Дмитро Кулеба відвідав Китай: чим унікальний і важливий цей візит, пояснили експерти

23-25 липня відбувся візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Китаю, у межах якого він провів низку зустрічей, зокрема з міністром закордонних справ КНР Ван Ї. Поїздка глави МЗС — це перший від початку повномасштабної війни офіційний візит українського топчиновника до Китаю, а також перша двостороння зустріч глав МЗС України та Китаю з 2012 року. 

Головною темою обговорень став пошук шляхів припинення російської агресії проти України та можливої ролі Китаю в досягненні стійкого і справедливого миру.

Деталі візиту

Дмитро Кулеба наголосив, що російська агресія зруйнувала світ і загальмувала розвиток, а кожен новий день війни тягне за собою нові порушення гуманності та подальшу ерозію справедливості. За його словами, Китай може зіграти свою роль у відновленні справедливого світу. 

“Переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, а роль Китаю як глобальної сили миру є важливою. Потрібно завершити війну проти України, відновити мир і прискорити відновлення нашої держави”, — сказав глава українського МЗС.

Кулеба окремо поінформував колегу про результати Саміту миру у Швейцарії та роз’яснив логіку подальших кроків у впровадженні формули миру як шляху до справедливого завершення російської агресії.

Він довів послідовну позицію України, яка полягає в готовності вести переговорний процес із російською стороною на певному етапі, коли Росія буде готова вести перемовини доброчесно, але зазначив, що поки що такої готовності з російського боку не спостерігається.

Своєю чергою, в Пекіні вважають, що умови та час для переговорів ще не дозріли. Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї. 

“Китай вважає, що вирішення всіх конфліктів має в кінцевому підсумку повернутися за стіл переговорів, а вирішення всіх суперечок повинно досягатися політичними каналами. Останнім часом і Росія, і Україна сигналізували про готовність вести переговори тією чи іншою мірою. Хоча умови та час ще не дозріли, ми підтримуємо всі зусилля, які сприяють миру, і готові й надалі відігравати конструктивну роль у припиненні вогню, припиненні війни та відновленні мирних переговорів. Китай приділяє увагу гуманітарній ситуації в Україні та продовжить надавати Україні гуманітарні вантажі та допомогу”, — заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін.

Взимку 2024 року Китай запропонував свій “мирний план”, опублікувавши “Позицію Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні”. Документ складається з 12 пунктів, серед яких — “повага до суверенітету всіх країн”, “відмова від менталітету холодної війни”, “припинення бойових дій”, “відновлення прямого діалогу” Москви та Києва, “припинення односторонніх санкцій”. 

В Україні на цей “мирний план” відреагували стримано, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що пропозиції не викликають довіри, оскільки “в Пекіні навіть були не в змозі засудити нелегальне вторгнення в Україну”. 

Президент Володимир Зеленський заявив, що візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю свідчить про те, що КНР підтримує територіальну цілісність України. 

“Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який днями з візитом у Китаї, провів переговори зі своїм колегою і доповів мені про результати зустрічі. Візит українського урядовця на такому рівні — вперше за багато років. І це добре. Є чіткий сигнал, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. А також було підтверджено і те, що мені говорив лідер Китаю Сі Цзіньпін, — що Китай не постачатиме зброю Росії”, — повідомив президент.

Під час переговорів Україна і Китай також обмінялися думками щодо актуального стану та перспектив розвитку двосторонніх відносин, а також міжнародного порядку денного.

Дмитро Кулеба нагадав, що нещодавно Україна розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу і це рішення є незворотнім.

“Пропоную сьогодні обговорити наші двосторонні відносини зокрема через призму майбутнього членства України в ЄС та відносин Китаю з Європою”, — зазначив очільник української дипломатії.

Очільник українського МЗС також запросив владу та бізнес провінції Гуандун розвивати співпрацю з українськими регіонами. Він провів зустріч із губернатором провінції Ван Вейчжуном і делегацією регіональних чиновників. Кулеба нагадав про партнерські відносини між провінцією Гуандун і Миколаївською областю з 1994 року. 

“Запрошуємо ваших представників відвідати Миколаївську область та інші регіони України, розглянути перспективи інвестицій та бізнесу. Ми всіляко вітатимемо та сприятимемо співпраці між нашими регіонами, участі вашого бізнесу у відбудові та відновленні нашої країни”, — наголосив міністр закордонних справ України. 

