Держава давала і дає УПЦ МП можливість “виправитися” — коментар релігієзнавця

Ухвалення Верховною Радою України в першому читанні закону про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Росією, — це, швидше за все, реакція на вимогу суспільства, в якого вже вривається терпець. Адже протягом багатьох років української незалежності церква Московського патріархату залишалася каналом просування російських наративів в Україні, а з початком повномасштабного вторгнення зайняла дуже мляву позицію щодо Руської православної церкви та її патріарха, який благословляє вбивства українців. Про це у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ заявив історик, релігієзнавець, співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету Анатолій Бабінський.

“Керівництво Української православної церкви Московського патріархату в травні, тобто через три місяці після вторгнення Росії в Україну, заявило про самостійність. Це може бути аргумент, скажімо, для бабусі М. у селі Ф. Ті, хто опікується цими питаннями, добре розуміють, що у православ’ї немає такого статусу “незалежний” та “самостійний”. В управлінні є автономна церква, автокефальна. Усі інші є частиною більших структур, як у разі Російської православної церкви. Тому, звісно, про жодну самостійність насправді не йдеться… Вони у своїх документах вказали, що не згодні з патріархом Кирилом. Вони його не засудили, просто сказали, що не згодні. Думаю, така позиція і призвела до цього рішення. У суспільстві бачимо досить стійкий консенсус про те, що треба щось робити”, — коментує він.

На думку релігієзнавця, московська церква в Україні діяла деструктивно усі роки незалежності.

“Кожного другого священника треба, напевно, було б притягати до відповідальності за пропаганду, яка заперечувала існування України як окремої нації, української мови, української ідентичності, культури, державних кордонів тощо”, — зазначив гість ефіру.

Він вважає: війна РФ проти України, яка ведеться не лише конвенційними, а й гібридними методами, є головним аргументом до заборони церкви, що є каналом поширення російської пропаганди.

“Я історик, я працював із документами радянського періоду, і я можу сказати точно, що був тотальний контроль за Російською православною церквою за радянських часів з боку КДБ. Я не сумніваюся, що сьогодні цей контроль ще жорсткіший з боку ФСБ, зокрема й в Україні”, — сказав Бабінський.

Водночас він зазначив: держава повільністю щодо заборони московської церкви “з огляду на міжнародних партнерів дала шанс на початку війни цій церкві самій виправити ті вади, про які ми говоримо”. УПЦ МП ним не скористалася з низки причин. Релігієзнавець назвав дві.

“У керівництві УПЦ МП є багато людей, які ідейно погоджуються з патріархом Кирилом. Вони не згодні з методикою, як це робиться — окупація України. Вони хотіли б бачити м’якший варіант… Друга причина — багато людей, які просто хочуть зберегти структуру. Вони не хочуть, щоб те, що до цього часу було УПЦ МП, розпалося чи розчинилося в інших церквах, переважно в Православній церкві України. Вони хочуть будь-що зберегти структуру в тому вигляді, в якому вона існувала”, — пояснив Бабінський.

Він наголосив, що і зараз в УПЦ МП залишаються можливості “виправитися”. Закон ухвалено лише в першому читанні, він досить м’який. І навіть остаточне його прийняття не означає автоматичної заборони всіх церков УПЦ МП, адже кожна релігійна організація є окремою юридичною особою. Релігієзнавець прогнозує, що процес може розтягнутися навіть не на місяці, а на роки.

Гість ефіру також підкреслив, що ухвалення закону жодним чином не буде утиском віри, а виключно — можливістю для держави убезпечити себе. Руська православна церква у цьому разі втратить канал поширення пропаганди й статус найбільшої православної церкви.

“Без цієї структури вони будуть однією із церков світового православ’я. І тому для них це дуже болісна втрата”, — пояснив Анатолій Бабінський.

Читайте також: В Україні можуть заборонити діяльність церков, які мають стосунок до РФ — причини та наслідки (ВІДЕО)