Економічний паспорт, 1 000 гривень вакцинованим та “Дія City”: “Взгляд с Банковой” із Тимофієм Миловановим

Як працює економічний паспорт українця і коли розпочнеться нарахування грошей на рахунки українських дітей. Як вплине закон щодо спеціальних умов оподаткування резидентів “Дія City” на економічний клімат в Україні. Чи є 1 000 гривень за вакцинацію стимулом імунізуватися та чи допоможуть ці виплати бізнесу, який постраждав від коронакризи.

Про це і не тільки в програмі “Взгляд с Банковой” телеканалу UA говоримо з радником керівника Офісу президента України, президентом Київської школи економіки Тимофієм Миловановим.

Ведуча програми – Анна Нитченко.

– Президент Володимир Зеленський вніс низку законопроєктів про економічний паспорт українця. Коли почнеться нарахування грошей на рахунки наших дітей і яку суму отримає дитина в результаті, після досягнення повноліття?

– Нарахування почнуться з 2022 року і стосуватимуться дітей, які народилися з 2019 року – з року, коли було обрано президента Зеленського. І по досягненню повноліття вони матимуть можливість використати ці гроші.

Загальна сума накопичень, яка очікується, це в сьогоднішніх цифрах приблизно 270 тис. грн або 10 тис. дол. кожній людині, яка досягне повноліття. Якщо буде інфляція, то гроші індексуватимуться на суму інфляції.

– Ще щодо ініціатив. Цього тижня Верховна Рада ухвалила закон про “Дія.City”. Загалом це віртуальна економічна зона для IT-компаній. Якщо проєкт вдасться реалізувати практично, що це дасть Україні?

– Його безумовно вдасться реалізувати. Закон насамперед змінює оподаткування для компаній, що працюють в IT-сфері. Ухвалюється закон, а після цього Кабінет міністрів має ухвалити додаткові документи, пов’язані з оподаткуванням, з тим, як саме це працюватиме. І в результаті, IT-компанії зможуть платити менше податків, це стимулюватиме їх розвиток.

Більшість із цих компаній використовують систему ФОП. Тепер на законодавчому рівні ухвалено рішення про низьку податкову ставку. І тепер якийсь інспектор не зможе прийти та сказати: ой, ви використовували консультантів чи ФОПів, ви платили якось незрозуміло, треба було інакше. Тепер він уже не чіплятиметься, це дуже добре.

У цьому законі прописано набагато більше речей, що стимулюють розвиток високотехнологічних галузей в Україні. Але оподаткування – це те, що одразу впадає у вічі. Але там є й пільги під час виведення капіталу, при прибутку.

Є також певні обмежувачі, які не дозволяють зловживати цим законом. Наприклад, щоб я не міг відкрити компанію, платити по 100 грн, найняти фіктивних працівників-програмістів, а використовувати їх для інших операцій та не платити чи сплачувати менші податки. Є обмеження, що мінімальна зарплата або середня зарплата по компанії має бути не меншою за певний рівень.

Тобто, це досить добре розроблений закон.

Він цікавий тим, що віртуальна економічна зона – це для нас нова практика, побачимо, як вона спрацює. Я очікую, що якщо вона спрацює добре, то буде запит і від інших галузей, наприклад, від агросфери чи навіть десь від промисловості, щоб такі самі законопроєкти були ухвалені для них.

– А щодо 1 000 грн за вакцинацію, як особисто ви вважаєте, це більше стимул для людей імунізуватися чи все ж таки допомога для постраждалого від коронакризи бізнесу? І наскільки це вагома допомога?

– Економісти сперечаються на тему – чи можна змусити чи промотивувати людей грошима вакцинуватися, якщо вони не хочуть? Чи справедливо платити тисячу тим, хто вже провакцинувався та вакцинувався б у будь-якому разі? Чи мають отримувати цю тисячу багаті люди, які й так одержують великі гроші?

