Україна має намір провести другий Саміт миру вже в листопаді 2024 року, анонсував президент Володимир Зеленський. Деталей про майбутній захід поки що мало. Відомо, що туди, на відміну від першого саміту, що пройшов у червні, запросять представників Росії. Яку відповідь дасть Кремль і хто представлятиме країну-агресора — питання відкриті.
Українська формула миру є єдиним шляхом до припинення війни. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він закликав узяти участь у другому Глобальному саміті миру ті країни, які проігнорували перший.
Підготовка до другого Саміту миру
Український уряд продовжує працювати над тим, щоб на другий Саміт миру залучити представників Росії.
“Посадити представників РФ за стіл, виключити маніпуляцію і брехню. Ось цей широкий дипломатичний стіл, де будуть сидіти 100+ країн, ми хочемо, щоб цих країн було ще більше, щоб це було 150+ країн, які продемонструють спроможність Росії до мирних перемовин або нездатність Росії до мирних перемовин. Це буде продемонстровано за цим столом”, — наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Союзники Києва вважають доцільною присутність РФ на майбутній конференції, але залишають за керівництвом України право розв’язувати це питання.
“Ми говорили багато разів, що, ймовірно, участь Росії буде необхідною, тому що ця величезна міжнародна безпекова проблема була створена Росією, коли вона здійснила атаку проти України та українського народу. Якщо ви хочете розв’язати проблему, вам потрібно залучати також тих, хто є її причиною… Але не ми маємо вирішувати, хто має брати участь у цій конференції, а хто ні”, — сказав на брифінгу представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.
“Я вважаю, що зараз саме час обговорити, як ми можемо вийти з цієї ситуації війни та досягти миру швидше. Іншими словами, важливо провести ще одну мирну конференцію. Вона обов’язково відбудеться. І ми з президентом згодні, що вона має бути, до того ж за участю Росії”, — зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
На інавгураційний саміт у швейцарському Бюргенштоку приїхали делегації 92 країн і восьми міжнародних організацій. 94 учасники підтримали спільне комюніке. У ньому йшлося про підтримку трьох пунктів української формули миру: ядерної безпеки, продовольчої безпеки та повернення всіх полонених і депортованих Росією українців.
В українському МЗС зазначають, що кількість і географія країн, які беруть участь у мирному процесі, впливають на успішність реалізації пунктів.
“Формула миру не має альтернатив і є єдиним шляхом до всеосяжного, справедливого та міцного миру. Ми запрошуємо держави, лідерів та організації, які щиро бажають відновлення миру, долучитися до зусиль щодо формули миру разом із сотнею учасників з усього світу”, — зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі Х.
Перед другим Самітом миру, у вересні, Володимир Зеленський зустрінеться з лідером США Джо Байденом, щоб представити йому український план перемоги. Також він презентує його кандидатам у президенти США Камалі Гарріс і Дональду Трампу. Зміст документа Зеленський поки що не розкриває.
“Я думаю, добре те, що пунктів там не багато. І кожен пункт буде залежати від рішення Байдена. Ось чому я дійсно вважаю, що це допоможе. Я не можу дати 100-відсоткову гарантію, що це зупинить Путіна, але це зробить Україну сильнішою, і це також, думаю, підштовхне Путіна задуматися, як завершити війну”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Видання Bild повідомило, що під час візиту до США президент України нібито може оголосити про паузу в бойових діях. Українське військово-політичне керівництво проти будь-якого заморожування війни — так публікацію ЗМІ прокоментували в Офісі президента та в Міністерстві закордонних справ України.
“Ні, Україна не планує погоджуватися на жодне заморожування війни. Джерело, яке повідомило про це, не знає про план президента Зеленського. Елементи, які президент представить у Сполучених Штатах, безсумнівно, зміцнять, а не послаблять Україну та її воїнів”, — зазначив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий у соцмережі Х.
Після проведення першого Саміту миру у Швейцарії Україна розпочала роботу з реалізації трьох пунктів формули миру у форматі тематичних конференцій за участю представників країн-партнерів. Перша з них відбулася 22 серпня у форматі онлайн — вона була присвячена енергетичній безпеці. 5 вересня сторони зібралися, щоб обговорити продовольчу безпеку. Наразі триває підготовка до третьої та фінальної перед другим самітом конференції. Вона буде присвячена обміну полоненими та поверненню депортованих, зокрема дітей, в Україну.
