Сьогодні о 22:17
У Росії продовжують вибухати і горіти нафтопереробні об’єкти. У ніч на 1 вересня уражено завод “Газпромнефти” під Москвою. За даними західних ЗМІ, він призупинив роботу установки “Євро+”, яка видає близько половини загальної потужності.
Росія не встигає гасити пожежі після ударів по НПЗ
1 вересня на Московському нафтопереробному заводі виникла пожежа. Російська влада заявила про масовану атаку дронів. Міський голова Москви Сергій Собянін стверджує, що один збитий безпілотник під час падіння пошкодив технічне приміщення НПЗ і там гасили “локальний спалах”.
За даними Reuters, завод може відновити роботу після ремонту установки “Євро+”, на який знадобиться приблизно п’ять-шість днів. Ця установка переробляє близько 50% сирої нафти, з якої виробляють бензин, дизельне пальне та авіаційний гас.
Також заявлено, що було здійснено спробу атаки 3 безпілотниками території Каширської ГРЕС у Московській області. Про пожежу на цьому об’єкті влада промовчала. Водночас російські пабліки опублікували фото і відео очевидців, на яких видно наслідки атаки.
Загалом у ніч на 1 вересня дрони атакували об’єкти в 16 регіонах РФ, серед яких Воронезький, Бєлгородський, Рязанський, Калузький, Московський та інші. Міноборони РФ відзвітувало про знищення 158 безпілотників. У Кремлі традиційно запевнили, що істотної шкоди атака не завдала. Але це була наймасованіша атака БпЛА по території РФ, пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Серед цілей — не тільки Московський нафтопереробний завод, а й Каширська і Конаковська ГРЕС.
Видання “Важливі історії” проаналізувало карту пожеж NASA. Вночі супутники зафіксували температурні аномалії на території Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК), військової частини 106-ї дивізії ВДВ у Тулі, а також на трьох цементних заводах у Калузькій і Московській областях.
Як і раніше, горять у Росії і нафтобази, причому горять довго. Так, про ліквідацію відкритої пожежі на нафтобазі в Пролетарську Ростовської області повідомили через понад два тижні після атаки безпілотників. The Insider пише, що під час гасіння об’єкта постраждали 47 осіб. Такі пожежі вкрай болісно позначаються на економіці країни-агресора, кажуть експерти.
У травні 2024 року Пентагон повідомив, що щонайменше 14% нафтопереробних потужностей у Росії виведено з ладу. Результатом стало зростання цін на внутрішньому ринку і зниження експорту.
Атаки на НПЗ у Росії тепер можна назвати частими і масовими. Наприклад, 28 серпня, вдруге дронами було атаковано нафтобазу “Атлас” у Ростовській області. Наступного дня Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що її атакували Сили оборони і Головне управління розвідки. Тієї ж ночі Україна завдала удару по нафтобазі “Зеніт” у Кіровській області, розташованій за 2 000 км від кордону. “Зеніт” забезпечує пальним російські війська, які воюють в Україні. Також у ніч на 28 серпня БпЛА атакували склад боєприпасів у Воронезькій області, через що владі довелося евакуювати два села.
А раніше, 24 серпня, було підірвано великий склад боєприпасів у Воронезькій області Росії. За даними Головного управління розвідки України, на цьому об’єкті, що має назву “Захід”, зберігалося понад 5 тисяч тонн боєприпасів, включно з артилерійськими та танковими снарядами, патронами для стрілецької зброї і ракетами класу “земля-повітря”.
До цього, 18 серпня, внаслідок удару українського дрона на нафтобазі в місті Пролетарськ Ростовської області сталася пожежа. Тоді загорілося близько 20 цистерн із дизельним пальним. Пожежники не могли загасити вогонь протягом десяти днів, оскільки багато сил було відправлено на війну проти України. На тлі цих подій у Ростовській області та в Росії загалом почали масово продавати нафтосховища і нафтопереробні заводи.