Головна наша проблема, що відсоток вакцинованих людей – маленький. Так, він зростає, вже майже 40% вакцинованих українців. Це добре, але потрібно набагато більше. Тому необхідно використовувати будь-які механізми для мотивації до вакцинації. Тоді ми, як держава, набагато більше врятуємо життя людей, набагато більше допоможемо економіці. І якщо ця 1000 грн сприятиме у прийнятті рішення вакцинуватися – це добре.

Важливо, що використання цієї 1 000 грн обмежено. Наприклад, на них не можна купити алкоголь, цигарки та інше. Навпаки, йде підтримка сервісних галузей, які найбільше страждають від карантину.

І тенденція, коли гроші спрямовуватимуться на певні цілі, у сучасній світовій та українській економіці розвиватиметься дедалі більше. Згодом ми побачимо те, що називається “смартгроші”, які потрібно використовувати таргетовано. Вони вже зараз працюють через “Дію”. А згодом буде запроваджено електронну гривню, яку можна буде витрачати на певні цілі. І через “Дію” можна буде відстежити, чи правильно вони витрачаються. Технології дозволяють це й підвищують ефективність використання таких програм.

– А як вважаєте, чи варто розширювати перелік товарів і послуг, на які можна витратити цю тисячу? Ось раніше книги додали до переліку, тепер – ліки для громадян віком 60+.

– Це політичне питання, бо будь-які такі гроші – це перерозподіл, розумієте? Тобто так, ми стимулюємо людей вакцинуватися – це добре для економіки. Але це ж шляхом податків платиться, тобто ці гроші збираються з бізнесів і співробітників, з нас з вами, і за ці гроші ми платимо комусь. Далі вони стимулюють певну галузь економіки. І далі потрібна дуже уважна робота, щоб ці гроші використовувалися максимально ефективно.

Але це буде політичний процес. Галузі, які постраждали від пандемії, але не потрапили до цього списку, вимагатимуть, щоб їх також включили до списку. Люди будуть говорити, наприклад, а мені не потрібні гроші на ліки, мені потрібно за освіту заплатити чи мені потрібно просто купити їжі. І ось ці речі політики обговорюватимуть і вигадуватимуть механізми, щоб дійсно гроші йшли на ті цілі, які потрібні людині, інакше гроші не витрачатимуться. Напевно, варто обговорити. Але головне врахувати, щоби не було зловживань.

Тому це завжди баланс між податками, які ми збираємо, між тим, наскільки ефективно ці гроші використовуються, і тим, який політичний процес відбувається.

– На кінець року стандартне питання про коливання курсу валют. Саме за останній місяць різко виріс долар. На що чекати з 1 січня?

– Економісти не люблять цього питання. Тому що економісти не вміють прогнозувати майбутнє. Вони вміють створювати умови, щоб майбутнє було кращим. І в цьому плані велика трагедія економістів – вони не зрозумілі світом, у чому їхня справжня функція. Є такий жарт, що з останніх трьох фінансових криз економісти передбачили вісім. Тому ми часто дивимося негативно, бачимо більше ризиків, ніж можливостей. Ну, так побудовані наші моделі, на яких ми робимо прогнози та аналіз.

Основний ризик, який ми бачимо для країни, – невизначеність, ризик ситуації з Росією.

Ось часто порушується питання про можливу війну. І от якщо війни не буде (а мені здається, що її не буде), то й жодної проблеми з курсом не буде, оскільки макроекономічна ситуація в Україні є відносно хорошою.

Водночас якщо нагнітати, що ось це буде, і ось це… Люди почнуть панікувати. І, перш за все, панікуватимуть іноземні інвестори, вони потихеньку виводитиму гроші.

Вже зараз це відбувається, вони виводять потихеньку гроші, але небагато. Ми говоримо про кілька мільярдів гривень. І тому бачимо, що курс відносно стабільний.

Тож у короткостроковому періоді я якихось великих ризиків не бачу. Але треба враховувати ризик “новин про Росію”, вони створюють тривожний настрій. Але поки що Нацбанк чудово контролює ситуацію, і у Нацбанку достатньо зарезервовано коштів для таких ситуацій.

