У НАТО в терміновому порядку узгоджують декларацію про гарантії безпеки для України — напередодні саміту в Литві, який розпочнеться вже завтра, 11 червня. США, Велика Британія, Франція і Німеччина вже кілька тижнів обговорюють це питання з Україною. Вони також звернулися до інших союзників по Північноатлантичному альянсу, Євросоюзу та G7. Про це виданню Politico повідомили чотири чиновники, обізнані з ходом переговорів. Під час них визначають, які проміжні безпекові зобов’язання можуть бути надані до завершення війни і вступу в НАТО. Ідея полягає в тому, щоб створити так звану “парасольку” для країн, які готові надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі відрізнятимуться залежно від держави, повідомляє FREEДОМ.
“По суті, це гарантії для України, що ми ще дуже довго будемо оснащувати її Збройні сили, фінансувати, консультувати та тренувати їх для того, щоб вони мали силу стримувати будь-яку майбутню агресію. Кожна зацікавлена країна повинна буде у двосторонньому порядку визначити з Україною, якими будуть її зобов’язання. І це може бути від протиповітряної оборони до танків і чого завгодно”, — заявив у коментарі з коментаря Politico високопоставлений дипломат НАТО.
Україна на саміті НАТО очікує отримати від країн-учасниць Північноатлантичного альянсу надійні та чіткі гарантії безпеки на період, доки не увійде до блоку. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News. Він зазначив, що в іншому разі йому немає сенсу їхати до Вільнюса.
“Саміт НАТО дуже важливий, і це справа політичної волі — знайти потрібні формулювання і запросити Україну. Це буде важливий меседж, що Альянс не боїться Росію. Україна має отримати чіткі гарантії безпеки, поки вона не входить до блоку. Тільки за таких умов наша зустріч матиме сенс. Інакше це чергова політика. Ми працюємо над тим, щоб допомогти партнерам зробити певні висновки напередодні саміту, і хотіли б, щоб усі рішення були ухвалені протягом нього. У цьому випадку, очевидно, що я буду там і зроблю все, щоб прискорити домовленість із нашими партнерами. Я не хочу їхати до Вільнюса заради розваги”, — наголосив президент України.
За підсумками саміту у Вільнюсі шлях України до НАТО стане коротшим. Цьому посприяли візити президента Володимира Зеленського до Болгарії, Чехії, Словаччини та Туреччини, вважає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Але, на його думку, сьогодні не вистачає рішення, яке зробить цей шлях ще швидшим.
“Декілька важливих для України і НАТО рішень уже погоджено. І це дуже значний результат, про який нам, як і в багатьох інших випадках, говорили, що цього не буде. А ми разом із найближчими партнерами це зробили. Але бракує рішення, яке зробить шлях до Альянсу ще швидшим — ясності щодо запрошення України до вступу. Зараз унікальний момент, щоб внести цю ясність. Для НАТО втратити таку можливість означатиме зробити подарунок Путіну в момент, коли його потрібно дотискати на всіх фронтах”, — написав Кулеба в Instagram.
Рішення про зобов’язання, про які вдасться домовитися на саміті, не розчарують Україну. Таку думку висловив президент Литви Гітанас Науседа. Він зазначив, що не став би категорично формулювати, що країна не отримає запрошення вступити до НАТО після війни в тій чи іншій формі. За його словами, це саме те, що зараз обговорюється в Альянсі. І успіх означатиме, якщо учасники скажуть більше, ніж на зустрічі в Бухаресті 2008 року.
“У мене є відчуття, що ми знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців і скажуть більше, ніж ми звикли озвучувати. Є не одна, не дві та навіть не чотири держави, які хотіли б більш масштабного тексту. І саме зараз триває діалог між ними та більш обережними країнами. Сподіваюся, він завершиться у взаємоприйнятний спосіб”, — зазначив президент Литви.
Водночас Німеччина збирається наполягати на відтермінуванні вступу України до Альянсу через побоювання, що такий крок може призвести до війни країн-членів НАТО з Росією. Про це повідомляє The Telegraph. Видання пише, що Берлін використовує саміт у Вільнюсі, щоб закликати інших зосередитися тільки на гарантіях безпеки, а не на пропозиціях членства, і щоб допомогти Україні захистити себе без вступу до блоку.
“Берлін стримано ставиться до перспективи негайного членства. Йому потрібен процес і час, щоб розробити гарантії, фактично заблокувавши членство. Німеччина не хоче бачити, як Володимир Путін потенційно відчував би 5 статтю”, — прокоментувало ситуацію виданню The Telegraph анонімне джерело з НАТО.
Для розширення Альянсу потрібна одноголосна згода 31 держави-члена. Наразі вже 23 країни підписали спільну з Україною заяву про підтримку її вступу до блоку. У Києві закликають партнерів не побоюватися ризику ескалації війни через рішення про членство і наголошують, що уявлення деяких політиків про Росію як про раціонального гравця є помилковими, оскільки дії Кремля і підконтрольної йому армії вже неодноразово довели, що РФ — країна-терорист.
Читайте також: Одна з найголовніших тем саміту — Україна: Вільнюс готується до зустрічі країн-учасниць НАТО (ВІДЕО)
Нагадаємо, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що у Вільнюсі не буде повторення Бухарестського саміту НАТО періоду 2008 року.