Чуттєві удари: наслідки атак на російські НПЗ проаналізували експерти 

Через атаки українських безпілотників у першому кварталі 2024 року щонайменше 7 російських нафтопереробних заводів (НПЗ) зупинили потужності, — повідомляє агентство Reuters. Таким чином припинилося перероблення 4,6 млн тонн нафти, що відповідає 7% від загального обсягу. 

Одним з останніх зупинив свої потужності Куйбишевський НПЗ, розташований у Новокуйбишевську (Самарська область). Цей завод був атакований безпілотниками в ніч на 23 березня. Потужності Куйбишевського НПЗ знизилися вдвічі. 

Посилення атак на НПЗ 

Росія втрачає 600 тис. барелів нафти на день через атаки дронів на російські нафтопереробні заводи, підрахували міжнародні нафтотрейдери. Аналітики прогнозують, що відключення російських НПЗ можуть призвести до скорочення потужностей на 900 тис. барелів на день.

13 березня безпілотники вдарили по Новошахтинському заводу нафтопродуктів у Ростовській області. Після цього підприємство зупинило роботу, повідомив губернатор регіону. Як пише Bloomberg, потужність цього НПЗ — понад 5 млн тонн на рік. Цього ж дня під удар потрапив і Рязанський НПЗ – один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, який належить компанії “Роснефть”. Він виробляв близько 317 тис. барелів на день, тобто близько 6% від загального обсягу перероблюваної нафти в Росії. За даними агентства Reuters, через пожежу на НПЗ зупинили дві основні переробні установки.

“На частку Рязанського нафтопереробного заводу, який контролюється компанією “Роснефть”, припадає близько 6,4% російського виробництва бензину, 4,1% дизельного пального, 7,7% мазуту і 8% авіаційного пального. Один день простою НПЗ у Рязані обійдеться у 18 млн доларів”, — йдеться в повідомленні Reuters.

За інформацією російського міністерства енергетики, у РФ 88 нафтопереробних заводів, з яких функціонують 38. Після атак безпілотників, за даними Reuters, 13% від сумарної потужності первинних установок перероблення нафти — у режимі аварійного простою, а 3 підприємства повністю зупинили роботу. Якщо враховувати тільки НПЗ, які випускають бензин і дизельне паливо, то Росія втратила близько 9% виробництва, або 77,4 тис. тонн на добу.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські енергетичні об’єкти атакували щонайменше 37 разів, підрахували журналісти Deutsche Welle. У 80% випадків безпілотники досягли мети. 

Були атаковані майже всі російські НПЗ у Європейській частині РФ. 

“Звичайно, удари по НПЗ мають значний вплив. Росія менше може оплачувати цю війну, а також це позбавляє її необхідного палива для продовження бойових дій. Я б рекомендував ігнорувати заклики до припинення таких ударів”, — заявив командувач Силами США в Європі у 2014-2017 рр. Бен Ходжес на Київському форумі. Бен Ходжес на Київському безпековому форумі. 

Тим часом раніше три анонімні джерела будівлі Financial Times заявили, що США просять Україну припинити атаки на російські НПЗ через те, що це нібито може підвищити світові ціни на нафту і спровокувати помсту з боку Росії.

Для забезпечення безпеки нафтопереробних заводів влада хоче залучити Росгвардію і встановити системи протиповітряної оборони (ППО), повідомили в міністерстві енергетики РФ. 

За словами експертів, до нинішнього часу НПЗ у Росії особливо не захищали. Системи ППО оберігають столицю і резиденції Путіна. На всі міста і стратегічні підприємства просто не вистачає ресурсів. 

Ремонт НПЗ — справа довга. А якщо врахувати, що дістати необхідне обладнання, матеріали та запчастини підсанкційній Москві буде дуже складно, то очікувати позитивних змін у галузі найближчим часом не варто. 

Експерти прогнозують, що Москва вживе заходів для резервації запасів нафти. А це неминуче позначиться на звичайних росіянах. 

Керівництво російських нафтопереробних підприємств шукає способи захиститися від атак дронів. За інформацією Deutsche Welle, дочірня компанія “Газпрому” “Газпромнефть Марин Бункер” шукає підрядника, щоб зміцнити стінки резервуарів для підприємства біля Новоросійська. 

А дочка “Роснефти” “Саратовнефтепродукт” наприкінці 2023-го року витратила понад 1 млн рублів на систему РЕБ ПД-703 “Кейс Мульти”. Новокуйбишевський НПЗ і Рязанська нафтопереробна компанія замовили комплекси РЕБ ще наприкінці 2022-го року. Однак це їм не допомогло. Обидва підприємства потрапили під удар безпілотників.

Думки експертів

Як удари по НПЗ впливають на економіку РФ і можливість продовжувати агресивну війну проти України? Яким чином можна ефективніше впливати на російську нафтопереробну галузь? Чи може Кремль знизити втрати й ризики від ударів по НПЗ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Андрій Закревський, голова правління асоціації “Нафта і газ України”, заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України; 
• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм “Центру Разумкова”;
• Максим Гардус, комунікаційний менеджер Razom We Stand;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Російські НПЗ — законні цілі для України

— Щодо того, що США нібито закликали Україну не бити по російських НПЗ — це нонсенс. Такий заклик до країни, яка два роки ефективно веде оборонну війну проти Росії, неможливий у принципі. 

В України, як держави, і в Зеленського, як президента, зараз абсолютно інший рівень суб’єктності. 

