Донос на самого себе: як у РФ позбавляються незгодних

Нововведення від Кремля. Ті, хто шукають в інтернеті інформацію про війну і про російську армію, тепер — потенційні арештанти. Якщо, звісно, самі не попросять Мін’юст РФ внести їх до списку “іноземних агентів”. Перша заарештована за неінформування на саму себе — журналістка “Радіо Свобода” Алсу Курмашева, її можуть посадити на 5 років. Під ударом не тільки співробітники мас-медіа, юристи, правозахисники, а й будь-який житель Росії. А ще стали порушувати кримінальні справи на тих, хто всього лише не поставив плашку “іноагента” над постом у соцмережах. Про всі ці історії — в матеріалі журналіста Олексія Мацуки. 

Донос… на себе

Тепер у Росії перед тим, як в інтернеті шукати інформацію про війну, треба повідомити в Мін’юст і зізнатися в тому, що ти — “іноземний агент”. Занесіть мене до списку, будь ласка”. Інакше — кримінальна стаття. Такі реалії, в яких живе Росія.

Перший арешт за статтею за недоносительство на самого себе. Фігурантка справи — журналістка “Радіо Свобода” Алсу Курмашева. Громадянка РФ і США, жила в Чехії, вона за сімейними обставинами приїхала в Росію, і коли збиралася вилетіти назад — її затримали й заарештували. Лише за те, що не оголосила сама себе “іноагентом”.

Згідно зі змінами до кримінального кодексу Росії, саме це треба робити всім, хто збирає інформацію про війну з відкритих джерел і публікує їх. Причому стаття не нова, з’явилася ще до початку повномасштабного вторгнення. Але пустити в хід її вирішили тільки зараз, щоб журналісти і громадські працівники не могли проводити розслідування про стан справ в армії.

“Дивлячись на формулювання, ми одразу співвіднесли це з діяльністю правозахисних організацій, які займаються проблемами військовослужбовців, дідівщиною в армії. І якщо юристи цих організацій беруть конкретні випадки загибелі солдата-строковика в армії, порушення його прав, застосування насильства до нього, і захищають інтереси цього військовослужбовця, то результати розслідування цієї справи неможливо було б опублікувати”, — каже російська медіаюристка Галина Арапова.

Не просто особисто збирати інформацію, а навіть “гуглити” заборонили на 60 “небезпечних” тем. Зокрема, не можна шукати відомості про прогнози військово-політичної обстановки в Росії, факти про мобілізацію, про потреби військових і навіть про морально-психологічний клімат у військах. Якщо, наприклад, військового побили його ж товариші по службі, він розповів про це сім’ї, а ті розмістили пост у соцмережах — тоді батькам солдата треба йти в Мін’юст і повідомляти, що вони відтепер “іноземні агенти”. А не прийдуть самі — за ними прийдуть інші.

Про війну зараз пишуть багато російських журналістів. І цілком зрозуміло, що вони шукають в інтернеті якісь відомості про бойові дії, про учасників того, що в Москві називають “СВО”. І публікують свої матеріали. Але тепер кожен сюжет або статтю слідком сприйме як явку з повинною, як доказ провини — що дані збирав, а добровільно не прийшов, не став на облік як “іноагент”.

Першою під арешт потрапила чомусь журналістка, ім’я якої не на слуху, та ще й громадянство США є. Можливо, на ній відпрацьовують схему — дивляться, як відреагує суспільство, чи “проковтне” всі ці нововведення. Якщо так — то можна буде і людей із гучнішими іменами спокійно кидати за ґрати, якщо вони самі на себе не настукали і не прийшли здаватися в Мін’юст.

“Ця стаття, звичайно, була інструментом цензури та замовчування будь-якої інформації, пов’язаної з військово-технічною діяльністю. І тепер вона може застосовуватися до журналістів, військових аналітиків, правозахисних організацій, які займаються інформацією, що підпадає під ці пункти. Перший випадок ми вже маємо”, — зазначила Галина Арапова.

Складанням списків “іноагентів” з’являються в Росії щоп’ятниці. І можна тільки уявити собі, скільки чиновників зайняті тим, що цілими днями сидять у соцмережах і дивляться, хто написав щось проти війни, а хто просто поставив під цим постом лайк. Але й цього мало — вирішили, щоб народ сам ішов здаватися в Мін’юст. 

“Як вони припускають, ти зібрав із трьох джерел інформацію, потім пішов і записався в “іноземні агенти”, написав заяву в Мін’юст. А потім сидиш і чекаєш, коли тебе Мін’юст буде карати. Але я не знаю людей, які взагалі бачать себе в такій ролі в сучасному світі. Тому давайте виходити з того, що цю норму вигадали не для того, щоб люди йшли й записувалися в “іноземні агенти”, а для того, щоб усі заткнулися, і цю тему не обговорювали”, — вважає Галина Арапова.

“Нігерійський агент”

Гайки закручують повним ходом. Артем Важенков — перший росіянин, на кого відкрили не адміністративну, а кримінальну справу за те, що він не ставив плашку “іноагента” над постами в соцмережах. А ще він — перший і поки що єдиний “іноземний агент”… від Нігерії.

Артем Важенков — активіст руху “Голос”, уже багато років спостерігає за виборами. А спостерігачів, та ще й незалежних, у Росії не люблять. Зараз живе за кордоном і навіть не зміг приїхати на похорон батька, оскільки Артема оголосили в розшук. І тепер, щойно він перетне кордон Росії, його одразу ж відправлять за ґрати.