Читайте також: Ми продовжимо об’єднуватися, щоб зупинити Путіна: Байден звернувся до американського народу — головне

Думки експертів

Які головні питання обговорювали глави МЗС України та Китаю під час двосторонньої зустрічі? Як поїздка Дмитра Кулеби до Китаю вплине на позицію Пекіна щодо справедливого миру в Україні? Чи може Китай натиснути на РФ і примусити до мирних переговорів? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Антон Кучухідзе, політолог;
• Олексій Полегкий, директор Центру публічної дипломатії;
• Аліна Гриценко, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень;
• Олексій Чигадаєв, китаїст із Лейпцизького університету; 
• Дмитро Єфремов, експерт Української асоціації китаєзнавців.

АНТОН КУЧУХІДЗЕ: Візит Кулеби до Китаю — це резонансна подія

— Міністри закордонних справ України та Китаю говорили 3 години. Це означає, що діалог був про конкретні речі. Це був не просто протокольний візит. Найімовірніше, обговорювали пункти мирного плану, також ішлося про можливості Китаю брати участь, наприклад, у реалізації пунктів мирного плану України, зокрема шляхом впливу на Російську Федерацію. 

Китай не особливо щасливий від того, що росіяни пішли в поглиблене військове партнерство з Північною Кореєю. Після візиту Путіна в КНДР, в американській пресі було багато розмов про те, якою буде реакція Китаю. 

У декларації вашингтонського саміту НАТО було зазначено, що Китай сприяє Російській Федерації у війні. Це також сприяло тому, що Китай провів зустріч з українською стороною на такому високому рівні. Я думаю, це перший крок для поглибленого діалогу. Ця зустріч була вигідна не тільки Україні, а й Китаю. Пекін дав сигнал, що перебуває в комунікації з Україною на високому рівні та поінформований про ситуацію. Реальні результати цієї зустрічі ми побачимо трохи пізніше. 

Чи буде Китай оперативно вмикати механізми тиску на Росію — питання відкрите. Це залежатиме від їхніх економічних інтересів і від реальної загрози запровадження санкцій. Має скластися дуже багато чинників для того, щоб Китаю стало вигідно тиснути на РФ. 

Кремль не дуже задоволений тим, що відбулася така зустріч. Російські пропагандисти намагалися продати своєму населенню і показати зовнішнім гравцям, що Китай — стратегічний партнер Росії. Комунікація Києва і Пекіна на такому високому рівні — це справді резонансна подія на тлі всіх тих конфліктів, які можливі між Заходом і Китаєм, і навколо незрозумілості позиції Китаю щодо війни. Це сильний політичний сигнал від Китаю про те, що він дійсно готовий розмовляти з усіма, а не йти в кут до Росії. 

ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: Китай демонструє свою нейтральність

— Сам по собі факт візиту дуже важливий. Це перший візит такого рівня від початку війни, розв’язаної Росією. Він свідчить про те, що Китай розуміє — спроби Росії стерти Україну як незалежну державу безнадійні. 

Запрошення китайською стороною глави української дипломатії також свідчить про тонкий баланс дипломатичних процесів у Китаї.

Останніми місяцями КНР часто звинувачують у тому, що він підтримує Росію. Йдеться про відмову від участі в Саміті миру та неодноразові заяви високопосадовців із різних країн про те, що Китай постачає товари подвійного призначення країні-агресору.

Китай зацікавлений у демонстрації своєї нейтральності. Він підтримує такий самий рівень відносин з Україною, як і з Росією. Однак насправді це не так: Китай значною мірою підтримує Росію. Хоча КНР продовжує позиціювати себе як нейтральну третю сторону. У цій ситуації Україна може використати цю позицію, щоб спонукати Пекін діяти не тільки декларативно, а й робити конкретні кроки.

Загалом, Китай задоволений залученістю Росії у війну з Україною, оскільки це послаблює Росію. Китаю абсолютно невигідно, щоб Росія програла цю війну, але він побоюється розширення військових дій. Китайське керівництво стурбоване тим, що війна зачіпає інтереси дедалі більшої кількості країн.

Китай волів би, щоб війна мала локальний характер і “конфлікт”, як називають його в Китаї, залишився регіональним. Нині Китай опинився під загрозою вторинних санкцій, причому ці погрози надходять не тільки від США, а й від Євросоюзу.