З початку року дрони атакували російські НПЗ щонайменше 64 рази, повідомило BBC. На деяких заводах перестали працювати установки первинного перероблювання нафти. У першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Після успішних атак по російських НПЗ Кремль засекретив дані про виробництво дизпалива. Тепер статистика про ринок бензину недоступна. Росія заявила про продовження заборони на експорт бензину до кінця серпня, потім — до кінця осені, а тепер — до наступного року.
Розраховувати на скорочення атак країна-агресор не може. Київ планує нарощувати виробництво безпілотників. У 2024 році виробництво дронів в Україні може досягти 2 млн одиниць, повідомили в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості. У цьому секторі залучені близько 200 українських компаній.
Думки експертів
Московська область зазнала ударів дронами — про що варто задуматися Кремлю? Які плани України щодо виробництва дронів і ракет? Чому для перемоги на фронті Україні важливо бити, зокрема по нафтових об’єктах РФ? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
- Валерій Боровик, командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел”;
- Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень
- Олександр Савченко, доктор економічних наук, громадський діяч і ректор Міжнародного інституту бізнесу;
- Костянтин Криволап, авіаційний експерт.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Уся Росія має відчути на собі, що таке війна, яку вона розпочала
— Російська Федерація — це один великий фейк. Росіяни дуже багато розповідали про те, що вони все контролюють, у них дуже сильні системи радіолокаційного контролю, системи протиракетної оборони тощо. Насправді це не так. Безумовно, РФ вразлива.
Ударів по РФ має бути набагато більше, вони мають бути більш системними, вони мають бути масштабованими і, відповідно, дійсно втягувати всю російську територію у відчуття війни. Тому що Росія є країною-агресором.
Єдиний спосіб зупинити цю війну — принести в Росію відчуття, що війна розвивається не за її сценарієм, що вона не буде фіналізована, як на цьому наполягає Російська Федерація, і Москва не отримає ті переваги, на які розраховувала.
Для партнерів України немає іншого сценарію, в рамках якого можна цю війну правильно фіналізувати, крім як масштабувати удари по глибині російської території. Коли не просто Курська область буде залучена у відчуття війни, а й інші області, включно з Московською.
ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: У Росії добре захищені тільки об’єкти Путіна
— Росія не готувалася до війни на своїй території. Тому системи ППО залишилися на колишньому рівні, ще радянському, до розвалу Радянського Союзу. Наскільки вони сильно розвивалися, ми бачимо зараз.
З іншого боку, жодна країна світу не зможе забезпечити захистом усі свої об’єкти, особливо невійськові, припустимо, заводи, які виробляють компоненти або ж саму оборонну продукцію. Що там говорити про об’єкти на всій території Росії, коли біля Москви і саму Москву не можуть вони захистити. Найзахищеніші об’єкти — це бункери Путіна, або де там він відпочиває.
Йде боротьба систем ППО проти вміння наших дронів працювати в умовах радіопридушення, впливу, спуфінгу (маскування, — ред.) і кінетичної протидії супротивників.
Україна нарощує можливості застосування і виробництва дронів, не тільки кількісно, а й якісно. Щодо дальності — ми можемо збільшувати дальність до 2 тис. кілометрів, щодо маневровності, щодо кількості, маси боєголовок тощо… Одним словом, є куди йти, є з чим іти, якщо буде нормальна кооперація виробника, військового і держави, яка фінансує це, то ми можемо розширювати і бити вже сотнями, я не кажу про тисячі поки що, але сотнями дронів по тих об’єктах, які допомагають агресії нашого ворога проти України.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: За рік Україна суттєво збільшила можливості дронових атак
— Україна систематично нарощує свої можливості ударів по військових об’єктах на території Росії. Перед нами стоїть досить серйозний виклик, оскільки поки ми в очікуванні рішення партнерів про те, щоб нам надали право бити західною далекобійною зброєю по військових цілях у РФ.
Крім цього, ведеться постійна робота над удосконаленням наявних моделей, над оновленням безпілотників. Україна аналізує те, як протидіє Росія, те, як їй вдається використовувати засоби ППО або засоби радіоелектронної боротьби для придушення певних типів дронів.
