Демократії Індо-Тихоокеанського регіону посилюють національну оборону — позиції США та Китаю

Президент США Джо Байден вирушив у 8-денну поїздку до країн Тихоокеанського регіону. У межах турне глава Білого дому відвідає Японію, де візьме участь у саміті G7, а також Австралію, де відбудеться саміт з регіональної безпеки. Крім того, чинний президент Сполучених Штатів уперше відвідає Папуа-Нову Гвінею. Все це — на тлі зростання економічного і військового впливу Китаю в регіоні, повідомляє FREEДОМ.

Агресивна риторика Китаю, особливо щодо Тайваню, змушує демократію Індо-Тихоокеанського регіону посилювати національну оборону. А для цього необхідно розвивати партнерство з НАТО і насамперед із США. Найактивніше цим займається Японія. Токіо офіційно веде переговори щодо відкриття в країні офісу Альянсу. Причиною такого рішення стала насамперед агресивна політика Москви та її зближення з Пекіном.

“Китай і Росія зміцнюють своє військове співробітництво, включаючи спільні польоти бомбардувальників і спільні військово-морські навчання поряд з Японією… Після агресії Росії проти України ситуація з безпекою тут, у Європі, і ситуація з безпекою в Тихому океані — нероздільні”, — заявив міністр закордонних справ Японії Йосімаса Хаясі на зустрічі міністрів закордонних справ країн Європи та Індо-Тихоокеанського регіону.

У відповідь на дії Токіо Пекін звинуватив НАТО у провокуванні конфлікту та дестабілізації безпеки в регіоні. На думку експертів, Китаю вкрай невигідна консолідація демократій регіону. Особливо з огляду на його претензії на Тайвань.

“Через історію сучасного мілітаризму японські військові тенденції завжди привертали увагу своїх азійських сусідів та міжнародної спільноти. Ми закликаємо Японію отримати уроки з історії та дотримуватися шляхів мирного розвитку. Не робити нічого, що підриває взаємну довіру між країнами регіону та підриває регіональний мир та стабільність”, — відреагував представник Міністерства оборони КНР Ван Веньбінь.

Сполучені Штати, зі свого боку, координують свою діяльність із союзниками в Європі. Так, наприкінці травня держсекретар США Блінкен, віцепрезидент Єврокомісії Вестагер та інші високопосадовці обговорять контроль над експортом технологій та інших товарів з Китаю. Разом із тим Брюссель шукає різні підходи для розширення співпраці з іншими азійськими країнами. Водночас у питанні російської агресії проти України позиція ЄС незмінна.

“Месседж зрозумілий: йде агресивна війна. Країна напала на сусіда. Це вторгнення; це порушення Статуту ООН. Немає нічого, що виправдовувало б цю війну. На карту поставлено існування незалежної та суверенної країни”, — наголосив верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Попри бажання розвивати економічне партнерство в регіоні, Брюссель, як і азійські демократії, стурбований ризиками співпраці з КНР. Активна мілітаризація Пекіна та антизахідна риторика змусили ЄС почати шукати заміну постачань із Китаю у низці галузей, щоб знизити залежність.

“Російська агресія проти України підштовхнула Європейський Союз та країни НАТО до того, щоб вони переглянули своє ставлення до Китаю. Європейський Союз говорить про зниження ризиків. Про те, що потрібно дивитися та викорінити інвестиції як у Китай, так і китайські інвестиції в Європейський Союз, та враховувати стратегічні та ризики безпеки”, — коментує експерт із питань Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська.

Війна проти України, розв’язана Кремлем, порушила систему стримувань та противаг не лише в Європі, але й у Тихоокеанському регіоні. Пекін, змушений балансувати між своїми економічними та політичними пріоритетами, фактично підпорядкував собі Росію. Про це в інтерв’ю газеті L’Opinion заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Читайте також: Китай тисне на Тайвань — яка ймовірність початку повномасштабної війни (ВІДЕО)