День перемоги в ізоляції: хто і чому приїхав до Путіна на парад (ВІДЕО)

На параді на честь 9 травня російському президенту Володимиру Путіну компанію склали лідери залежних від Москви Киргизстану, Казахстану, Таджикистану, Білорусі та Вірменії. Утім, напівпорожні трибуни без знакових політичних фігур — уже звична картина для Росії, починаючи з 2014 року, коли було анексовано Крим і розв’язано війну на Донбасі. А почавши широкомасштабну війну в Україні, Путін занурив Росію в ще більшу ізоляцію, а на себе остаточно і безповоротно навісив ярлик нерукоподатного політика, повідомляє FREEДОМ.

9 травня 1995 року. До 50-річчя Дня перемоги Росія вперше після розпаду СРСР провела парад на Червоній площі. Список іноземних гостей тоді ще був значним: пів сотні світових лідерів, зокрема президент США Білл Клінтон, а також генеральний секретар ООН Бутрос Галі та генсек НАТО Хав’єр Солана.

За кількістю візитерів не поступився і наступний ювілейний парад 2005 року. Але іноземні делегації приймав уже не Єльцин, а Путін. Тоді ж запрошення Росії вперше відкинули в пострадянській країні — Грузії.

“У ситуації, коли немає розв’язання питання про виведення російських військових баз із території Грузії, про візит до Москви говорити складно”, — заявив тоді президент Грузії (2004-2007, 2008-2013) Міхеіл Саакашвілі.

Згодом грузинські лідери на парадах так і не з’являлися, вирішальною в цьому питанні стала російсько-грузинська війна 2008 року.

“У 1995-му, 2005-му і в наступних роках до 2013 року Росію сприймали як певну частину Європи, як щось єдине ціле, як партнера. До того ж у вигідного партнера, у Росії, були необхідні енергоресурси. Коли ситуація стала загострюватися після Грузії, європейські лідери почали переглядати своє ставлення до Дня перемоги за версією Москви, тобто 9 травня. І стали поступово нехтувати запрошеннями”, — пояснив експерт із міжнародних питань Тарас Семенюк.

Відтоді політика Кремля ставала дедалі агресивнішою, а список закордонних представників на 9 травня з кожним роком скорочувався. Після анексії Криму і розв’язання війни на Донбасі у 2014 році в Москву зовсім перестали приїжджати лідери західних країн, і гостей можна було порахувати на пальцях однієї руки. В основному це були лідери залежних від Росії режимів. А на повній самоті на трибуні Путін був 2022 року, і головна цьому причина — широкомасштабне вторгнення Росії в Україну.

“Власне кажучи, все, що Путін зробив, — він загнав Росію в таку міжнародну ізоляцію, в якій не був ніколи в її історії. Найбільше впливає те, що він веде війну фашистськими методами. До того ж війну веде в Європі, абсолютно терористичну війну. І це відвертає від нього всіх пристойних нормальних людей, навіть якщо вони замішані в якомусь тоталітаризмі або авторитаризмі”, — зазначив російський опозиційний політик Геннадій Гудков.

Що стосується цьогорічного параду, то до останнього моменту повідомлялося лише про одного закордонного гостя — президента Киргизстану Садира Жапарова. Лише напередодні стало відомо також і про візит прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президентів Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, Узбекистану Шавката Мірзійоєва, Таджикистану Емомалі Рахмона і самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. У Кремлі небажання інших глав держав приїжджати до Путіна на парад виправдали тим, що нібито нікого взагалі не кликали. Хоча вищезгадані іноземні лідери прибули до Москви якраз на запрошення.

“Ця присутність Путіну потрібна, щоб показати, що він не один. Він боїться залишитися один, самотності. Зараз Путін, фактично Кремль, платить гроші або йде на поступки гостям. Тобто ті, хто вже офіційно приїхали: Казахстан, лідери Вірменії та Киргизстану, фактично отримають певні преференції. Їм спишуть або реструктуризують якісь борги, дадуть гроші. Це про куплену присутність”, — заявив експерт з міжнародних питань Тарас Семенюк.

Путін з його варіантом Дня перемоги, більше схожим на мілітаристський провоєнний шабаш, став настільки токсичним, що світові лідери не бажають їхати до Москви на 9 травня. А в Україні 9 травня відтепер відзначатимуть День Європи. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський. День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні він запропонував відзначати 8 травня, законопроєкт уже подано до Верховної Ради. Його мета — відновити історичну справедливість і звести нанівець російський ідеологічний вплив. Тепер Київ має намір вшановувати цю пам’ятну дату разом з усім цивілізованим світом.

Читайте також: День пам’яті та “побєдобєсіє”: як вшановують загиблих у Другу світову війну в цивілізованому світі та РФ

Нагадаємо, військовий експерт, колишній речник Збройних сил України Владислав Селезньов назвав парад, який пройшов 9 травня на Червоній площі, нікчемним.