А кількість дронів і частота атак збільшилися в середньому втричі. Наприклад, минулого літа удари наносилися рідко — від 7 до 10 разів зросли можливості України.
Ми бачимо, що вдалося фактично знищити дві надзвичайно потужні і великі нафтобази, такі як “Атлас” і “Жовтнева” в Ростовській області.
Наносяться удари по військових об’єктах, аеродромах, об’єктах військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, які працюють зараз на потреби міністерства оборони РФ і зайняті тим, як би зробити якнайбільше нафтопродуктів для забезпечення потреб російської військової техніки та авіації.
Протягом тижня дрони летять у бік Москви. І якщо ми подивимося перше зведення, яке було від мера Собяніна, то там можна побачити, що всі дрони нібито були збиті системами ППО Росії. Але пізніше ми побачили, що далеко не все збито. Або збито так, що не вдалося уникнути загоряння, не вдалося уникнути влучень, наприклад, по Московському нафтопереробному заводу.
Це означає, що Україна вдосконалює тактику, знаходить ключ до поліпшення атак, проводить досить серйозний аналіз, моніторить розташування російських систем ППО, засобів радіоелектронної боротьби, і проводить атаки в такий спосіб, щоб справді вони мали ефект і успіх.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Регіональний дефіцит бензину добереться до Москви
— Якщо аналізувати удари по всіх нафтопереробних підприємствах, то можна сміливо сказати, що вони зменшили виробництво нафтопродуктів у РФ від 7 до 9%. Здається, це небагато, але насправді дуже суттєво. Не допомагають навіть заборони на експорт.
Швидкість переміщення вантажів у РФ — близько 4-5 кілометрів за день. Московський завод має дуже велике значення для постачання нафтопродуктів російській столиці та області. І це ще один удар по бензину. Це означає, що регіональний дефіцит бензину зросте. І це призводитиме до подальшого підвищення цін.
Якби США три місяці тому не попросили суворо Україну не бити по нафтопереробних об’єктах РФ, то ми б могли знищити не 7-9%, а 17-20%.
Але я думаю, ми надолужимо згаяне, з’являються і нові дрони, їхня кількість також зростає, і з’являються українські ракети, до того ж гібридні (такі, як “Паляниця”, — ред.).
КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: Московський нафтозавод — досить “жирна” ціль
— Міністерство оборони РФ сказало, що 158 дронів збили, а губернатори — 164. Кому вірити, навіть не знаю, просто гублюся.
Російські С-300, С-400, системи “Панцир” не здатні бачити цілі, подібні до українських безпілотників, супроводжувати їх і вражати. Тому Україні вдалося успішно атакувати Московський НПЗ.
Московський НПЗ — це перлина нафтопереробної галузі Росії, що знаходиться в європейській частині країни. Цей НПЗ переробляє десь на рівні 12 млн тонн нафти на рік. І якщо Росія вся переробляє десь на рівні 300-350 млн тонн, то це більше ніж 3% від загальної виробничої потужності.
Тобто, Московський НПЗ — це дуже серйозна, “жирна” ціль. Якщо завод справді серйозно уражений, то надалі це суттєво позначатиметься на забезпеченні Центрального федерального округу, особливо Москви, продуктами перероблювання. Тому що цей завод займає десь 35% ринку Москви і Московської області.
Путінський режим прийшов в Україну знищувати українців, набрав людей, готових за гроші вбивати інших людей. І він цією справою активно займається. А вся інша частина населення каже, що не має до цього жодного стосунку.
У Курській області РФ війна почалася 6 серпня. Я так розумію, що в Московській області вона почалася 1 вересня. Зараз росіяни відкрили очі. У них тепер з’являється нове знання про те, що війна може бути і в них. І це, мені здається, значно важливіше, ніж зменшення кількості перероблювання нафти на Московському НПЗ, порівняно з історичним переломним моментом, коли росіяни зрозуміють, що в них іде війна.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
