Чи вплинуть на РФ “путінські чистки” — думка Олега Дунди та глядачів FREEДОМ

Репресії, які розв’язав президент Росії Володимир Путін проти громадян своєї країни, можуть призвести до розпаду самої Російської Федерації.

Переслідування інодумців у РФ були й раніше, але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року вони досягли небачених масштабів.

Розмах репресій

Згідно з інформацією правозахисного медіапроєкту “ОВД-Инфо“, тільки за минулий рік у Росії було:

• понад 21 тисячу затримань;
• зафіксовано щонайменше 370 фігурантів кримінальних справ за антивоєнні висловлювання і виступи;
• винесено 11 вироків у справах за державну зраду;
• заблоковано понад 200 тисяч інтернет-ресурсів.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що росіяни з ультранаціоналістичними поглядами закликають Кремль вдаватися до сталінських репресій. Зокрема, депутат Державної думи РФ від “Единой России” Андрій Гурульов заявив про необхідність знову запровадити термін “ворог народу”.

Водночас в ISW наглошують, що сам президент РФ Володимир Путін уникає будь-яких непопулярних заходів, побоюючись за стабільність свого режиму. Так, адміністрація президента РФ не підтримує повернення смертної кари.

Раніше в ISW заявляли, що Путін створює умови для репресій на окупованих територіях, прикриваючись “загрозами тероризму”. 5 квітня Путін назвав зусилля Росії щодо зміцнення контролю над окупованими територіями України “питанням внутрішньої безпеки та верховенства права”.

Читайте також: Регіони РФ вимагають незалежність від Москви: якою буде Росія після провалу у війні — думка експертів і глядачів FREEДОМ

Думка глядачів телеканалу FREEДОМ

Телеканал FREEДOM провів опитування: “Як путінські репресії вплинуть на ситуацію в самій Росії?”

Глядачі телеканалу так прокоментували цю ситуацію:

• “Росія може бути або путінською, тоді варіант — Північна Корея, і натовпи ротозеїв, що плачуть від розчулення, спагеті на вухах, такі радісні мавпочки. Або всі, кого зачистили, хто у в’язницях або у вигнанні набудуть статусу влади — тоді демократія… Усе в руках України”;
• “Схоже, російському народу миліша Північна Корея”;
• “Видно, що спочатку Путін багато років цілеспрямовано розкладав російське суспільство алкоголем, тютюном, наркотиками та розпустою, давши всьому цьому “зелене світло” в країні. А коли РФ дійшла таким чином до морального дна — погнав розкладених росіян на війну (бійню). І це стало остаточною загибеллю РФ. Але спившееся і бездуховне російське суспільство цього не розуміє… І, судячи з усього, розуміти не бажає! А продовжує, у масі своїй, сліпо вірити Путіну… Але краще б Путін не ліз в Україну, а чистив у своїй країні реальний кримінал. Влаштував би “СВО” проти бандитів, якими кишить вся РФ! Путін давно здав країну ворогам (у вигляді різномастих мафій, які захопили ВСІ сфери життя). Тому всі його “чистки” своїх лав — це просто лише внутрішньокримінальні та внутрішньополітичні розбірки і покарання тих, хто став занадто “самостійним”. Уже видно, що розвал РФ неминучий — і весь той жах, горе і страждання, що росіяни принесли в Україну, вони дуже скоро пожинатимуть сторицю! Просто так саме і діють історичні закономірності та закони. І ніякий Путін, щоб він там не робив, не в силах зупинити це”.
• “Путін — узурпатор, і я не заздрю його рабам…”;
• “Так, народу нічого втрачати, вони звикли, а тим, кому є, що втрачати, терпіти не будуть”;
• “Як не крути, але до Сталіна Путіну все-таки далеченько. Хоч він і намагається(((( Хто зміг, той виїхав із Раші. Хто не зміг, чинить опір або ж (що частіше) зовсім не чинить опору режиму. Коли це кодло здохне, дуже багато хто зітхне з полегшенням і відкоркує запасеної з цього приводу пляшку вина (у мене грузинське “Сапераві”).

ОЛЕГ ДУНДА: Росія вже на шляху до розпаду

Свою думку про путінські “чистки” в ефірі телеканалу FREEДОМ також висловив голова міжфракційного об’єднання Верховної Ради України “За деколонізацію і демонтаж Російської імперії” Олег Дунда.

— Який варіант подій вам бачиться в самій Росії? Це буде Північна Корея?

— Північну Корею і росіян, які радіють Путіну, ми навряд чи побачимо. Це трошки інша народність, інша ментальність, інше ставлення до оточуючих.

Це більше схоже на таку фашистську Німеччину. Це агресивно войовнича, абсолютно ксенофобна, абсолютно шовіністична, абсолютно людиноненависницька закрита територія.

При цьому, Росія, як і Північна Корея, намагається випалювати навколо себе все, що можливо. Якщо ти не підкоряєшся, не приймаєш позицію васала і не говориш про те, що Росія має чільну роль, ти підлягаєш знищенню. А Північна Корея – це така країна, яка торгує погрозами лише для того, щоб, я перепрошую, поїсти.

Але з Росією такий номер не пройде. Чим закінчиться? Ну, ми вже бачимо, що вона вже на шляху до розпаду. І цей процес не зупинити. Це буквально роки два, не більше того. У такому стані перенапруження сил, у якому вона зараз існує, РФ довго ще проіснувати не може.

По-друге, Північна Корея — це все-таки маленька територія, її можна утримувати. А імперія – це імперія, і встежити за всіма кланами, національними республіками, тим паче, коли тебе з усіх боків обклали санкціями, і ти ведеш кровопролитну дорогу війну, в якій у тебе гине армія, неможливо.

Нагадаю, у Північній Кореї такої ситуації немає. Вони нікуди не намагаються вистрибувати, і розуміють, що будь-який вихід за межі КНДР фактично знищує режим. Москва цього не розуміла. І, відповідно, цей рух веде до того, що імперія просто розпадеться на дрібні шматочки.

—  Якщо все-таки це станеться, і Росія розпадеться, чи почне щось змінюватися у свідомості людей? Чи вплине це на моральний аспект?

— Докорінно неправильно звинувачувати в тому, що Путін створив цю Росію. Це неправильно. Швидше, Росія створила цього Путіна. Чому 1993 року були перші вибори до Держдуми РФ? Два роки як розпався СРСР, і за два роки перше місце посідає ЛДПР, партія Жириновського на абсолютно фашистських гаслах: “Ми омиємо солдатський чобіт в Індійському океані. Ми там ще щось зробимо, знищимо все навколо”.

23%, перше місце. Тобто вже на той момент Росія була хвора ось цим ось імперським синдромом, версальським синдромом. Тим, що пройшла фашистська Німеччина між Першою і Другою світовою війнами.

І Путін у цій ситуації як досвідчений КДБшник — а в них є хороший аналітичний апарат, який проводить постійні дослідження про те, чим живе глибинний так званий народ — задовольнив той запит, який існував у суспільстві.

Давайте згадаємо Крим, коли російське суспільство було в повному захваті від того, що Крим повертається в імперію. І, до речі, на цьому ж на цьому ж версальському синдромі Путін постійно грав. Він кричав про те, що 1990 роки — це був сущий кошмар, і основна заслуга — це те, що спроба побудувати демократичну Російську імперію не відбулася.

Відповідно, це не Путін, це суспільство винне. І не треба звинувачувати в цьому всьому Путіна. Левова частка відповідальності лежить на суспільстві, тому потрібно проводити там свою денацифікацію, довгу і довгу. Але оскільки країна велика, денацифікація там неможлива без поділу цієї імперії на частини.

— А хто або що може замінити Путіна?

— Парадокс у тому, що замінити Путіна ніхто не може. Путін за 20 з гаком років фактично провів ту саму кампанію, яку свого часу провів Іван Грозний.

Що вони зробили? Вони зачистили повністю всю політичну та економічну конкуренцію, яка існувала до цього. Тобто він побудував таку централізовану державу, де вгорі є такий пахан, люди Путіна, а всі інші — раби, підлеглі.

Причому ось ця централізація, цей скелет пронизаний страхом, тобто як у таборі для ув’язнених: крок убік — розстріл. Будуть стріляти. Ось є лінія, ти по ній іди і слухай те, що тобі каже вертухай, охоронець або начальник табору у вигляді Путіна.

Навіть еліти, які є міністрами, керівниками адміністрації президента, главами регіонів якихось відвикли від ухвалення самостійного рішення. І так само, як було після Івана Грозного, у непевний час, вони повним ходом ідуть у такий самий непевний час.

Тобто за відсутності Путіна — а я думаю, що він до лави підсудних не доживе — почнеться смутний час, коли вони між собою не зможуть поділити владу.

І якщо ми візьмемо, наприклад, приклад 1953 року, коли помер Сталін і після нього прийшов Маленков, Хрущов, це кардинально відрізняється. Чому? Тому що 1953 року була якась спадкоємність, були зрозумілі механізми, було Політбюро, вони між собою вирішили.

Зараз ніякого спільного органу в них управління не існує. Почнеться війна всіх проти всіх.

І в цій історії в цей смутний час, так само як після Івана Грозного, велику роль зіграють ці “пригожини”, які, з одного боку, здобути владу над усією імперією не зможуть. Але отримати владу на певних окремих територіях — Брянська, Бєлгородська, Воронезька області — цілком здатні. Грошових коштів для цього достатньо. Зброї для цього достатньо. І вони ось на цих територіях осядуть.

Щось схоже на те, що було після 1917 року. Якби Біла гвардія не намагалася завоювати Москву, а залишилася на своїх територіях, де вони були, найімовірніше, історія радянської імперії на цьому закінчилася. Але оскільки вони вирішили відновити імперію, життєвий шлях їхній був недалекий. Так і тут станеться.

Якщо Пригожин сконцентрується на Бєлгородській області, або на Санкт-Петербурзькій, теоретично і практично у нього є великі шанси на успіх створити свою окрему державу.

А ось для України і для західного світу потрібно буде собі відповісти на запитання: а що ми робимо з такими феодалами запрошеними, як ми будемо будувати з ними відносини? Будемо їх дотискати до кінця і давити як тарганів, або дамо їм якийсь шанс на створення своєї держави. Що нам вигідніше?

— Як ви оцінюєте такі варіанти розвитку історії Росії, що там справді будуть такі серйозні зіткнення зі зброєю, з внутрішньою війною за місце біля керма?

— Безумовно, це відбуватиметься після смерті Путіна. Ба більше, навіть за його життя це станеться, коли почнуться внутрішні війни, регіональні. Не громадянська війна, в імперії не буває громадянських воєн, бувають тільки національно-визвольні війни, регіональні війни.

До речі, прообрази ми вже бачили буквально нещодавно, коли Пригожин бере в заручники одного з керівників військових частин російської армії. Нічим іншим, як внутрішньою регіональною війною і війною за вплив це назвати неможливо. І це станеться в тому ж Брянську, Бєлгороді тощо.

Буде досить цікава подія, коли фронт просто в Україні просто посиплеться. Це буде на кшталт 1917 року, коли умовний мешканець Твері, Бурятії або того ж Бєлгорода побачить, що в нього в тилу, де перебуває його сім’я, почалися якісь незрозумілі рухи, і почалася якась місцева війна.

Який сенс йому перебувати в цей час на фронті, коли в нього сім’я? Природно, вони так само як у 1917 році кидають рушниці і побіжать швидко додому ділити владу, ділити території, ділити підприємства, намагатися урвати свій шматок хліба.

Щось схоже відбувалося і на Донбасі, коли різний люмпен, різні незрозумілі кримінальні елементи дуже нижчого складу з того самого Ростова приїжджали до Донецька, до Луганська для того, щоб захопити частину своєї влади, частину своїх грошей.

Те саме відбуватиметься в них, і нам потрібно шукати відповідь, як нам із цим справлятися. І тому потрібно, наприклад, шукати тих лідерів, які зможуть досить швидко встановити свою владу над цими територіями, щоб ось цей хаос і безлад не полетів у бік Заходу, до Польщі, до України, до Латвії та країн Балтії. Але це на сьогодні найбільш реальний варіант.

— Чи є якась межа цих репресій і чисток, після якої терпіти вже людям загалом залишиться не під силу і будуть якісь варіації цього нещадного російського бунту?

— Історія Російської імперії говорить про те, що межі терпіння, чисток, принижень і розстрілів у них не існує взагалі. Єдиний варіант, коли вони готові були на бунти, коли вони намагалися урвати свій шматок пожирніше — це той самий 1917 рік, коли зв’язок між центром і регіонами обривався.

Сидів цар чи імператор у Москві, чи в Санкт-Петербурзі, намагався крутити це колесо, натискати на важелі. А от зв’язку з колесами не було абсолютно, і руху ніякого. Тобто кермо абсолютно не слухалося, і воно летіло саме по собі.

До речі, так само як розвалився Радянський Союз: скільки Горбачов не намагався керувати регіонами і тиснути, нічого в нього не вийшло. Силенки були не ті або їх було недостатньо.

Так само і тут. І в цей момент, коли російські регіональні еліти починають відчувати, що зверху до них не прилетить, починається найзавзятіший і дуже сильний рух. З чого починається російський бунт? Пограбувати.

Що можуть пограбувати, умовно кажучи, у Норильську місцеві регіональні еліти, які завжди були принижені перед Москвою? Норнікель. Що можуть пограбувати в Білгородській області? Найбільші у світі металургійні комбінати. Що можна пограбувати в Тюмені? Природно, нафтовидобувні, газовидобувні підприємства, ліс і все інше.

Щось схоже в Росії вже відбувалося в 1990-ті роки. Ми тільки називали це кримінальними війнами, коли всі грабували все, що можливо. Ну а ось у цій ситуації, коли центру управління практично взагалі не буде, і ресурсу не буде, це будуть кримінальні війни в десятикратному розмірі.

Читайте також: Як погіршилося життя росіян після вторгнення РФ в Україну — обговорюємо з експертами та глядачами каналу FREEДОМ