Думки експертів
Як проходить підготовка до другого Глобального саміту миру? Чи вдасться Україні залучити більше держав до участі в Саміті? Чи буде на ньому присутня Росія? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
- Олег Постернак, політтехнолог і керівник Центру політичної розвідки;
- Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник громадської організації “Соціал-демократична платформа”;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: На Росію діють тільки силові методи
— Що стосується присутності Росії на Саміті, то присутність присутності ворожнечу. Ми не будемо просто розмовляти з убивцями. Президент України чітко говорить про примус.
Росія змушена бути присутньою на Саміті миру, тому що є економічний тиск глобальної спільноти і є військовий тиск — Курська операція, масштабування ударів у глибину території Росії, різке подорожчання війни для РФ. Якщо ці інструменти сукупно працюють, то вони змушують країну-агресора бути присутньою на Саміті миру в тому чи іншому вигляді.
Путін приїде на саміт від РФ, тому що побоїться. Україна не буде сама запрошувати російську сторону. Цю місію можуть виконати посередники. Посередником може виступити будь-яка країна, з якою у Росії є відносини. Це країни, від яких Росія залежить економічно. Перш за все, це країни глобального Півдня, тому що там основний товарообіг у Росії та основні гроші — Індія, Китай, Бразилія, Саудівська Аравія.
Ці країни можуть передати Росії вимоги світової спільноти: будь ласка, будьте зобов’язані бути присутніми на такому-то заході, розберімо те, що ви робите. Але це можливо тільки в тому випадку, коли працюють інструменти примусу.
Єдині дієві інструменти примусу Росії — силові. Це стосується й економіки, і військового напряму, і дипломатії. Усе інше — розмови, слабкості, поступки — тільки стимулюють експансію та агресію Росії.
Зараз формується консенсус у тому, що Росію потрібно не просити брати участь, а примусити брати участь у Саміті миру. І навіть ті країни, які намагалися на себе приміряти адвокатуючу роль щодо Росії, теж починають більш тверезо дивитися на ситуацію. Вони починають розуміти, наскільки руйнівні дії Російської Федерації для глобального політичного процесу, міжнародного права і глобальної торгівлі. Навіть нейтральні країни починають розуміти всі ризики, які несе Росія. І, звичайно ж, ось цей тиск має зростати.
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Імовірно, РФ відмовиться від участі в другому Саміті миру
— Росії потрібно побачити тиск з боку більшості країн світу, представлених в ООН та інших організаціях. Росія має бути присутня на Саміті як країна, що розв’язала агресію, і відчувати наслідки цієї агресії, включно з репутаційними, міжнародно-правовими та політичними.
Представники Росії на Саміті мають відчувати дискомфорт як представники країни-агресора. Звісно, у Кремлі хотіли б забезпечити максимально спокійну позицію, яка б відповідала їхнім настроям і баченню “суті” російсько-української війни. Однак навіть деякі держави глобального Півдня, наприклад, Індія, тепер не готові надати Росії таку можливість. Не впевнений, що і Саудівська Аравія займе виключно лояльну до Росії позицію. Деякі латиноамериканські країни також тричі подумають, перш ніж слідувати політичному курсу РФ.
Китай може продовжити називати війну “українською кризою” і намагатися підтримувати Росію, хоча й менш явно. Пекіну, зважуючи відносини із Заходом, може бути все складніше продовжувати це робити. Тому Глобальний саміт миру вигідний. Інше питання — чи буде Росія дійсно на ньому представлена?
Поки що, згідно з останніми заявами, перед оголошенням Путіна про намір повернутися до Стамбульських переговорів, йшлося про те, що Росія не братиме участі в другому Саміті миру.
