Білорусь підписала торгові угоди з Венесуелою, Кубою та Нікарагуа. Ці договори можуть допомогти Москві та Мінську отримати доступ до підсанкційних товарів, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Натомість Росія та Білорусь постачатимуть товари, які через санкції не можуть отримати їхні партнери, повідомляє FREEДОМ.
Політична та економічна орієнтація Білорусі на Росію поставила Мінськ у критичну залежність від сусіда. З 2014 року, коли союзники Києва запровадили перші обмеження щодо країни-агресора, Кремль використав Білорусь для ввезення підсанкційних товарів. А після того, як Мінськ 2020-го опинився в міжнародній ізоляції і багато білоруських підприємств зупинилися через масові протести, Москва допомогла втримати економіку країни, по суті, прямими дотаціями. Тепер, коли Росія стала рекордсменом із міжнародних санкцій, кооперація двох режимів досягла максимуму.
“Ці зв’язки стали ще тіснішими. Вони практично перетворили де-факто Білорусь на суб’єкт Російської Федерації. Росія — кредитор останньої надії, інвестор останньої надії, логіст останньої надії, замовник — що завгодно. Подивіться на будь-який аспект економічної діяльності, і ви побачите, що після 2022 року показники білоруської економіки суттєво перекосилися у бік Росії”, — каже головний економіст Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук.
З початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну частина санкцій щодо Москви поширилася і на Мінськ. У червні 2024 року Євросоюз вкотре посилив перелік обмежень щодо Білорусі. Насамперед Брюссель зосередився на тому, щоб запобігти обходу санкцій. Наприклад, тепер європейські експортери мають включати до контрактів так звану “статтю про заборону Білорусі”. Йдеться про заборону реекспорту до Білорусі підсанкційних товарів, зокрема подвійного призначення, технологій, зброї та боєприпасів.
Однією з найважливіших для двох режимів сферою кооперації є військово-промисловий комплекс. Білоруські заводи виготовляють озброєння для російської армії. Такі масштабні замовлення спричинили навіть деяке зростання економіки країни після 2022 року. Хоча, на думку експертів, така тотальна залежність від Москви рано чи пізно спричинить обвал.
“Коли всі яйця в один кошик склали, звичайно, не дай боже, кошик впаде, а він з високою ймовірністю впаде, тоді все буде всмятку. І тоді це буде найжорстокіший структурний збій, якого треба буде позбавлятися виключно ринковими реформами”, — каже Ярослав Романчук.
Лукашенко не проти підстрахуватися. Єдиний надійний варіант, на його думку, — Пекін. За останні пів року білоруський диктатор двічі зустрічався із керівництвом КНР. Сторони підписали економічні угоди. У Мінську заявили: оцінюють їхній потенціал більш ніж у 3,5 млрд дол. Але, як вважають економісти, найближчим часом нічого кардинально змінити не вдасться.
“Приліт пана Лукашенка до Китаю і контакти, і активне сприяння інвесторам з Китаю, і сприйняття Білорусі китайцями як плацдарму для нових інвестицій… Доки триватимуть санкційні обмеження, власне, єдиним більш менш серйозним ринком для білоруської продукції буде, природно, РФ. Тому цей взаємозв’язок, швидше за все, продовжуватиметься й надалі”, — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Для обходу санкцій Кремль також використав інші держави — колишні радянські республіки. Найбільше товарообіг зріс із Казахстаном, Узбекистаном та Вірменією. Але заходи, які вживають союзники Києва, щоб припинити шляхи обходу обмежень, планомірно звужують коло торговельних партнерів Кремля.
Читайте також: Від санкцій Євросоюзу в Білорусі найбільше постраждає дрібний і середній бізнес — думка
Нагадаємо, Євросоюз ввів нові санкції щодо Білорусі.