Далекобійні удари по РФ, ситуація в Курській області та дебати Трампа з Гарріс: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Президент України зустрівся в Києві з держсекретарем США і міністром закордонних справ Великої Британії. Що обговорювалося за зачиненими дверима і як візит вплине на перебіг війни Росії проти України?

Тим часом російські війська почали контрнаступальні операції. Чи увінчалися вони успіхом, і що взагалі відбувається в Курській області?

На американському телеканалі ABC News відбулися перші дебати між Дональдом Трампом і Камалою Гарріс. Що відомо про позиції кандидатів у президенти США щодо російської війни, Путіна та України?

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проекті “Все так однозначно” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Із чим Блінкен і Леммі відвідали Київ

11 вересня до Києва прибули держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі. Їхня зустріч із президентом України Володимиром Зеленським тривала довше, ніж планувалося.

Після спілкування Блінкен анонсував виділення Україні допомоги від США на загальну суму понад 700 млн доларів. Гроші підуть на відновлення української енергетики, яка постраждала через терористичні атаки Росії, та на гуманітарні потреби України. Приблизно туди ж підуть і фінанси з великого пакета допомоги Великої Британії в розмірі майже 500 млн доларів, про який оголосив також і Леммі під час візиту до Києва.

Але не для того, щоб сповістити про чергові пакунки допомоги, Блінкен і Леммі пройшли такий далекий шлях до України.

На сайті Офісу президента України за підсумками зустрічі повідомили, що представники країн обговорили широке коло питань: виробництво зброї на території України, санкції проти Ірану за передання Росії балістичних ракет, результати останньої зустрічі союзників у форматі “Рамштайн”, майбутній Саміт миру і перспективи спілкування країн на найвищому рівні.

Але найбільша увага суспільства була прикута до фрази, що президент Зеленський “окремо наголосив, що для України важливо якомога швидше отримати дозвіл на застосування далекобійної зброї, наданої США та іншими партнерами“.

Тема ударів західною зброєю по військових об’єктах на території Росії була найбільш інтригуючою. Окремі ЗМІ напередодні візиту Блінкена і Леммі до Києва навіть припустили, що делегації везуть із собою зі США та Великої Британії схвалення на атаки по РФ. Але все ж публічно про такі можливості ніхто з гостей не заявив.

Незважаючи на це, The Guardian припускає, що рішення вже ухвалено, і США знімуть обмеження на використання своєї зброї для ударів по Росії. Такого ж рішення, пише видання, дійшли і в Лондоні, але публічно про нього заявляти нібито не стануть. Одне з джерел зазначило The Guardian, що без такого рішення не відбувся б спільний візит глави британського МЗС і державного секретаря США до Києва.

Тобто Росія в такому разі зможе дізнатися про зміну позиції українських союзників за фактом — під час ударів по аеродромах, військових базах і складах із боєприпасами. Зерно логіки в цьому є, адже несподівана атака принесе більший результат. Але краще не робити поспішних висновків і дочекатися офіційної інформації або безпосередньо самих ударів.

У будь-якому разі, можна вже з упевненістю сказати, що США і Велика Британія дали зрозуміти: вони відкриті до ухвалення рішення на користь України, як ніколи раніше.

США досі виступали проти використання зброї, наданої Штатами, для ураження цілей у глибині Росії, посилаючись на побоювання, що це може тільки ескалувати ситуацію. Але Вашингтон і Лондон змінили свою тональність у ті дні, коли стало відомо, що Іран відправив партії балістичних ракет до Росії.

“Ми бачимо, як Росія продовжує і, більше того, посилює свої атаки всередині України на цивільне населення, енергетичну інфраструктуру, а також на українських військових, які захищають свою країну. І зараз ми бачимо, як Росія купує в Ірану балістичні ракети, які ще більше посилять її агресію в Україні. Тож якщо хтось і робить ескалаційні дії, то це, схоже, Путін і Росія”, — сказав держсекретар США на пресконференції в Києві.

Зі свого боку міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі також заявив, що це Путін ескалював ситуацію, отримавши балістичні ракети з Ірану.

“Ми бачимо цю нову вісь: Росія, Іран, Північна Корея. Ми закликаємо Китай не пов’язувати свою долю з цією групою ренегатів”, — наголосив він.

“Ренегатом” заведено називати людину, яка зрадила свої переконання і перейшла в табір супротивників, відступника і зрадника.

