Чи встигне адміністрація США до кінця каденції надати Україні раніше виділену допомогу — думка Айзенберга

Після президентських виборів, що відбулися у Сполучених Штатах Америки, світ вступає у період політичної невизначеності, однак деякі кроки адміністрації президента США Джозефа Байдена, яка йде, цілком передбачувані. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів професор Манхеттенського університету Ігор Айзенберг.

Як він зауважив, Байден — інституційний політик і прихильник спокійного передання влади, тому його адміністрація продовжить політику, яку вона проводить, зокрема й у відносинах з Україною.

“Джо Байден — абсолютний інституціоналіст, прихильник гладкої передачі влади. Він із Трампом зустрічався в Білому домі. Слід очікувати, що Джо Байден і його адміністрація використають за можливості абсолютно всі гроші, які Конгрес у квітні виділив на допомогу Україні, до останнього цента для того, щоб виділити кілька нових великих пакетів військової допомоги до 20 січня. Планування того, що буде надано, виходитиме з того, щоб в України утворився достатній запас найнеобхідніших видів зброї та боєприпасів. Оскільки що буде після 20 січня з американською допомогою, сьогодні точно ніхто відповісти не може”, — зазначив професор.

Водночас Айзенберг упевнений, що характер військової допомоги, зокрема щодо надання Україні далекобійного озброєння, не зміниться.

“Дискусії з цього приводу в американському політикумі немає. Рішення, яке ухвалив Байден, не дозволити Україні бити по цілях у глибині Росії американською зброєю, стримує одна причина. Аналіз розвідки показує, що РФ може відповісти на це, наприклад, ядерним ударом по Україні, за допомогою тактичної ядерної зброї. Така криза була дуже серйозною восени 2022 року, тоді адміністрації Байдена вдалося запобігти такому розвитку подій. Очевидно, Байден виходить із того, що це може повторитися”, — зазначив експерт.

За словами професора, розраховує на невизначеність перехідного періоду у своїй стратегії й Путін.

“Путін розраховує на те, що він пересидить Захід, на те, що Захід припинить допомогу Україні. Тоді Путін доб’ється своїх цілей. Думаю, він розраховує саме на довгострокову війну на виснаження. На те, що в нього вистачить ресурсів на більш тривалий час, ніж у Заходу бажання і ресурсів, щоб підтримувати Україну”, — зазначив Айзенберг.

Він вважає, що в цьому аспекті буде важливою позиція нової адміністрації президента США.

“У Сполучених Штатах буде абсолютно нова влада з абсолютно новою політикою в абсолютно нових умовах. За монопольної більшості в обох палатах Конгресу. Буде президент з іншими поглядами на світ і на те, що відбувається у світі. І на те, що і як має відбуватися. З іншим розумінням того, що таке національні інтереси США. Тому тут послідовності не буде. Усе, що говорилося під час передвиборчої кампанії, не має жодного значення зараз. Вибори закінчилися, триває реальне життя. Буде новий президент Трамп у Білому домі, буде нова адміністрація і можуть бути зовсім інші рішення, ніяк не пов’язані з тими, які ухвалювала адміністрація Джо Байдена”, — упевнений професор.

За словами Айзенберга, не менш важливими в питанні продовження допомоги Україні є відносини між адміністрацією новообраного президента США та Європейським Союзом.

“Сполучені Штати є гарантом безпеки більшості країн Європейського Союзу. Якою буде політика Трампа щодо Європи, ми не знаємо. Трамп може почати втілювати в життя так званий “Проєкт 2025″ — документ у тисячу сторінок, складений мозковим штабом республіканців Heritage Foundation. Власне, це програма дій республіканського президента. Політичний розділ цього документу говорить про те, що США фактично мають вивести всі свої війська з Європи та надавати їй лише ядерний захист у разі потреби. У всьому іншому щодо безпеки європейці мають покладатися самі на себе. Якщо він втілюватиме в життя таку політику, то Європа не почуватиметься в безпеці”, — сказав він.

Професор припускає, що підтримка України з боку ЄС найближчим часом збережеться, однак у довгостроковій перспективі залежатиме від зміни політичного спектра в Європі.

“У європейських країнах відбуватимуться вибори в найближчому майбутньому, вони так само як США рухатимуться вправо, в ультраправу частину політичного спектра. На мою думку, тут немає нічого хорошого, бо багато ультраправих партій у Європі є якщо не ідеологічно проросійськими, то де-факто проросійськими. Як правило, всі ультраправі сили не виступають за єдність Євросоюзу. У Німеччині такі можуть набрати дуже багато голосів, від них може залежати формування уряду. У Франції будуть президентські вибори, де Марін Ле Пен (лідерка вкрай правої партії “Національне об’єднання”, — ред.) матиме чудові шанси. Є [прем’єр Угорщини Віктор] Орбан, є правий популіст Роберт Фіцо (прем’єр Словаччини, — ред.)”, — зазначив Айзенберг.

Водночас професор відзначає певну різнорідність серед європейських політиків правого спрямування.

“Є [президент] Польщі Анджей Дуда, який є ідеологічно ультраправим політиком, але водночас він підтримує Україну. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні є лідером ультраправої партії, але підтримує Україну. Водночас у неї є партнери в коаліції, які виступають за відновлення відносин із Росією. Такі ось тенденції, тому треба дивитися, що буде відбуватися”, — резюмував експерт.

Читайте також: Союзники України наполягають на посиленні військової допомоги до інавгурації Трампа — подробиці (ВІДЕО)

Як повідомлялося раніше, новообраний президент США Дональд Трамп прибув до Білого дому для обговорення передачі влади з чинним президентом Джо Байденом, зустріч відбулася в Овальному кабінеті.