і як гібридне членство України в НАТО буде трактуватися іншими членами Альянсу.

Особливо варто враховувати, що всі члени Альянсу — демократичні країни, де відбуваються вибори. Залежно від політичного циклу які будуть рішення ухвалюватися і як це все трактуватиметься. Подивіться на процес вступу Швеції до НАТО, який спочатку Туреччина блокувала, а зараз Угорщина, виходячи зі своїх егоїстичних цілей.

Читайте також: Архітектура безпеки країн Північної Європи: що змінить вступ до НАТО Швеції та Фінляндії (ВІДЕО)