БОГДАН ФЕРЕНС: Публічні міжнародні заходи посилюють позицію України
— Важливо розуміти, про що говорити на другому Саміті миру і яка його мета. Крім того, потрібно розширювати географію учасників — тих держав, які, можливо, не так залучені в контекст, але готові долучитися до процесу щодо завершення війни. Чим ширше представництво країн, чим вищий рівень участі, тим більш впливовими є формати.
Існують певні виклики в моменті підготовки до другого Саміту миру. Перше і ключове — це вибори у США, багато країн орієнтуються на результати. Поки у США немає певної політичної ясності, багато питань залишаються в підвішеному стані.
У Кремлі очікують на зміну президента США в Білому домі, тому рішення про участь у другому Саміті миру представників РФ багато в чому залежатиме ще й від цього чинника. Також це впливатиме і на рішення про участь інших держав — Китаю, Індії та інших.
Вирішальним фактором для РФ будуть модальність, орієнтування на результат, публічність цього заходу та участь/неучасть у ньому представників ключових країн на найвищому рівні. Саме такі формати заходів найбільше дратують керівництво РФ. Водночас проігнорувавши його, Росія продемонструє свою слабкість.
Перший Саміт миру зібрав велику кількість представників різних країн на найвищому рівні. Це вже свідчить про силу, про вплив і подальші плани України розширювати географічне представництво країн у форматі другого заходу. І РФ доведеться на це реагувати.
Якщо йдеться про конкретику, то все-таки є два треки. Один — публічний, який включає саміти та різні міжнародні формати. Другий — не публічний. Для досягнення певних результатів не публічний трек найефективніший, але потрібно також інвестувати в публічні міжнародні формати, які посилюють нашу позицію.
ІГОР ПОПОВ: Росія демонструє готовність до затяжної війни
— Були заяви про те, що на другий Саміт миру приїде російська делегація, і оскільки РФ розв’язала цю війну, то вона повинна її й закінчити. Тому делегація буде запрошена, а от чи приїде вона — залежатиме від того, чи піде російське керівництво на відступ від тих вимог, які воно досі оголошує.
Вимоги Росії йдуть всупереч інтересам України, що може поставити під сумнів участь РФ у другому Саміті миру. Досі не відкликана вимога Росії про те, що вона хоче забрати окуповані території України. З такими вимогами миру не досягнеш.
Поки що є загальний план щодо другого Саміту миру, а от чи приїде російська делегація, на якому рівні та в якому статусі — це ще буде обговорюватися.
Найімовірніше, другий Саміт миру відбудеться між американськими виборами та різдвяними святами. Велике значення матимуть результати президентських виборів у США. Мирне врегулювання в Україні максимально залежить не тільки від рішень самої України, а й від рішучості наших союзників. Тому в мирному плані будуть дуже конкретні запитання до наших союзників щодо військової допомоги, дипломатичної та економічної. Отримавши відповіді на ці запитання, ми зрозуміємо, наскільки сильна позиція України напередодні другого Саміту миру.
Своєю чергою, Росія демонструє готовність до затяжної війни й тому намагається зміцнити свої міжнародні позиції за допомогою військового співробітництва з Іраном і Північною Кореєю.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Дедалі більше країн починають усвідомлювати російську загрозу
— Зібрати достатню кількість країн без участі РФ на другий Глобальний саміт миру неможливо. Це розуміють і в Києві, і на Заході. Зараз ми бачимо інтенсифікацію комунікації, наприклад, з представниками Індії, щоб Індія стала організатором другого Глобального саміту миру.
Ми чули слова російського диктатора Путіна, коли він виділив три держави, які можуть бути посередниками — Китай, Бразилія та Індія. Тому є момент, за якого світова спільнота могла б схилити Росію до участі в Саміті миру. Але які б формати ми не придумали, слабка ланка — це кремлівський режим, який продовжує свої агресивні дії на території України та інших сусідніх країн.
Ситуація набагато складніша, ніж питання між Росією та Україною. РФ зараз серйозно огризається і багато держав починають дедалі більше сприймати загрозу майбутнього другого фронту як реальність. Тому вони починають більш серйозно замислюватися, як нейтралізувати російську агресію.
Читайте також: Що страшніше Путіну, то сильніші його погрози: реакцію РФ на дозвіл щодо далекобійних ударів обговорили експерти