Чи наважаться в НАТО збивати російські ракети, які летять в Україну — думки експертів

Уламки російської ракети. Фото: Telegram/Поліція Київської області

Під час масованих повітряних атак РФ на територію України Польща підіймає авіацію для гарантування безпеки своєї країни. 

Неодноразово російські ракети та безпілотники залітали на територію Польщі, проте їх не збивали. Зараз заговорили про те, що сусідні з Україною держави могли б збивати російські ракети до того, як вони зайдуть у повітряний простір країн НАТО. 

Збивати чи не збивати? 

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю виданню Financial Times заявив, що Варшава має гарантувати безпеку своїх громадян, попри побоювання, що перехоплення російських повітряних цілей може нібито втягнути НАТО в повномасштабну війну.

“Членство в НАТО не скасовує відповідальності кожної країни за захист власного повітряного простору – це наш власний конституційний обов’язок. Я особисто вважаю, що коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, це буде законною самообороною. Тому що, коли вони перетинають наш повітряний простір, ризик того, що уламки можуть когось поранити, є значним”, — зазначив Радослав Сікорський в інтерв’ю газеті Financial Times.

Думку Сікорського поділяють не всі члени НАТО. Хоча в самій Польщі більшість громадян очікує від влади більш рішучих дій. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією SW Reaserch. 

У ньому йдеться про знищення російських ракет і безпілотників не над територією України, а в повітряному просторі Польщі. Запитання звучало так: “Чи повинна Польща збивати об’єкти, що пролітають над нашою територією під час нападу Росії на Україну, навіть якщо немає впевненості, що це за об’єкти?”. Ствердно відповіли 58,5% респондентів, і тільки 22% не згодні з цією думкою.

“Поляки чекають від свого міністерства відповіді, адже в їхній повітряний простір залітали ворожі безпілотні апарати, а повітряні сили нічого не роблять. Куди дивиться міністерство оборони? Зрозуміло, що Сікорський так реагує, і ця позиція збігається з українською. Тому все поки що залежить від партнерів по НАТО, до яких поки що не долітає, але які дуже не хочуть, щоб долетіло”, — сказав керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.

Від позиції та рішучості союзників залежить і те, як Україна відповідає на щоденні обстріли російської армії. Президент України Володимир Зеленський наполягає — партнери мають дозволити Силам оборони України завдавати далекобійних ударів по території країни-агресора.

“Щоб дати повний захист і убезпечити наші міста від цієї агресії, потрібно більше підтримки для української справедливої відповіді. Рішення щодо далекобійних ударів по місцях запуску ракет з Росії, знищення російської військової логістики, спільного збиття ракет і дронів. Усе те, що допоможе протистояти російському злу”, — написав Зеленський у Telegram.

У відповідь на заяву Сікорського про те, що союзники Києва зобов’язані збивати російські ракети та дрони над українською територією, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоанє заявив, що Альянс повинен зробити все, щоб допомогти Україні, але при цьому важливо уникнути ескалації.

Він визнав право кожного члена Альянсу захищати свій повітряний простір, але попередив, що такі дії можуть також вплинути на Альянс загалом. Саме тому союзники мають продовжувати тісні консультації.

Думки експертів

Чи варто очікувати, що сусідні з Україною країни-члени НАТО збиватимуть російські ракети, що летять у їхньому напрямку? Чи може Україна інтегруватися в систему ППО східноєвропейського регіону? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
  • Пьотр Кульпа, колишній член уряду Польщі, екссекретар польської делегації в Парламентській асамблеї НАТО;
  • Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
  • Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”. 

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Збивати російські ракети — це не ескалація

— Збити російську або будь-яку іншу ракету у своєму повітряному просторі — це не ескалація, а нормальна практика для країни, яка захищає свій суверенітет, свій повітряний простір і оберігає своїх громадян. 

Неправильно виносити це питання в контекст того, що допомога в захисті українського неба стане предметом ескалації. Подібний дискурс, ймовірно, нав’язав західним країнам Путін. Є конкретний приклад 2015 року, коли Туреччина, яка є членом НАТО, абсолютно спокійно збила російський літак. А зараз Стамбул має абсолютно нормальні відносини з Росією. 

Те, що Польща ставить перед НАТО питання знищення російських ракет, говорить про те, що дискусія триває на всіх рівнях, і це логічно. 

Можливо, у східноєвропейському регіоні з’явиться єдина система ППО. Крім Польщі це питання актуальне і для Румунії, оскільки туди залітали та падали “Шахеди”. Для РФ метою досі залишаються порти на Дунаї. Рано чи пізно на румунську територію впадуть російські ракети. 

Ми бачимо, що в умовах великої війни й в Європейському союзі, і в НАТО питання консенсусу змінюється на узгодження дій більшості. Я думаю, єдина система ППО може бути, тим паче є україно-польсько-литовська історія у вигляді Люблінського трикутника (тристороння регіональна платформа співробітництва, інституалізована в Любліні в липні 2020 року Україною, Польщею, Литвою, — ред.). 