Вторинні санкції являють собою критичну проблему для Пекіна, оскільки вони можуть істотно вплинути на економічні інтереси та міжнародні відносини. Товарообіг і торгівля із західними країнами, особливо зі США та Євросоюзом, є ключовими для Китаю. Загальний товарообіг зі США та Євросоюзом у п’ять-шість разів перевищує обсяг торгівлі з Росією. Для Китаю реальна економічна війна із західними країнами була б катастрофою. 

АЛІНА ГРИЦЕНКО: Можливо, готується двостороння зустріч Володимира Зеленського та Сі Цзіньпіна

— Як міністр Кулеба свого часу сказав, формула миру — це свого роду меню, де є різні пункти, з яких країни можуть обирати, до якого вони готові будуть долучитися. І Китаю теж є з чого вибрати — це ядерна безпека, продовольча, екологічна. 

Для Китаю це буде репутаційне та іміджеве питання. Китай дуже активно намагається себе позиціювати як державу-миротворець, яка просуває тільки мирні інструменти вирішення конфліктів. 

Днями в Пекіні відбулися переговори між 14 палестинськими угрупованнями, які досягли угоди про створення Національного тимчасового уряду для примирення після того, як воєнні дії в Газі будуть закінчені.

Для Китаю це великий дипломатичний успіх, який вони, звісно ж, хочуть закріпити та шляхом залучення до вирішення війни РФ проти України. Але при цьому тут для Китаю питання більш чутливе політично, тому вони навряд чи будуть на чомусь істотно наполягати та робити якісь радикальні дії. У Пекіні довго думають, перш ніж зробити той чи інший крок, зважують усі “за” і “проти”. На формулювання своєї політичної позиції щодо війни в них пішов цілий рік, тому якихось радикальних змін унаслідок перемовин між міністром Кулебою і Ван І я не очікую.

Часто переговори на рівні міністрів закордонних справ позначають уже фінальний етап підготовки до зустрічі лідерів двох держав. Для Китаю ці протокольні речі за ієрархією дуже важливі. З огляду на те, що минулого місяця до Китаю літав перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга і зустрічався з китайськими візаві, а зараз поїхав уже міністр, то цілком можливо, що ми ведемо комунікацію з Китаєм щодо зустрічі між президентом Зеленським і Сі Цзіньпіном. Тут 100-відсоткової гарантії немає, але така ймовірність є. 

Китай не вірить у перемогу військовим шляхом жодної зі сторін — ні Росії, ні України, тому наполягає на мирних переговорах. І у Віктора Орбана (прем’єр-міністр Угорщини, — ред.), у принципі, доволі схожа риторика, тому для Китаю дуже важливо отримати підтримку з боку Угорщини, яка є європейською державою і членом Європейського Союзу. Угорщина допомагає Китаю просувати саме його риторику в Європі. 

Сі Цзіньпіну вдалося натиснути на Путіна, щоб трохи стримати агресивну риторику щодо ядерної зброї. Але Сі Цзіньпін не може зателефонувати Путіну і змусити його вивести війська з усіх окупованих територій України. Путін, я думаю, розглядає себе як лідера, якому ніхто не може вказувати, що йому робити. 

Україна повинна разом із Заходом робити пропозиції Китаю. Ми повинні співпрацювати разом із нашими європейськими партнерами, оскільки Китаю цікавий європейський ринок. Пекін може зацікавити відновлення інвестиційної угоди, яка обірвалася 2021 року, або питання політики щодо меншин у Китаї, або відкриття європейського ринку для китайських електромобілів.

Україна, як ворота в Європу, для Китаю теж буде досить цікавим партнером і гравцем. Звісно, війна істотно зменшує наші шанси на двостороннє співробітництво з Китаєм, набагато важливішими партнерами, звісно, в цьому контексті є Європа і Туреччина. 

ОЛЕКСІЙ ЧИГАДАЄВ: На Китай впливає тиск з боку торговельних партнерів

— Від самого початку у Китаю не було офіційної позиції щодо війни Росії проти України та не було жодних мирних ініціатив. Протягом року від початку повномасштабного вторгнення Китай вважав за краще не втручатися, не висловлював чіткої та зрозумілої позиції, не пропонував мирних планів. У Пекіні сподівалися, що все само закінчиться. У Китаю немає досвіду вирішення зовнішньополітичних конфліктів. 

У Китаю є власні інтереси, а що відбувається в іншому світі між іншими державами їх не цікавить. Тут дуже велику роль зіграв тиск торгових партнерів Китаю. З цього моменту починається історія Китаю як країни, яка проявляє увагу до цієї війни. 

