Для чого потрібні безпілотники українській армії: “5 вопросов” із генерал-лейтенантом ЗСУ Ігорем Романенком

Повномасштабне виробництво безпілотників Bayraktar (“Байрактар”) планують налагодити в Україні. Воно може стартувати вже найближчим часом.

Що це означає для України та як розвиваються Збройні сили – розповів генерал-лейтенант ЗСУ, військовий експерт Ігор Романенко у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Безпілотник “Байрактар” добре себе показав під час першого використання. Як надалі безпілотники можуть допомагати українській армії?

– “Байрактари” чергують на Сході України, на Донбасі вже понад півроку. Нещодавно стався новий елемент цього чергування. Тобто було бойове застосування керованої бомби у відповідь на обстріл російських терористичних військ, які обстрілювали нашу інфраструктуру, цивільні та військові об’єкти, порушуючи Мінські домовленості. Внаслідок цих обстрілів загинув наш військовослужбовець, двоє були поранені.

У відповідь на це керівництвом Збройних сил України було ухвалено рішення завдати удару, внаслідок якого було знищено гармату, пошкоджено та виведено з ладу, і вражений частково розрахунок цієї гармати. Інші розрахунки розбіглися, і незаконні обстріли, які здійснювалися цими розрахунками, припинилися.

– Чи піде на користь армії та військовій галузі виробництво безпілотників в Україні?

– Безпілотні літальні комплекси – нова зброя 21 ст. Дальність управління – до 300 км. Це нова зброя, яка показала свою ефективність під час бойового застосування турками у Лівії, Сирії, азербайджанськими військами у Нагірному Карабаху.

У зв’язку з цим була попередня домовленість про будівництво у нас як підприємства з виробництва, так і центру з підготовки розрахунків та обслуговування цих безпілотних летальних апаратів. Що зараз і відбувається. Тобто це перспективно.

Ми виробляємо свої безпілотники, але поки що більшою мірою розвідувальні безпілотні літальні комплекси, ретранслятори, постановники перешкод тощо. А тепер поступово переходимо до розвідувально-ударних систем, рівня оперативно-тактичного, яким є “Байрактар”.

– Раніше також йшлося про те, що Україна має нарощувати виробництво танків, БТР, легкої броньованої техніки. В умовах нинішніх бойових дій на Донбасі, на що краще ставити – на безпілотники чи сухопутну броньовану техніку?

– Правильним буде поєднання різних видів техніки. Йде розвиток наземної техніки, у нас проходять випробування безпілотних роботизованих систем. Зокрема випробування такого роду систем на Сході. За ними майбутнє. Але й техніка, про яку говорить головнокомандувач Збройних сил; про те, що 50% танкового парку вже модернізували – це дуже важливо. Йде подальша робота з модернізації. Тобто нам треба, з урахуванням своїх фінансових, економічних можливостей, поєднувати ці процеси, віддаючи пріоритети на більш сучасні та ефективніші засоби озброєння та техніки.

– Чи є безпілотники, рівні чи подібні до “Байрактара”?

– Є схожа техніка у Сполучених Штатах Америки, КНР, Ізраїлю та інших країнах. Але тут ще важливим є поєднання ціна/якість, яке важливе для нас, з урахуванням рівня розвитку нашої економіки та фінансових наших можливостей. Ми віддали паритети із закупівлі та подальшого спільного розвитку саме “Байрактарам”. Але не лише цим безпілотникам, а загалом спільній роботі з турками.

– Розкажіть про стандарти НАТО. Чи можна говорити, що Україна дедалі ближча до стандартів Альянсу?

– Система НАТО має близько 2 тис. стандартів. Вони стосуються і загалом держави, але насамперед Збройних сил України. На даний момент, за заявами головнокомандувача Збройних Сил, ми виконали десь близько 300 стандартів. Тобто до 2 тис., безперечно, досить великий шлях.

З іншого боку, я хочу сказати, що низка країн, які були прийняті в НАТО, виконували на момент прийняття до цієї організації десь близько 100 відповідних вимог та процедур. А в нас уже 300. Тобто тут питання не лише у тому, щоб виконати вимоги, чим ми займаємось, а й сприйняття країн, що входять до цієї структури, держави, яка прагне стати членом НАТО.