Духовна незалежність і захист національних інтересів: як це пов’язано із забороною російської церкви в Україні, пояснили експерти

Днями Верховна Рада ухвалила закон про заборону діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних із РФ. Закон набуває чинності через 30 днів із дня його опублікування.

Тепер у громад Української православної церкви Московського патріархату та інших церков, пов’язаних із РФ, є 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з Російською православною церквою та іншими російськими організаціями.

Чому закон важливий для України?

Рішення українського парламенту про заборону діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією, підтримали представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. У своїй заяві вони зазначили, що головною загрозою релігійній свободі в Україні є російська агресія, яка призвела до того, що було вбито десятки священників, зруйновано сотні храмів і молитовних будинків.

“Ми категорично засуджуємо діяльність Російської православної церкви (РПЦ), яка стала співучасницею кривавих злочинів російських загарбників проти людяності та освячує зброю масового знищення, а також відкрито заявляє про необхідність знищення української державності, культури, ідентичності, а віднедавна — і самих українців”, — ідеться в заяві представників Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

Представники Ради також акцентували, що в Україні, навіть в умовах жорстокої війни, яку розв’язала РФ, шанують релігійні права і свободи.

“Головною загрозою для релігійної свободи в Україні є російська агресія, внаслідок якої окупантами було вбито десятки священнослужителів, зруйновано сотні храмів і молитовних будинків. Московський патріархат виправдовує погроми й обмеження релігійної свободи, тортури та вбивства священників і пасторів, і цинічно зневажає встановлення Господа та елементарні норми загальнолюдської моралі”, — наголошено в заяві.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що ухвалений закон — важливий. Він — про духовну незалежність українців.

“Це те, про що ми говорили з членами Ради церков і релігійних організацій. І днями я буду говорити також із представниками Вселенського патріарха Варфоломія. Ми будемо й надалі зміцнювати Україну, наше суспільство”, — повідомив Зеленський у відеозверненні 20 серпня.

Коментуючи ухвалений Верховною Радою закон, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак наголосив, що Москва більше не матиме впливу на церкву в Українській державі.

“Росія — країна, яка руйнує храми в Україні, для них не існує віри. Ще з радянських часів церква в Росії і для Росії — це територія і вуха їхніх спецслужб. Росія сьогодні є країною, яка руйнує храми в Україні. Для них не існує Бога, не існує віри. Це ширма для вбивств і насильства”, — написав керівник ОПУ в Telegram.

Що чекає на Українську православну церкву Московського патріархату?

Закон №8371 дозволяє Державній службі з питань етнополітики та свободи совісті звертатися до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації, якщо служба встановила зв’язок її з РПЦ.

Спочатку Держетнополітики забезпечує дослідження, що встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ. Далі, у разі, якщо факт такого входження встановлений, відомство надсилає до цієї релігійної організації припис із вимогою вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази. І тільки в разі невиконаного припису Держетнополітики звернеться до суду.

Але як зазначили в Держслужбі, це не означає тисячі судових позовів. Якщо, наприклад, Українська православна церква Московського патріархату не вийде за 9 місяців зі складу Російської православної церкви, позов подадуть проти Київської митрополії УПЦ. Для того щоб зупинити діяльність Київської митрополії, необхідно зупинити діяльність тих релігійних організацій, які вона зареєструвала, пояснив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

Також він повідомив, якщо настоятель Української православної церкви (Московського патріархату) митрополит Онуфрій до нього звернеться з бажанням увійти до Православної церкви України, він запропонує справедливу модель.

“Якщо УПЦ розірве свої відносини і вийде зі складу Російської церкви, вона вільна далі вирішувати свою канонічну долю. Може звернутися до всіх православних церков і сказати: скличімо з цього приводу Православний собор”, — додав Єленський журналістам.

Зазначимо, від початку повномасштабного вторгнення Росії проти понад 100 священників Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) відкрили кримінальні провадження.

