У Росії масового характеру набувають антивоєнні виступи родичів мобілізованих на війну в Україні. У своїх відеозверненнях росіяни розповідають про відсутність зброї, зв’язку, командування та забезпечення. Дружини мобілізованих передають слова своїх чоловіків про те, що доводиться сидіти в окопах під перехресним вогнем української та російської артилерії, інформує FREEДОМ.
Одну таку акцію родичі кількох мобілізованих, які потрапили під обстріл, влаштували біля воронезької прокуратури. Вимагали розповісти правду про долю їхніх близьких.
“У перший день, коли й привезли, їх поставили на передову лінію. Склад командування, всі командири взводів, полків і рота, як правильно, залишили поле бою і втекли. Обґрунтовуючи це тим, що нібито скоро вони повернуться і нададуть мобілізованим їхні речі. За 40 хвилин вони не повернулися. І почався обстріл гранатометами, мінометами та іншою супутньою зброєю”, — розповіла одна з учасниць акції.
Як розповіли дружинам ті, кому вдалося вижити, вони зазнали великих втрат. Внаслідок обстрілу на лінії зіткнення загинули сотні людей.
Своїх воронезьких розшукують інші родичі. Спеціально приїхали до військової частини 91711, щоб дізнатися хоч якусь інформацію. Кажуть, востаннє вони виходили на зв’язок 2 листопада. Тоді розповіли, що потрапили під мінометний обстріл та були змушені відступити. Після чого їм пригрозили звинуваченням у дезертирстві.
“Ми не можемо дізнатися, де наші хлопці. Просимо владу допомогти у цьому розібратися та повернути наших хлопців для проходження всіх з’ясувань на територію Богучарської частини 91711”, — зауважила учасниця акції.
Близько 70 родичів, мобілізованих з Курської області, вимагають повернути їхніх чоловіків з лінії фронту. Дружина одного з мобілізованих розповіла російському телеканалу “Дождь”, що чоловіка мобілізували на початку жовтня, а після двотижневого очікування на полігоні в Білгородській області їх відправили під Луганськ.
“Першу роту відправили вперед. Повернулося звідти лише сім хлопців. Після цього ротний намалював хрести зеленою фарбою, зв’язав їм руки та почав їх бити. Сказав, що дезертири. Після цього він забрав цих сімох людей, більше їх ніхто не бачив”, — розповіла жінка.
До губернатора регіону із проханням повернути близьких, відправлених на передову майже без підготовки та без необхідного спорядження, звернулися і жительки Вологди.
До цього їх відправили до Муліного Нижньогородської області, де вони чотири рази виїхали на полігон, а вже 16 жовтня їх відвезли до Луганської області. За два тижні перекинули на передову в районі Сватового.
“Хлопці потрапили під сильний артилерійський обстріл з боку ЗСУ. Зазнали мінометних обстрілів, атак дронів. Хлопці опинилися затиснутими у вогняній пастці. Їх убивав як противник, так і наша артилерія стріляла по наших хлопців. За словами президента, мобілізованих не повинні відправляти в зони бойових дій. Тим паче у нашому випадку не було бойового злагодження”, — повідомили учасниці протесту.
Такі протести дружин російських мобілізованих набувають масового характеру. І перетворюються на єдину легальну форму антивоєнних виступів. І хоча відео, які вони викладають у соцмережах, майже одразу видаляють, їх встигають розповсюдити інші користувачі. І про такий спонтанно організований рух, у центрі якого опинилися дружини мобілізованих росіян, дізнаються дедалі більше людей.
Читайте також: Що не так із протестами жінок у Росії, пояснила Романова (ВІДЕО)