Якщо ми подивимося заяву в ООН, то побачимо, що Китай вважає за краще уникати своєї ролі єдиного медіатора. У всіх документах, які були опубліковані за підсумками візиту, Китай ставить себе поруч із Бразилією. Китай намагається уникнути відповідальності, яку на нього накладають Європа і США.

Китаю не цікаві людські жертви, а ось плани на відновлення України — навпаки. Китаю буде набагато цікавіше послухати пропозиції українського уряду про те, як китайських підрядників можна залучити до відновлення українських міст.

У Китаї немає доступу до альтернативної інформації з української думки. Там працюють російські пропагандистські джерела, а ось українських джерел мало, тому в китайського керівництва складається таке однобоке враження.

Роль громадянського суспільства в Китаї перебільшена. Китайці не можуть вплинути на свою владу. Зовнішньополітичні рішення ухвалює Політбюро, ЦК, КПК, не озираючись на власний народ, тому що це не демократія. Навіть якби зараз у всіх українських ЗМІ було представництво в Китаї, я не думаю, що це якось вплинуло б на ситуацію.

Ми перебільшуємо економічний вплив Китаю, який може бути трансформований у політичний. Як приклад — відносини Китаю і КНДР. Північна Корея залежить від китайського імпорту на 90,9%. І при цьому ми бачимо, як чудово глава Північної Кореї Кім Чен Ин продає ракети Росії та свариться з Китаєм навіть тоді, коли йому це невигідно. У Кім Чен Ина залишається досить широкий простір для маневрів. Він почав дружити з Росією, шукає контакти з Іраном. 

ДМИТРО ЄФРЕМОВ: Китай не надасть Україні гарантії безпеки

— Для того, щоб узяти на себе роль медіатора у врегулюванні війни, треба бути впевненим в успіху своєї посередницької місії. Тому Китай чекає того моменту, коли, за його відчуттями, сторони будуть готові до мирних переговорів, запит на пошук миру остаточно визріє, а сторони демонструватимуть бажання досягти якоїсь іншої ситуації. У цьому контексті візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Китаю, можливо, може бути сприйнятий як пошук такого моменту і промацування ґрунту. 

Поїздка українського міністра закордонних справ до Китаю може сприяти тому, щоб Китай підштовхнув Росію до зміни своєї позиції та перегляду своєї неучасті в будь-яких форматах. Саме Китай та країна, яка багато разів заявляла про те, що вона буде підтримувати будь-які зусилля, спрямовані на пошук миру. Але Китай також та країна, яка пропустила попередній Саміт миру у Швейцарії, посилаючись на те, що Росія на ньому представлена не буде, і що такий саміт, на їхню думку, несе недостатньо сенсу. 

В української сторони є можливості скористатися контактами та комунікацією з Китаєм для того, щоб спробувати продемонструвати свою активність, показати свою конструктивну позицію про те, що це Росія зацікавлена в продовженні війни.

Китай зацікавлений у такій комбінації з досягнення миру, за якої він виступив би головним її брокером, але водночас не ніс би жодних суттєвих зобов’язань.

З погляду України, подібними істотними зобов’язаннями могли б бути якісь гарантії безпеки. Але практично абсолютно точно можна сказати, що Китай не погодиться надавати Україні жодних гарантій безпеки, оскільки це сильно зашкодить його відносинам із Російською Федерацією, яку зараз очолює Путін. Можливо, Пекін може надати якусь дипломатичну підтримку процесу мирного врегулювання через якісь міжнародні майданчики, наприклад, ООН. 

Поки що не до кінця зрозуміла китайська позиція — до якої міри Пекін готовий захищати Москву. Звісно, вони не зацікавлені в тому, щоб Росія зазнала поразки, а її міжнародний імідж і репутація суттєво постраждали. Проте вони також зацікавлені в тому, щоб ця війна все-таки не отримала додаткових імпульсів до ескалації, щоб ситуація залишалася в зоні контролю. Китай зацікавлений у тому, щоб захистити свої інтереси, які були зачеплені війною, що виникла, а цих інтересів дуже багато.

Йдеться про економічні інтереси та про те, що війна провокує небажані для Китаю взаємовідносини між Росією і країнами, які мають непрості відносини з КНР. У відповідь на такі дії Росії Китай надав можливість прийняти на своїй території українського міністра закордонних справ, причому з таким, судячи з усього, широким порядком денним, оскільки він перебуває в Китаї кілька днів. 

Читайте також: Байден не йде в президенти США: хто буде кандидатом від демократів і як це позначиться на Україні — думки експертів