Як пише редакція Bloomberg, Блінкен і Леммі могли відвідати Україну для того, щоб почути план Володимира Зеленського. На думку видання, США і Велика Британія перед ухваленням рішення хочуть краще зрозуміти, на що Київ націлиться їхньою зброєю і чому. Цю інформацію, зі свого боку, делегати мали передати президенту США Джо Байдену та прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру напередодні їхньої зустрічі у Вашингтоні, яка має відбутися сьогодні, 13 вересня.

Нотки позитивного рішення для України в цьому питанні відзначають багато авторитетних західних ЗМІ. Politico пише, що Білий дім уже нібито фіналізує роботу над планом послаблення обмежень на використання Україною зброї, наданої США, для нанесення ударів по російській території.

А служба “Голосу Америки” звертає увагу читачів на слова самого Байдена, який, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи знімуть США обмеження, сказав, що його адміністрація “зараз працює над цим питанням”.

Як пише The Times, президент США Джо Байден може схвалити використання британських і французьких ракет для далекобійних ударів по РФ, оскільки цей крок підтримують Велика Британія та Франція. Але удари американськими ракетами ATACMS можуть бути ще під забороною, адже США не готові до таких змін і побоюються ескалації.

Видання Bloomberg зазначає, що український президент Володимир Зеленський докладно пояснив держсекретареві США Ентоні Блінкену і міністру закордонних справ Великої Британії Девіду Леммі, куди і чому Україні потрібно завдавати ударів углиб російської території. Зеленський підкреслив, що Україну цікавлять виключно військові цілі.

Але ніякої таємниці в цій інформації і не було. Ще наприкінці серпня міністр оборони Рустем Умеров в інтерв’ю CNN повідомив, що під час зустрічі з високопоставленими чиновниками Сполучених Штатів передав список цілей у глибині Росії, які Київ хоче вражати американськими далекобійними ракетами ATACMS. А на початку вересня в інтерв’ю американському телеканалу NBC News президент України Володимир Зеленський заявив, що збирається цього самого місяця представити свій план перемоги президенту США Джо Байдену, а також кандидатам Камалі Гарріс і Дональду Трампу.

Подробиць цього плану в публічній площині небагато. Під час своєї нещодавньої пресконференції 11 вересня Володимир Зеленський зауважив, що стратегію перемоги України мають презентувати на другому Саміті миру, щоб примусити Росію до дипломатичного завершення війни. За його словами, план матиме, зокрема, і психологічний, і політичний характер.

Нинішні переговори між Києвом, Вашингтоном і Лондоном знаменують собою значний прогрес у питанні застосування американських ракет ATACMS і англо-французьких Storm Shadow по Росії. Досить багато сигналів на сьогоднішній день дають можливість припустити, що союзники схиляються до того, щоб зняти обмеження і дозволити українським військовим ефективніше захищати своїх співгромадян і свою землю.

Читайте також: Іранська балістика в руках РФ: небезпеку військової співпраці Кремля і Тегерана проаналізували експерти

Росіяни пішли в контрнаступ у Курській області?

Нещодавно на російському пропагандистському телебаченні знову з’явився напівзабутий екс-міністр оборони РФ Сергій Шойгу, який зараз є секретарем Ради безпеки Росії, і поскаржився на присутність ЗСУ в Курській області.

Колишній очільник Міноборони РФ пригрозив, що жодних переговорів з Україною не буде, поки ЗСУ не залишать Курську область. Шойгу назвав українських військових “терористами”, але, мабуть, забув уточнити, чому вони взагалі з’явилися на території Росії — через те, що Путін почав війну проти України. При цьому окупацію української території і російські ракетні удари по цивільних об’єктах Шойгу чомусь тероризмом не називає.

Тема просування українських Сил оборони в Курській області навіть через місяць після початку операції ЗСУ залишається в топі уваги. Але тільки не у Путіна.

Що ж зараз відбувається на російській території, яку контролюють Збройні сили України? Російські війська почали контрнаступальні операції, зібравши певне угруповання в регіоні. Але говорити про те, що Путіну важливіше звільнити російські землі, ніж окупувати українську територію, все ще не доводиться.

Інформацію про контрнаступ росіян на Курщині підтвердив президент України Володимир Зеленський, додавши, що така реакція російського військового керівництва була частиною плану України.

Контрнаступ росіян наразі не задався. Аналітики американського Інституту вивчення війни наголошують: війська РФ спробували просунутися тільки в тих районах, які ЗСУ ще не повністю контролювали і не намагалися контролювати. Тому фахівці прогнозують, що надалі війська Росії зіткнуться з великими труднощами, коли намагатимуться воювати за ті райони, які ЗСУ дійсно контролюють.

