Допомогти Україні пережити зиму: інтерв’ю з головою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель звинуватив російську армію в бажанні занурити “українців у темряву”. Під час зустрічі у німецькому місті Мюнстер 3 листопада міністри закордонних справ країн “Великої сімки” (G7) пообіцяли допомогти Україні пережити зиму.

Яка допомога буде надана Україні. Як Росія продовжує шантажувати світ голодом та масовою міграцією. Чи планує Євросоюз зменшувати за фактом свою економічну залежність щодо Китаю, і які наміри щодо Ірану. Про це Жозеп Боррель розповів в інтерв’ю DW, переклад якого пропонує FREEДOM.

— Росія повернулася до ініціативи вивезення зерна з України через Чорне море. Але термін дії самої угоди добігає кінця. Наскільки ви впевнені, що Росія буде готова продовжити дію цієї угоди?

— Цьому (зриву дії “зернової угоди”, — ред.) немає виправдання. Росія не може заявити, що не збирається йти на угоду через те, що є перешкоди з боку європейських санкцій. Адже європейські санкції не стосуються експорту харчових продуктів. Тому Росія не має ні виправдань, ні причин.

Кожен день блокування вивезення зерна з України можна перерахувати за кількістю голодуючих людей. 20 млн тонн зерна зараз є в Україні.

Тому те, що Росія вирішила повернутись до виконання угоди, це хороша новина. І ми сподіватимемося, що дорога для українського зерна й надалі буде відкрита для того, щоб нагодувати світ.

— Зима вже близько. Але ми бачимо, як Росія бомбардує цивільну інфраструктуру України, зокрема електричні мережі, водопровідні мережі. На Україну чекає важка зима. Країни ЄС, а також країни “Великої сімки” роблять достатньо зараз, щоб підтримати Україну?

— Росія нищить Україну. Російська армія не в змозі її захопити. А українці опираються та відкидають окупантів.

Окупанти руйнують переважно системи електропостачання. Українців хочуть занурити у темряву, у холод узимку. Мільйони українців наразі не мають доступу до електрики. Цих людей хочуть виштовхнути з України до Європи, коли температура знизиться взимку.

І росіяни також хочуть, щоб ми, європейці, також ослабли взимку та не були готові так підтримувати українців. Але ми маємо бути готовими підтримати українців.

Ми повинні підтримати їх, надавши можливість відновити системи електропостачання. А також ми повинні надати зброю для захисту, щоб була можливість збивати ці дрони до того, як вони вибухнуть над їхніми головами, над їхніми будинками, над їхніми електростанціями.

Це наш моральний обов’язок, це моральний обов’язок європейців.

— Як ви вважаєте, наскільки європейські країни готові та чи хочуть прийняти нових українських біженців, які можуть покинути країну зараз, коли умови там стають дедалі важчими?

— Наразі ми прийняли близько 4 млн українських біженців. Спочатку від війни втекли 10 млн, але багато хто з них повернувся до України.

Але просто уявіть собі, що у вас немає опалення, електрики, води. Що ви будете робити? Звісно ж, ви поїдете. Ось що робить Росія.

У тому числі із цією метою Путін намагається перекрити постачання зерна з України. Менше зерна в Африці означає більше міграції.

Вони намагаються створити політичну нестабільність та намагаються створити міграційні хвилі, бо знають, що європейці дуже чутливі до міграції.

Таким чином, ми маємо продовжувати підтримувати Україну, і ми маємо зробити так, щоб зерно могло бути доставленим з України до інших країн, а електрика надходила до цієї країни. Ось що ми маємо зробити.

— Щодо Китаю. Ви нещодавно сказали, що європейські країни повинні докласти зусиль, щоб розглядати Китай як конкурента, а не як партнера, і відмовитися від економічної залежності від Китаю. Але 4 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Китай із делегацією лідерів бізнесу. Як вам ця подорож?

— Китай є економічним конкурентом та політичним суперником, бо їхня політична система повністю відрізняється від нашої. У нас демократія, багатопартійна конкуренція, а вони — однопартійна країна. Вони працюють інакше.

Але для Німеччини дуже важливим є експорт у Китай та інвестиції в Китай.

І ми не прагнемо відокремити економіку Китаю від наших економік, бо у програші будуть усі.

Отже, я чудово розумію, що Німеччина та всі європейські країни різною мірою мають економічний інтерес і продовжують партнерство з Китаєм.

Це не означає, що ми не пильні. Я чудово розумію, що Європа не намагається відокремитися від Китаю економічно.

— Чи є ризик, що європейські країни повторять ту саму помилку з Китаєм, як це було з Росією?

— Звичайно, наша енергетична залежність від Росії була надто великою, але вона стала значно меншою.

До війни наша залежність від Росії становила 40%. Нині – близько 7%.

Тобто, за кілька місяців нам вдалося знизити нашу енергетичну залежність від Росії з 40% до 7%. Це неймовірно. І ми зменшуватимемо її доти, доки повністю не зникне ця залежність.

— І останнє питання щодо Ірану. Чи буде новий пакет санкцій проти Ірану протягом найближчих кількох тижнів?

— Ми зараз затвердили один [пакет санкцій]. У мене була розмова з міністром закордонних справ Ірану. І я сказав йому, що ми стурбовані розгоном демонстрантів, особливо ситуацією з жінками. І те, що Європейський Союз запровадив санкції, це не заважає нам спробувати продовжити обговорення ядерної угоди з Іраном. Тому що тільки так ми можемо бути певні, що Іран не стане ядерною державою.

Читайте також: Українцям не потрібні оплески, їм потрібна зброя: промова голови дипломатії ЄС Жозепа Бореля на Європейському форумі