Резерви Нацбанку зараз у 6 разів більші, ніж вони були, наприклад, у 2014 чи 2015 році, коли були схожі ситуації та навіть набагато гірші.

Національний банк після 2015 року стабілізував ситуацію. І зараз у нас, взагалі, чудова ситуація. Великих ризиків немає. Наприклад, я долари не купую. Можливо, я помиляюся, ну ось я зарплату отримав, і її тримаю у гривні.

А щодо нинішнього зростання курсу. Дуже часто перед Новим роком курс трохи підскакує. Це пов’язано з тим, що люди йдуть в обмінники, міняють заощадження, закуповують подарунки, тобто певний сплеск споживання. Але це питання кількох днів, можливо, тиждень. І потім настає січень із нижчою активністю. Але це тимчасовий ефект.

Тому особисто я жодних змін щодо управління своїми грошима не роблю. Але я рекомендую всім диверсифікуватися, тобто не тримати гроші в готівці (ну хто собі це може дозволити, тому що більшість українців, на жаль, живуть від зарплати до зарплати). Але якщо у вас є якісь заощадження, їх потрібно диверсифікувати. Економісти завжди радять – тримайте трохи у фінансових інструментах, наприклад, в ОВДП (облігації внутрішніх державних позик України, – ред.), тримайте трішки у доларах, тримайте трішки у гривні.

– Ви сказали, що ситуація із Росією може вплинути на курс долара. Зараз йде опалювальний сезон, ціна на газ на європейських ринках висока, невідомо, як далі діятиме Росія в цьому своєму шантажі. Подорожчало і вугілля. Як ми пройдемо цей опалювальний сезон, і чи не буде якихось масштабних відключень, якими нас лякають деякі ЗМІ?

– Ви два запитання в одному поставили. Одне питання – чи є фізичні ресурси, чи буде можливість купити, придбати ресурси, потрібні для енергетики, для опалення. А інше – скільки це коштуватиме державі, і хто за це заплатить. І перше, і друге питання обидва важливі.

У новинах дуже багато говорили, що запаси вугілля невеликі. Це проблема дійсно існує, але вона під контролем, і вона буде розв’язана.

І, дивіться, у нас щороку опалювальний сезон – це така героїчна боротьба з тим, що ми начебто не підготувалися. Торік, якщо ви пам’ятаєте, були протести та тарифний Майдан, позаминулого теж проблеми із запасом були. Але щороку ми проходимо нормально опалювальний сезон. Тобто, ми маємо можливість нормально пройти й цей сезон.

Питання, справді, більш фінансове. Тому що ціни на світових ринках дуже великі, і багато залежить від того – чи продовжуватимуть вони зростати, чи стабілізуються. І, звичайно ж, різницю держава згладжуватиме – ось цей спалах цін для людей. Тарифи фіксуватимуться, буде певна допомога, різні механізми державної стабілізаційної допомоги будуть залучені, вони і зараз залучені.

Але знову ж таки питання – наскільки це критично для бюджету? Це не такі великі суми – питання, ну, не знаю, мільярдів. Звучить, як дуже багато. Але порівняйте це з сотнями мільярдів, які потрібні на медицину, на оборону, на освіту. Так, ми говоримо зовсім про інші суми грошей.

– За підсумками року. Ваш топ-3 економічних успіхів України?

– Звісно, відкриття ринку землі. Але в мене тут упередженість, бо цей процес запускав я. Але я вважаю, що це дуже важливо.

“Дія.City” мені дуже подобається.

І покращення бюджетного планування – це бюджетна декларація. Це технічна історія, її складно помацати руками, але те, що ми перейшли на середньострокове планування – це ніколи Україна не робила, це дуже стабілізує ситуацію.

Але це топ-3. А також зазначу, що інфраструктура покращується – не лише дороги, а школи, лікарні. Це також важливо, це дасть великий ривок у майбутньому для економіки.