Відновлення військового співробітництва, діалог щодо розвитку штучного інтелекту та спільна боротьба з наркотрафіком — це результати перемовин президента США та голови Китаю. Зустріч Джозефа Байдена і Сі Цзіньпіна відбулася в Сан-Франциско на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Перемовини тривали близько чотирьох годин. Думки експертів розділилися. Деякі впевнені, що зустріч — ознака потепління у відносинах двох країн. Інші не такі оптимістичні, повідомляє FREEДОМ.
Пауза в прямих контактах лідерів США і Китаю тривала понад рік. Після візиту на Тайвань спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, Пекін в односторонньому порядку перервав діалог із Вашингтоном. А пізніше Китай провів масштабні навчання поблизу острова. Ситуація залишалася контрольованою, але напруженою до серпня 2023 року, коли США запросили нового міністра закордонних справ Китаю до Вашингтона.
“Принципи у Сполучених Штатів і у Китаю різняться, і через це виникають конфронтація і непорозуміння. Але Китай не є нігілістичною країною, яка прагнула б знищити світовий порядок. Навпаки, в Китаї зацікавлені в тому, щоб його підтримувати і розвивати. Тому що Китай вдало інтегрувався до цієї системи міжнародних відносин і отримує обсяг вигід, які в деяких випадках перевищують ті вигоди, які отримують Сполучені Штати і їхні близькі партнери”, — каже доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету “Києво-Могилянська академія” Дмитро Єфремов.
Необхідність у діалозі назріла давно. Експерти впевнені, що ситуація була близька до прямої конфронтації. Зустріч президента США і глави КНР відповідає інтересам обох сторін. Наприклад, Сполучені Штати не хочуть, щоб на тлі війни Росії проти України і конфлікту на Близькому Сході почалися бойові дії поблизу Тайваню.
“Для Китаю, напевно, це було б найкраще вікно можливостей, щоб спробувати продавити якісь свої інтереси. Але, мабуть, вони зрозуміли, оцінили ситуацію і зрозуміли, що все ж таки обстановка не настільки комфортна, як би їм цього хотілося, і вирішили спробувати зараз трохи пом’якшити цей градус напруження, який останнім часом був дуже і дуже високий. І для того, щоб не сталося незапланованої конфронтації, вони вирішили цей оперативний зв’язок відновити”, — коментує політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов.
Пекін зацікавлений у відновленні діалогу з Вашингтоном насамперед через економічні проблеми. Рівень безробіття серед молоді досяг рекордних показників, а в технологічному секторі почалися масові звільнення. Для Китаю важливо обговорити і заборону на постачання технологій.
“Я б назвав це потепління досить-таки умовним. Мені здається, що це більше схоже на якусь спробу з обох сторін приспати пильність свого опонента. Усе відбувалося в досить-таки спокійних тонах, але, тим не менш, щодо якихось ключових питань домовленостей досягнуто не було”, — зазначив Несвітайлов.
Експерти впевнені, що США навряд чи вдалося переконати Китай змінити політику щодо Росії. Попри те, що союз Москви і Пекіна ситуативний, Сі Цзіньпіну поки що вигідне продовження війни РФ проти України.
“Усі ми розуміємо, що КНДР без відмашки Китаю не почала б постачати озброєння до Російської Федерації, не було б цього мільйона артилерійських снарядів, які вони передали, та іншої військової допомоги. Безпосередньо Китай не постачатиме озброєння, не виявлятиме відкриту політичну підтримку діям Росії і Путіну”, — сказав Несвітайлов.
Війна Росії проти України багато в чому визначає політику Китаю, переконані експерти. Вони припускають, що в разі поразки федерації на полі бою, Пекін не буде ініціатором військових конфліктів у регіоні.
Читайте також: Істотна частина зустрічі Байдена і Сі була про відносини з Росією, — політтехнологиня
Нагадаємо, надзвичайний і повноважний посол України в КНР (1999-2001 рр.), співголова Українсько-китайської ділової ради Ігор Литвин висловив думку, що про підсумки перемовин лідерів США і Китаю Джозефа Байдена і Сі Цзіньпіна ще рано говорити, конкретних домовленостей поки не досягнуто. Але сам візит китайського очільника продемонстрував світу, що світ, однозначно, знову став дуалістичним, про жодну багатополярність і мови бути не може.