Аналітики пишуть про те, що Росія залучила додаткові підрозділи 106-ї дивізії ВДВ до боїв у Курській області. Це означає, що російське керівництво проводить передислокацію більш досвідчених сил на Курщину. Досі ж у бої під Курськом часто кидали погано навчених і погано екіпірованих військових. Однак ситуація склалася таким чином, що Росії знадобиться додаткова жива сила і більш досвідчені підрозділи, щоб спробувати зупинити просування ЗСУ.

Путін же наполегливо продовжує применшувати значення успішної української операції в Курській області, намагаючись переконати російське суспільство, що контроль ЗСУ над сотнею населених пунктів у РФ нібито нічого не означає. 5 вересня він заявив, що за допомогою операції на Курщині Україна хотіла зупинити наступ Росії на Донбасі, але у ЗСУ нібито нічого не вийшло.

Ось, що того ж дня, 5 вересня, заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю CNN:

“За останні шість днів противник не просунувся ні на метр на Покровському напрямку. Іншими словами, наша стратегія працює”.

Через успіх операції ЗСУ Росія перекинула в Курську область 60 тисяч своїх військових — про це також 5 вересня повідомив президент України Володимир Зеленський.

Москва ж по десятому-двадцятому колу заявляє, що просування всіх і вся в російському регіоні було зупинено. Хоча операція Сил оборони України триває, а на Покровському напрямку, зокрема за рахунок неї, ЗСУ зуміли зупинити наступ росіян.

Зеленський повідомив, що останніми днями ситуація в Донецькому регіоні дещо покращилася, хоча вона все ще далека від повної стабілізації. Напруга на цій ділянці фронту зберігається, але просування росіян значно сповільнилося.

Про це ж повідомляє і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який визнає, що армія Росії має перевагу в авіації, ракетах, артилерії, кількості боєприпасів, солдатах, танках і БМП.

“Але це нас і мотивує. Ми не можемо воювати так, як вони, тому повинні використовувати свої сили і засоби максимально ефективно, застосовуючи особливості місцевості та інженерні споруди, а також використовувати технічну перевагу”, — підсумував Сирський.

Що довше ЗСУ утримують позиції в Курській області, то слабкішим стає Путін, заявив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі.

“Українцям потрібно зміцнити свою лінію фронту на сході, і вони намагатимуться утримати територію в Курську. Чим довше вони утримують Курськ, тим слабкішим стає Путін. Чим довше вони утримуватимуть Курськ, тим краще буде захищена Україна”, — упевнений Гілі.

Експерт з оборони та національної безпеки Майкл Пек у своїй статті назвав операцію ЗСУ в Курській області ще й психологічною війною. Він вважає, що ситуація склалася таким чином, що це тепер російський диктатор змушений оборонятися.

“Путін витратив роки на те, щоб підірвати Україну — починаючи з дезінформації, захоплення Криму під дулом пістолета, і закінчуючи терористичним бомбардуванням українських міст ракетами і безпілотниками. Тепер ситуація змінилася — тепер Путін повинен реагувати на дії України”, — наголошується в матеріалі.

Путін збирався за 2-3 дні захопити Київ, а разом з тим і всю Україну. Через більш ніж 900 днів війна все більше відчувається ближче до Москви. Тому формулювання на кшталт “у ЗСУ в Курській області нічого не вийшло” в принципі дивно чути від російського військового керівництва.

Такий самий сумнів українське просування в Курській області викликало і серед російської еліти з приводу сенсу війни. Про це заявили директор ЦРУ Вільям Бернс і керівник британської розвідки MI6 Річард Мур на заході Financial Times Weekend. Бернс назвав Курську операцію “значним тактичним досягненням”, яке виявило слабкі сторони Росії. За його словами, наступ українських сил підняв питання серед представників еліти РФ про те, “а куди все це веде”.

Обидва представники розвідок сказали, що немає жодних ознак того, що контроль Путіна над владою ослаб. Але, як підкреслив Мур, було б неправильно плутати “міцну хватку” зі “стабільною хваткою”, особливо тому, що наступ ЗСУ в Курській області “приніс війну додому простим росіянам”.

Трамп проти Гарріс

Америка перейшла до фінальної стадії виборчих перегонів. Шанси обох кандидатів на пост президента США — Камали Гарріс і Дональда Трампа — на перемогу напередодні дебатів фактично зрівнялися.

Увечері 10 вересня на американському телеканалі ABC News відбулися перші дебати між кандидатами Дональдом Трампом і Камалою Гарріс. Очікувалося, що вони можуть стати вирішальним фактором для багатьох американців, які ще вагаються зі своїм вибором на президентських виборах, запланованих у США на 5 листопада 2024 року.

