У Білорусі на території військової частини в Осиповичах Могильовської області почалися будівельні роботи. Такий висновок можна зробити на підставі супутникових знімків. Інформацію підтверджують і місцеві моніторингові канали. Передбачається, що саме там дислокуватиметься частина “вагнерівців”, які перебралися в Білорусь після невдалого заколоту в Росії, повідомляє FREEДОМ.
Російську приватну військову компанію (ПВК) “Вагнер” вирішили розформувати, заявив після провальної спроби бунту Євген Пригожин. До 1 липня всі “вагнерівці” мали підписати контракти з Міноборони Росії, що категорично не влаштовувало главу приватної військової кампанії. Через день після того, як Пригожин заявив, що марш на Москву закінчено, президент РФ Володимир Путін пообіцяв, що бойовики зможуть стати частиною регулярної російської армії, але підписувати контракти з Міноборони вони не поспішають.
“Якби “вагнерівці” хотіли підписати контракт із Міноборони Російської Федерації, вони б, напевно, їх підписали давно. Але найманці, професійні вбивці і кримінальники підписували контракти не з Міноборони, а з “Вагнером”, і з Пригожиним. Мабуть, останній пропонував такі умови контракту, які їм більше підходили”, — пояснив військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук.
Частина найманців могла піти за Пригожиним до Білорусі. Щоправда, білоруси їх там поки що не бачили, на відміну від будівництва нового польового табору в Могильовській області. Про це повідомила моніторингова група “Білоруський гаюн”. Якщо “вагнерівці” все-таки приїдуть до республіки, то самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко спробує використати їх, вважають експерти.
“Він прекрасно розуміє, що владу він утримує все-таки силою, і сила його теж не безмежна. На мій погляд, можливості білоруських силовиків, тих, які підпорядковані Лукашенку, вони набагато менші, ніж можливості силовиків у Росії. Тому Лукашенко хоче собі ще ось таку невелику армію найманців”, — сказав військовий експерт Ян Матвєєв.
Що станеться після розформування ПВК “Вагнер” із тими найманцями, які перебувають за межами Росії та тимчасово окупованих нею територій України, поки що неясно.
“Вагнерівці” активно задіяні в багатьох країнах:
- Лівія;
- Судан;
- Малі;
- Центральноафриканська Республіка (ЦАР);
- Мозамбік;
- Буркіна-Фасо;
- Мадагаскар;
- Венесуела.
При цьому багатьох найманців там звинувачують у злочинах, скоєних проти мирних жителів. Якщо Росія перестане підтримувати бойовиків, то кількість цих злочинів збільшиться.
“Найманці в Африці, особливо в ЦАР, Лівії, Судані та Малі, залишаться без грошового забезпечення, а також політичної та військової підтримки. Тобто по суті вони залишаться без роботи й почнуть шукати собі заняття за своїм родом діяльності, що може становити серйозну загрозу для країн, обтяжених нестабільністю, громадянськими війнами й заколотами”, — з публікації Російської служби ВВС з посиланням на анонімне дипломатичне джерело в ООН.
За даними видання The Wall Street Journal, Кремль оголосив владі Сирії, ЦАР і Малі, що взяв під свій контроль найманців, які перебувають на території цих країн. За межами Росії та тимчасово окупованих російською армією українських територій перебувають близько 6 тис. бойовиків ПВК — повідомляє WSJ. Їхню присутність за кордоном Москва, ймовірно, спробує використати, щоб посилити там свій вплив.
Читайте також: Заколот ПВК “Вагнер” у Росії: які передумови й наслідки бунту Пригожина (ВІДЕО)