Як повідомили у пресслужбі СБУ, половині з них уже повідомили про підозру.

А 26 — винесли судові вироки. Зокрема, справу відкрили проти митрополита УПЦ МП Павла Лебедя. Його підозрюють у розпалюванні релігійної ворожнечі та виправданні агресії Росії проти України. Під слідством опинився і митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Його також звинувачують у розпалюванні релігійної ненависті.

Думки експертів

Про особливості виконання закону, а також його важливість для українців у контексті російської агресії — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики;
• Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”;
• Микита Потураєв, народний депутат України, голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.

ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Росія втратила ще один потужний інструмент впливу на українців

— Фактично російський патріархат, РПЦ і структура, яка з ним пов’язана в Україні, це легальний інструмент пропаганди “русского мира”. І таких інструментів у Росії було досить багато. Це і політичні партії — зараз вони заборонені. Це медіа, які транслювали російські наративи або навіть належали колаборантам. І деякі навіть напряму фінансувалися грошима з Росії.

Українське православ’я близько 350 років перебувало під впливом Москви. Першим кроком відокремлення і створення духовної незалежності був Томас від Варфоломія, патріарха Вселенського. І зараз це вже фактично заборона зв’язку з РПЦ. Тож такі рішення бувають раз на чотири століття. І дуже приємно, що саме наше скликання Ради це зробило.

Наш комітет готувався до проєкту, але все-таки фінальний імпульс до ухвалення і результативного голосування дав президент України Володимир Зеленський.

Закон набирає чинності через 30 днів після публікації. Але нормативні акти Кабмін може готувати вже наступного дня після публікації закону.

А ось Державна служба з етнополітики та свободи совісті може піти до суду, щоб заборонити юридичну особу — після цих дев’яти місяців. Мені здається, що дев’ять місяців — це більш ніж достатньо, щоб церква ухвалила рішення про розрив із Росією.

Росія вбиває українців. Це частина її геноцидної політики, РПЦ прямо це благословляє, заохочуючи вбивства українців.

Тепер Москва втрачає цей легальний інструмент. Але потрібно зазначити, що в самій УПЦ МП (Українській православній церкві Московського патріархату, — ред.) є велика кількість і священників, і парафіян, які не хочуть цього зв’язку. І вони тиснули на вищих в ієрархії кліриків, але ті чинили опір. Тому зараз це ще й шанс для тих проукраїнських, патріотично налаштованих священників, щоб цей розрив відбувся. А Росія просто остаточно втрачає будь-який вплив на Україну. Україна повністю дивиться в бік євроінтеграції, хоче в НАТО.

Я не думаю, що не всі, напевно, захочуть перейти, тому що дуже багато років була дуже велика пропаганда з приводу ПЦУ. Тому, я думаю, що для частини парафії це поки що неможливо. Хоча ми сподіваємося, що з часом це буде все-таки діалог і буде більше цих переходів.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Ухвалений закон — не про гоніння, а про безпеку України

— Я думаю, що російські спецслужби спробують максимально розгойдати ситуацію навколо цього закону. Навіть за реакцією тих деяких українських депутатів, не буду називати прізвища, які обслуговують інтереси саме Московського патріархату, сиділи як зайчики під час голосування. Тобто вони не блокували трибуну, не кричали, що це свавілля. Вони просто мовчки натискали червоні кнопки, чекаючи, що скажуть куратори з Москви.

Я вважаю, що це правильний закон. Він не про конкретну церкву. Насправді там ідеться про організації. А будь-яка організація в Україні має бути українською і виконувати українські закони, не бути афілійованою з країною-агресором. Це стосується будь-якої організації.

Якщо в цих організацій не вийде розірвати такі зв’язки або вони цього не захочуть, або будуть тільки імітувати розрив, тоді держава увімкне законний метод. Є пункти, які в законі чітко прописані для таких організацій. Через суд — усе як годиться. Ця ж релігійна сила може теж подати апеляції, вона може звертатися до судів. Це буде тривалий процес. На відміну від Росії в Україні це робиться в цивілізований спосіб.