Дебати тривала півтори години, а у фокусі обговорення були 15 ключових тем. Тема війни Росії проти України увійшла в топ дискусій і, як підрахували в The New York Times, стала третьою за кількістю часу для обговорення. Трамп говорив про неї 3 хвилини 46 секунд, Гарріс — 2 хвилини 36 секунд. Довше кандидати дискутували тільки про економіку США і права на аборти.

Дональд Трамп під час дебатів не відповів на запитання модератора: чи хоче він, щоб Україна перемогла у війні? Трампа запитували про це безпосередньо двічі, а він обидва рази обтічно відповідав, що хоче, щоб “війна припинилася”.

Як пише New York Times, Трамп на дебатах знову демонстрував симпатію до російського диктатора. Він запевняв, що використовуватиме свої, як він висловився, “дружні стосунки” з Путіним.

“Якби я був президентом, Росія ніколи б цього не зробила. Відмінно знаю Путіна, він би ніколи не вторгся б в Україну і не вбив мільйони людей. Такої загрози не було чотири роки [моєї каденції]. Я це усуну швидко. Якщо буду обраний президентом, закінчу війну ще до вступу на посаду… Відмінно знаю Зеленського і Путіна. У мене хороші стосунки. Якщо я здобуду перемогу, то поговорю з одним, з іншим, зберу їх разом”, — цитує слова Трампа видання Forbes .

Можливо, план кандидата від республіканців набагато глибший і нам просто не відомі всі його подробиці, але в такому вигляді, яким його презентує Трамп, в Україні він бачиться популістським. Це ж не бійка двох школярів, щоб просто, як висловлюється Трамп, “поговорити з одним, поговорити з іншим, зібрати їх разом”. Це повномасштабна війна. І як саме він збирається вести переговори про якнайшвидше припинення війни — невідомо.

Та ж газета New York Times пише про слова Трампа таке:

“Аналітики заявили, що заклики до якнайшвидшого завершення війни рівносильні твердженням, що Україна повинна поступитися значною частиною своєї території Путіну. Це також може викликати тривогу в інших союзників США, які можуть почати сумніватися у своїх уявленнях про прихильність Америки”.

Крім іншого, Трамп звинуватив Гарріс у тому, що за три дні до початку війни РФ проти України вона нібито намагалася відмовити Путіна від вторгнення, але зазнала невдачі. Ось тільки насправді Камала Гарріс ніколи не зустрічалася з Путіним особисто. Напередодні початку повномасштабної війни вона провела переговори з союзниками США, включно з президентом України Володимиром Зеленським, на Мюнхенській конференції з безпеки. А Путін на тій конференції не був присутній. Зі свого боку, Камала Гарріс звинуватила Трампа в тому, що він “здався б за 24 години”, а “Путін уже сидів у Києві, поглядаючи на Європу, починаючи з Польщі”.

“Наші союзники по НАТО дуже вдячні, що ви більше не президент. Якби Дональд Трамп був президентом, Путін сидів би зараз у Києві, придивляючись до решти Європи, починаючи з Польщі. Путін — диктатор, який з’їсть вас на обід. Союзи, які у нас є в усьому світі, залежать від нашої здатності піклуватися про наших друзів і не надавати перевагу нашим ворогам. Ви ж обожнюєте сильних світу цього замість того, щоб піклуватися про демократію”, — заявила Гарріс.

Оцінюючи заяви кандидатів у президенти на дебатах у питанні війни Росії проти України, газета New York Times наводить думку дипломата і почесного президента Ради з міжнародних відносин Річарда Гааса:

“Небезпека полягає в тому, що, з огляду на захоплення Трампа Путіним і його антипатію до Зеленського, він може вибрати нав’язаний мир, який, безсумнівно, буде відкинуто в Києві, але завдасть реальної шкоди Україні та зв’язкам США із союзниками по всьому світу”.

Президент України Володимир Зеленський раніше відкидав будь-яке так зване “врегулювання”, яке не передбачає відновлення територіальної цілісності країни, а Володимир Путін тим часом ще не готовий відступити від ідеї захопити якомога більше території України.

Читайте також: Трамп і Гарріс висловилися про війну РФ проти України: підсумки теледебатів у США підбили експерти

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Неарешт Путіна в Монголії, ракетні удари по Україні та підсумки місяця Курської операції ЗСУ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Перша українська балістична ракета, удари по НПЗ і “справа Дурова”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Продовження Курської операції, мовчання Путіна і удари по військових об’єктах у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Військова комендатура ЗСУ в Курській області та строковики РФ на передовій: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Ситуація в Курській області та проблеми з озброєнням: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною