Чи реальні плани Москви з будівництва підводного тунелю до Криму — пояснили експерти

Російські та китайські бізнесмени в жовтні таємно обговорювали плани будівництва підводного тунелю, який з’єднає Росію з окупованим нею Кримом. Про це пише The Washington Post, посилаючись на анонімні джерела серед українських офіційних осіб, які надали журналістам перехоплені електронні листування. 

Таємний тунель

За інформацією американського видання, переговори російських і китайських бізнесменів були викликані зростаючим занепокоєнням Кремля щодо безпеки 11-мильного мосту через Керченську протоку, який став вразливою ціллю. 

“…Перехоплені електронні листи свідчать про те, що одна з найбільших китайських будівельних компаній заявила про своє бажання брати участь у проєкті. Справжність повідомлень було підтверджено іншою інформацією — реєстраційні файли компаній, які свідчать про те, що в Криму нещодавно було створено російсько-китайський консорціум за участю осіб, зазначених в електронних листах”, — пише The Washington Post з посиланням на перехоплені електронні листи, надані виданню неназваними українськими офіційними особами.

Експерти, з якими поспілкувалися журналісти The Washington Post, були здивовані, що на тлі загрози санкцій китайська державна компанія може ризикнути вплутатися в таку авантюру. У разі згоди брати участь, Пекін, ймовірно, наполягатиме на частковому володінні тунелем. Проте, навіть якщо будівництво почнеться, у найближчій перспективі безпечної заміни Керченського мосту очікувати не варто, оскільки подібні проєкти реалізуються роками і навіть десятиліттями. 

На думку аналітиків, офіційний Пекін не підтримає ініціативу Москви з будівництва тунелю. Оскільки Китай ніколи офіційно не визнавав анексію Криму Росією, побоюючись потрапити під економічні санкції США і Євросоюзу.  

Також Пекін не поспішає допомагати Москві і в будівництві газопроводу “Сила Сибіру-2”. За даними китайського видання South China Morning Post, це пов’язано з прагненням Пекіна використати свою “сильну переговорну позицію” в тиску на Москву. 

“Пекін прекрасно розуміє, що вони можуть торгуватися, і країна перебуває в набагато вигіднішому становищі. Йдеться про конкретний тиск на рівні президента, про дешевші платежі. Вони можуть вимагати більших знижок. Що стосується будівництва, Пекін хоче переконатися, що у них немає ризиків і витрат”, — йдеться в публікації South China Morning Post. 

Якщо будівництво газопроводу завершиться, то він дасть змогу перенаправити до Китаю 50 млрд кубометрів природного газу на рік. Таким чином Москва намагається компенсувати втрати від продажів блакитного палива Європі. 

Однак Пекін демонструє обережне ставлення до проекту. Як писали китайські ЗМІ, угоду про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” могли підписати під час форуму “Один пояс — один шлях”, що проходив у Пекіні в середині жовтня, але Путін у підсумку повернувся з порожніми руками. 

Ці переговори говорять про зростаючу залежність Москви від Китаю як джерела глобальної підтримки.

Чи можуть Китай і РФ планувати спільний проєкт із будівництва підводного тунелю — проаналізували експерти

Навіщо Росії підводний тунель до Криму і чому вона не може забезпечити безпеку мосту через Кримську протоку? Чи реальна інформація про спільний інфраструктурний проєкт Пекіна і Москви? Навіщо Китай продовжує співпрацю з Росією на тлі непростої геополітичної ситуації? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Іван Ступак, військовий аналітик;
• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки;
• Петро Шевченко, аналітик, аспірант Цзіліньського університету.

ІВАН СТУПАК: Будівництво тунелю не може бути таємним

— У теорії такий тунель можна побудувати. Кримський міст же побудували. Скільки б не говорили, що він і року не протримається – поки що стоїть. Яких би пошкоджень мосту не завдавали, але побудований він якісно. Інше питання — скільки на цьому “розпиляли” грошей. 

Тунель може бути схожий на Ла-Манш: залізничне й автомобільне сполучення. Можливо, там буде ще проходити якийсь нафтопровід, з’єднуючи Крим із материковою частиною Російської Федерації. Це все можливо. 

Залишається питання в грошах і часі. Проектувати будуть, найімовірніше, рік, а будувати — кілька років. 

На всій протяжності цього тунелю підводні човни не поставиш. Водолази не зможуть перебувати там 24/7 і захищати його. Рано чи пізно тунель буде пошкоджено. І якщо він один раз буде пошкоджений, то на відновлення підуть місяці.

Будівництво не можна буде зробити таємним. Почнуть копати з одного боку і з іншого боку. Буде велика кількість техніки. Це все можна відстежити за супутниками. 

ЗСУ будуть і далі намагатися пошкодити або вивести з ладу Кримський міст. Ми не знаємо які це будуть способи — наземний, підводний або з повітря. 

Кримський міст виконав важливе завдання — стягнув на себе великі військові сили для захисту: кораблі, жива сила, протиповітряна оборона, радіоелектронна боротьба. Якщо це знаходиться на мосту, значить цього менше в інших локаціях. 

ІВАН ВАРЧЕНКО: Росія поставила хрест на безпеці Кримського мосту

— Росія поставила хрест на безпеці Кримського мосту. Хоча раніше заявляла, що там безпрецедентний захист. Але нібито переговори про будівництво тунелю — це просто порожні слова. 

Росіяни спеціально надрукували цю інформацію в шанованих американських ЗМІ, щоб поширити інформацію про якийсь глобальний проєкт, який буде говорити про їхні зовнішньополітичні можливості. Можливо, навіть і вели поверхневі розмови з китайськими бізнесменами, заплативши їм. 

Я сподіваюся, що Росія заплатила дуже дорого за те, щоб ця інформація з’явилася в засобах масової інформації, тому що абсолютно ніяких дій у цьому напрямку немає. Тільки в газетах пишуть. 

Ніхто не буде платити за такий проєкт із бюджету, особливо Китай. Росіяни можуть нібито почати будівництво, але жоден іноземний інвестор не вкладе туди великі гроші через загрозу санкцій і відсутність безпеки. 

Росіяни заплатили багато для того, щоб з ними за один стіл сіли китайці, які теж хотіли заробити. Китайці заробили, а росіяни отримали, як їм здається, свою інформаційно-психологічну операцію. Але, насамперед, Росія розписалася у своїй неспроможності захистити Кримський міст. 

ПЕТРО ШЕВЧЕНКО: Інформацію про проект тунелю потрібно сприймати скептично 

— Китай — це центрична цивілізація, сфокусована на собі. Пекін насамперед дивиться на всі процеси крізь призму своїх власних інтересів. Якщо ми говоримо про бюджетні відносини, він на все дивиться з точки зору пріоритету своїх національних інтересів.  

Що Китай хотів би бачити від Заходу наразі? Ми розуміємо, що сучасний Китай створився завдяки тому, що його під’єднали до глобальної економіки на початку 1990-х і 2000-х років. Китай хотів би й надалі продовжувати цю політику співробітництва, насамперед з боку США. Щоб Америка ділилася своїми технологіями, своїм ринком і своїм капіталом із Китаєм. 

Китай поки що ситуативно сприймає Російську Федерацію як актив через те, що він перебуває в конкуренції зі США. Пекін вважає, що може домовитися з Європою. ЄС — це величезний ринок і Китай хоче себе позиціонувати як глобальний виробничий майданчик.  

Зараз обидва ці гравці — Москва і Пекін — перебувають у конкуренції із Заходом. І вони бачать один одного як підсилювачів своїх позицій.  

Насамперед, звісно, Китай використовує ось ці відносини з Росією для того, щоб вплинути на США і спробувати з ними домовитися про більшу співпрацю і меншу конкуренцію. Поки що ми бачимо, що конкуренція зберігається. Поки що Китай не буде кидати Російську Федерацію просто тому, що він вважає, що ці відносини вигідні. 

Інформація про нібито переговори з приводу будівництва підводного тунелю з’явилася на сторінках американської газети. Наскільки це може бути реальним? Візьмемо за аксіому, що ця інформація правдива і такі переговори мають місце бути. 

Якщо така інформація спливла, то Китай зробить паузу, я думаю. Тому що тема Криму дуже чутлива. З 2014 року Пекін був обережний у своїх оцінках щодо анексованого Росією півострова. Необережність дій може вплинути на торговельно-економічне співробітництво із західними країнами. 

Якщо ця інформація правдива, то після того, як вона спливла, найімовірніше, реалізації проєкту не буде. 

Китайці — великі майстри в будівництві тунелів, це їхній коник. Але ось з огляду на негативний геополітичний бекграунд і непередбачуваність Росії, Китай займе прагматичну позицію. Пекін не знає, що буде за п’ять років, наскільки стабільний путінський режим і чи буде він взагалі надалі існувати. 

Зараз інвестиційне співробітництво між Росією і Китаєм, незважаючи на те, що на політичному рівні Сі Цзіньпін найбільше зустрічався з Путіним, дуже сильно просідає. 

Я б дуже скептично ставився до інформації про цей проєкт і тим паче до того, що він може бути реалізований. 

Читайте також: Китай і Росія знайшли точки дотику, зараз вони пов’язані однією тимчасовою метою, — Шевченко