Президент Зеленський спілкувався з представниками всіх церков України і не було якихось заяв про те, що ця ініціатива — гоніння. Ні, це забезпечення безпеки в державі. Будь-яка організація, яка шкодить національній безпеці, має бути або профілактована, або закрита. Є безліч варіантів зробити це безкровно і безконфліктно. Але якщо Українська держава готова це робити, то російські агенти, звісно, будуть цьому протистояти щонайменше в інформаційному полі.

МИКИТА ПОТУРАЄВ: В Української православної церкви тепер є два шляхи

— РПЦ практично в усьому світі, в Європі точно, що відображено в резолюції парламентської асамблеї Ради Європи, визнана частиною російської тоталітарної державної машини. Тобто, по суті, це не церква. По суті, це продовження російської держави. Вона тільки маскується під релігійну організацію.

Взагалі, те, що вже зробила і продовжує робити так звана РПЦ, можна вже кваліфікувати як злочин геноциду. Безумовно, це питання нашої генеральної прокуратури, яка фіксує всі воєнні злочини, злочини проти людяності, які вчиняються так званою Російською Федерацією проти України. Але злочин геноциду — це окрема категорія, дуже важка. Є юристи, які дуже аргументовано говорять про те, що, з їхньої погляду, певні дії РПЦ уже підпадають під цю кваліфікацію.

Українська православна церква, яка ще з травня 2022 року неодноразово декларувала, що розірвала зв’язки з Москвою, має підтвердити, що вона їх дійсно розірвала. Не декларативно, а справді фактично.

А в цьому є певні сумніви. Якщо вони це зроблять, зробити це нескладно, то жодних претензій до них, згідно з цим законом, бути й не може. І вони діятимуть так само як і діяли, абсолютно спокійно, і використовуватимуть те майно, зокрема й державне та комунальне, яким вони користуються, на тих самих пільгових умовах, що передбачені для абсолютно всіх без винятку церков і релігійних організацій.

Але, знову-таки, щоб не було жодних сумнівів, цей закон жодним чином не про релігію. Цей закон жодним чином не про віру. Це закон виключно про адміністративні зв’язки з державою, яка напала на Україну, веде агресивну геноцидну війну проти України.

Дев’ять місяців потрібні як для того, щоб провести всі підготовчі роботи. Потрібно, щоб Кабмін розробив і ухвалив відповідні нормативні акти під виконання цього закону. Це займе час. Потрібно провести дослідження на наявність зв’язків або на поширення ідеології “русского мира”. Це теж займе певний час. Потрібно, щоб після цього Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті ухвалила відповідні рішення.

У питанні визначення насамперед ідеться про Українську православну церкву, яка має нарешті прийняти рішення, як вона житиме далі в Україні. Чи буде вона вступати в конфлікт з українським суспільством, загострювати цей конфлікт із суспільством і з державою, чи все-таки піде на реальний розрив із Москвою, остаточний і безповоротний. І тоді в неї є два шляхи.

Вона зможе або жити самостійно, дещо втративши канонічність. Але хочу підкреслити, що не повністю. Тобто, наприклад, найголовніше таїнство, хрещення або, скажімо, укладення церковного шлюбу — все це буде абсолютно канонічно. Але якийсь час УПЦ, можливо, побуде в прикордонній зоні. Поки інші православні церкви у світі визначаться, як до неї ставитися.

Або можна все-таки почати діалог із Православною церквою України, яка є абсолютно легітимною з погляду церковного права, канонічною, автокефальною, діють згідно з Томасом Патріарха Вселенського Варфоломія. УПЦ може абсолютно спокійно хоч завтра почати з ПЦУ діалог і прийти до об’єднання.

Читайте також: РПЦ вже давно потрібно було визнати терористичною та екстремістською організацією, — Яковенко