А почалося все з оголошення Важенкова “іноагентом”, про що він дізнався випадково — від подруги.

“Вона весь час сидить у телефоні. І каже: “Артеме, тільки не турбуйся, тебе визнали “іноземним агентом”. Перша реакція — просто шок. Я знав, що статус “іноагента” накладає купу обмежень, створює масу проблем. Тому спочатку це мене дуже сильно емоційно вразило. Хоча, з іншого боку, було навіть приємно отримувати привітання від знайомих: мовляв, круто, чуваче, гарно працюєш, раз тебе в Росії визнали “іноземним агентом”, — каже Артем.

Зараз у Росії для того, щоб оголосити людину “іноагентом”, узагалі жодного приводу шукати не треба — як причину вказують якийсь “згубний вплив Заходу”, не пояснюючи, у чому він полягає. А спочатку, коли “чорну мітку” вручили й Артему, за правилами, потрібно було знайти якесь іноземне фінансування. Хоча б пару доларів, які комусь із “неблагонадійних” перевів будь-який іноземець. Так сталося і з Артемом.

“Я єдиний “іноземний агент” від Нігерії, тому що вони знайшли на моїй картці переказ від громадянки Нігерії Абуре Флоренції”, — пояснює Важенков.

Артем багато подорожував, а для тих, хто часто літає літаками, існують програми лояльності. Накопичені бонусні милі можна продати — абсолютно офіційно, через спеціальний сервіс.

“Прийшли гроші з картки якоїсь Абуре Флоренції. Я знати не знаю, хто вона така, я ніколи не був у Нігерії. Але ось я є нігерійським “іноземним агентом”, нігерійським “шпигуном”. Відразу після цього я написав у посольство Нігерії з проханням дати інтерв’ю послу Нігерії в Російській Федерації, але він чомусь не відповів”, — продовжує Важенков.

У російський період свого життя Артем стежив за чесністю виборів. Двері його квартири розписували словами “Забирайся, мерзота”, але поліція навіть не прийняла заяву. Потім йому почали приходити з незнайомих номерів повідомлення, а в них — його фото біля під’їзду будинку. Такими способами хотіли залякати і змусити виїхати “по-хорошому”. Не вийшло — з’явився “іноагентський статус”.

“Спочатку я дотримувався сумлінно всіх цих правил. Думав, що буду ставити маркування “іноземного агента” на свої пости, буду здавати звіти, але одночасно буду судитися. І щойно рішення набере законної сили, або я виграю суди і вже не потрібно буде дотримуватися цих правил, або я програю і посилаю все під три чорти”, — ділиться Важенков.

Але одного разу Артем випадково забув поставити плашку перед постом в Instagram. Прийшов штраф, він його сплатив. Потім прийшов другий штраф, Артем вирішив — досить поповнювати держбюджет, гроші з якого Кремль витрачає на війну. І отримав — всього лише за це — першу в Росії кримінальну справу. Та ще й у розшук оголосили.

“Я не знаю, чому я є першим “іноземним агентом”, проти якого порушили кримінальну справу за недотримання цих правил. І до мене велика кількість “іноземних агентів” цих правил не дотримувалися, і в них теж багато штрафів. Але кримінальну справу чомусь порушили справу проти мене. Може, так постаралися регіональні спецслужби, і це попередження — не повертайся в Росію. Може, вони вирішили механізм порушення кримінальної справи обкатати на людині не такій відомій, як інші мої колеги з “іноагентського” реєстру”, — міркує Важенков.

Покарання, яке йому загрожує, — від штрафу, коли в тебе забирають доходи за два роки, до в’язниці — на той самий строк.

Артем вважає, що зверху прийшла команда посилювати переслідування інакодумців. Уже не просто видавлювати з країни, а реально саджати.

“Валом пішли штрафи. Мені здається, що зараз кримінальних справ буде все більше. До Іллі Яшина, який уже сидить у в’язниці, у в’язницю прийшов співробітник Міністерства юстиції з претензією — мовляв, чому ти з в’язниці не здаєш нам звіти про те, що ти “іноземний агент”. Це фантастика. Але цілком імовірно, що це закінчиться тим, що проти нього порушать теж кримінальну справу”, — розповідає Важенков.

І що показово, якщо раніше під ударом були здебільшого учасники опозиційних політичних рухів і журналісти, то тепер готують ґрунт для того, щоб були прописані підстави заткнути рота будь-кому. Зокрема, і батькам військових, які шукають інформацію в інтернеті про стан справ на фронті. Або юристам, які захищають відмовників. Адже якщо вони зібрали інформацію, озвучили її на відкритому процесі, а це з’явилося на ТБ або в інтернеті — проти захисника теж миттєво відкриють справу.

З останнього. У Росії людина може стати “іноземним агентом” просто тому, що хтось надішле до Мін’юсту лист із її даними. Журналіст Марат Нікандров перевірив це на собі. Скачав із сайту відомства заяву, вписав свої дані, відправив поштою. Жодних документів у нього не вимагали. Заяву прийняли, і без жодної перевірки… внесли в “чорний список”. Але це репортер хоч своє прізвище вказав. А уявіть, який простір для махінацій відкривається. Адже хто завгодно може вписати кого завгодно — сусіда, недруга, конкурента. І без найменшої перевірки людина вже “іноагент”.