Дістав маску миротворця і нібито всіх обдурив, — Красуліна про перемовини Лукашенка і передислокацію ПВК “Вагнер”

У питанні перемовин із засновником ПВК “Вагнер” Пригожиним самопроголошений президент Білорусі Лукашенко лишився задоволений результатом, проте він ще не розуміє наслідки, які з’являтимуться після передислокації найманців на білоруську територію. Про це сьогодні, 29 червня, в ефірі телеканала FREEДОМ заявила прессекретарка Тихановської Анна Красуліна.

“В одній частині голови у нього була зловтіха, в іншій частині голови у нього була думка, що необхідно швидко своїх прошерстити, а третє, що він може чимось розжитися, а саме Пригожиним. Тобто, одночасно виникло багато взаємовиключних версій. Але оскільки хтось прийшов і акуратно пояснив, що зараз підійде маска миротворця, Лукашенко дістав маску миротворця, з-під якої єдине, що проступало — це самовдоволений вираз обличчя, що він усіх обдурив”, — сказала вона.

За словами Красуліної, надалі самопроголошений все ж таки зіткнеться з реальністю і тим, що між силовиками його режиму і “вагнерівцями” виникне конкуренція.

Або ж виникне питання, хто головний на території Білорусі: Лукашенко чи Пригожин.

“Хто наказує, хто виконує, хто платить, хто утримує? Це прекрасні запитання, і я впевнена, що вони за один день їх обговорити не могли. Тому найлогічнішим із того, що я бачу, був би варіант, що “вагнерівці” відсидяться в Білорусі, щоб потім спокійно і без метушні забратися на свої африканські угіддя, де вони годуються завдяки обслуговуванню місцевих царьків, охороні деяких президентів, а ПВК “Вагнер” є присутнім у 10 країнах”, — підсумувала Анна Красуліна.

Читайте також: Які плани Лукашенка на ПВК “Вагнер” — дані української розвідки

Як повідомлялося, увечері 23 червня Пригожин заявив, що йде на столицю РФ “відновлювати справедливість”, 24 червня разом із “вагнерівцями” взяв під контроль військові об’єкти Ростова-на-Дону та захопив військові об’єкти у Воронежі.

Однак за 200 км від столиці РФ він зробив розворот — заявив, що після розмови з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком його найманці повертаються до польових таборів, а він сам — до Білорусі.