ПЬОТР КУЛЬПА: Польща і Румунія могли б захищати частину повітряного простору України

— Уже понад рік триває дискусія про те, щоб Польща збивала російські ракети. Це питання було порушене на офіційному рівні та було відторгнуте союзниками з НАТО, а саме генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом та іншими. Просто зараз Польща намагається повернути цю тему в обговорення. 

По-перше, це аморально, коли російські об’єкти прилітають на територію країни-члена НАТО, і потім, наприклад, повертаються вбивати українців. Це неприпустимо. Це просто нижче всякого рівня. По-друге, потрібно звернути увагу на право кожної країни захищати свою територію незалежно від союзів, у яких вона перебуває. Виходить, що якби Польща не була членом НАТО, тоді вона могла б збивати російські ракети. 

У стратегічному плані ця дискусія стосується створення повітряного купола над Україною. Якщо буде ухвалено таке рішення, то Польща і Румунія можуть взяти на себе відповідальність, щоб якась територія України просто була в безпеці. Ці країни могли б узяти відповідальність за те, щоб не допускати прильотів, а з іншого боку, українські сили ППО могли б бути переміщені на схід, де міста сильніше страждають від російських обстрілів. 

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: НАТО має дати сильну відповідь РФ 

— Сьогодні в певних західних колах опрацьовується варіант кооперації системи ППО держав-членів НАТО з Повітряними силами України. Насамперед для підтримки України під час масованих ракетно-дронових атак з боку Росії, які триватимуть. На жаль, усе це залишається поки що на рівні розмов. 

Деякі країни справді рішуче налаштовані отримати цей дозвіл в Альянсу, однак сам блок побоюється бути втягнутим у повномасштабну війну з РФ. Тому величезна кількість інцидентів, спровокованих Росією щодо країн НАТО, залишилися без відповіді.

Варто згадати Пшеводувський інцидент, коли російська ракета залетіла на територію Польщі та навіть призвела до загибелі людей. Також можна сказати про Румунію, куди періодично залітали російські дрони. Крім ракет і безпілотників, є інциденти в Калінінградській області, у Балтійському морі, порушення російською авіацією повітряного простору країн НАТО тощо. Усі ці інциденти залишилися без відповіді.

Росія зацікавлена, щоб показати слабкість і боягузтво НАТО, нескоординованість дій і обережність. Насправді країни Альянсу повинні дати сильну відповідь. Це б трохи вкоротило спритність Кремля і зменшило пиху у військовому нахабстві. 

У питанні своєї безпеки всі рішення країн Альянсу мають бути скоординовані. Коли одна країна НАТО називає Росію головним ворогом і основним потенційним супротивником, тоді повинні слідувати відповідні дії. І йдеться не тільки про навчання і протоколи перекидання 300 тис. військових, про створення військової бази в Румунії. Має йтися про більш наступальні щодо РФ протоколи, щоб у громадян країн Альянсу не виникало відчуття, що НАТО — це якась політична бутафорія, яка не здатна реально опонувати та відбивати провокативні дії Росії. 

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: У НАТО бояться ескалації 

— В обговоренні того, що Польща може збивати російські ракети, є певний прогрес. Хочеться поаплодувати пану Сікорському за те, що він відстоює інтереси поляків і не хоче, щоб ракети та безпілотники залітали на територію країни. Це абсолютно правильна позиція держави, яка є і членом НАТО, і членом Європейського Союзу. Сам Альянс на таке зважитися не може. 

Україна готова допомогти Польщі та іншим країнам-членам НАТО зменшити рівень потенційної ескалації. Бо російські ракети та безпілотники, які на територію Румунії та Польщі, можуть пошкодити інфраструктурні об’єкти, вбити громадян. Польща на підставі статуту НАТО щонайменше може активувати 4-ту статтю і почати консультації. У більш радикальному випадку можна активізувати 5-ту статтю, тому що за всіма міжнародними правилами та стандартами ракету на території країни НАТО можна трактувати як агресію. І це абсолютно логічно.

Зараз можна спостерігати певну еволюцію в позиції польського уряду. Було навіть проведене соціологічне дослідження про те, чи хочуть громадяни Польщі, щоб превентивно збивалися російські “Шахеди” і ракети, які летять на їхню територію. І більшість висловилися “за”.

На жаль, у НАТО заявляють, що держави-члени можуть захищати свій повітряний простір, але це може вплинути на весь Альянс. НАТО боїться ескалації, не ухвалює важливі рішення і це, до речі, насторожує деяких членів Альянсу. Наприклад, країни Балтії, Польщу та Румунію. 

Читайте також: Десятки загиблих і сотні поранених: масовані ракетні удари по мирних містах України обговорили експерти 

Прямий ефір