Україна в рамках міжнародного права має безумовне право вести оборонну війну, знищуючи будь-які об’єкти, які є ресурсами для ведення Росією агресивної війни, включно з нафтопереробними заводами, місцями зберігання пального, тому що це ключовий інгредієнт для атаки нашої території. 

У рамках міжнародного права ми діємо законно, у рамках морально етичних принципів ми також діємо законно. Для ефективного відбиття агресії Росії нам необхідно знищувати інфраструктурні можливості, шляхом яких вона цю війну і веде.  

АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: В Росії зростатиме ціна на нафтопродукти

— Є два великі удари, яких зазнала нафтогазова галузь Росії. Перший удар був тоді, коли пішли сучасні видобувні та сервісні компанії, тобто пішли технології. У світі вже практично не залишилося родовищ із так званою легкою нафтою або легким газом. І в самій Росії ці родовища, які перебувають на третинній, четвертинній стадії розробки. А це гідророзриви пласта (ГРП), горизонтальне буріння. 

Йдеться про той газ і нафту, які можна реально підняти з-під землі. Росія зараз посиленими темпами продовжує бурити застарілими старими технологіями 70-80-х років вертикальні свердловини, отримуючи так звану нафтову пульпу, в якій десь 90-95% води, а 5-10% — нафти.

Ситуація, яка склалася з російською нафтопереробною промисловістю, позбавляє Кремль “кийка” — нафтогазової зброї. У Росії розуміють, наскільки вони залежать від нафтопереробних і газових галузей. 

Путін дуже хотів утримати ціни на бензин до того, як відбудеться його так зване переобрання. Але йому це не вдалося. Причина дуже проста – щоб компенсувати ціни внутрішньому виробнику, вони вже минулого року змушені були витратити близько 50 млрд доларів. Тому в серпні закривався експорт нафтопродуктів. 

Був вибір — брати гроші з експортерів нафти й нафтопродуктів або внутрішніх виробників і переробників. Ми полегшили цей вибір Путіну і сказали, що в Росії просто не буде нафтопереробників. 

Якщо сумарні потужності перероблення НПЗ досягали в Росії 330 млн тонн нафти, то зараз понад 100 млн тонн нафти вони переробляти не в змозі.

Санкції порушили експорт не тільки бензину і дизеля, а й інших субпродуктів, нафти, мазуту та інших речей, які в Росії дівати нікуди. Адже дороги вони не будують, а все кидають на війну проти України.

Мазутні печі вони свого часу на догоду “Газпрому” порізали на металолом. То в них відбувалася періодично затоварка, і нафтопереробні заводи зупинялися, бо їм залишалося виробляти тільки бензин і дизель. Це були вже проблеми перероблення суто технологічні. 

Були ще й бухгалтерські проблеми перероблення. Якщо собівартість перероблення бензину і дизеля коштує 20 центів, а сумарні податки сплачували так, начебто переробляли й отримували продукції на два долари, то за певний час бухгалтерам довелося через те, що, окрім бензину і дизеля, РФ нічого не треба, кидати ці всі бухгалтерські витрати на перероблення бензину і дизеля.  

Фактична собівартість досягла, за моїми підрахунками, ще наприкінці 2022 року і на початку 2023-го двох доларів. І вийшла така проста річ: якщо продовжувати постачати по 40-60 центів бензин і дизель на внутрішній ринок, то хтось цю різницю мав компенсувати. 

Спочатку це компенсувалося з бюджету, тому що там у корпораціях сидять ті ж самі люди Путіна, але потім гроші закінчилися.

Цей стрибок, який ми побачили на 20-25%, — не перший стрибок. Ми скоро побачимо ціни на нафтопродукти в Росії вищі, ніж у сусідньому Казахстані, країнах Балтії та Польщі. І якщо ми боялися того, що дешеві нафтопродукти проникають якось через Польщу і Литву, через обхід півднем і так далі, то скоро ми побачимо зворотний момент, коли Росія купуватиме нафтопродукти. 

Спочатку у них раптом з’являться талони на бензин. Бензин буде дуже дешевий, і для спеціальних груп населення він не подорожчає взагалі. Будуть переможні реляції товариша Путіна, який “захистить” швидкі допомоги та малозабезпечених людей, у яких навіть, може, автомобіля немає. Для них будуть спеціальні талони за спеціальними цінами. Спочатку будуть ці талони, потім з’являться чорний ринок палива. Тому що як тільки з’являється дефіцит і талони державного регулювання, з’являється і чорний ринок. 

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Удари по нафтобазах можуть підірвати військову логістику армії РФ

— Було завдано ударів по 16 НПЗ у Російській Федерації, які розташовані в європейській частині. Вони зазнали ударів і тією чи іншою мірою було порушено їхню роботу. 

У Росії зараз реальний дефіцит бензину. Загалом НПЗ виробляли на рік 42 млн тонн бензину, а споживали — 36 млн тонн. Був невеликий запас. Дизельного пального виробляється на рік 84 млн тонн, а споживається — 39 млн тонн. Запас дизеля більший. 

У вартості нафтопродуктів у Росії 69% займають податки. Це означає, що чим менше на ринку будуть реалізовуватися нафтопродукти внаслідок ударів по НПЗ, тим менше буде надходити податків до бюджету. Відповідно, у Росії буде менше можливостей вести війну проти України. 

Наслідки ударів по НПЗ для російського ринку нафтопродуктів і нафтопереробної галузі досить чутливі. Але не можна говорити, що вони досягли якогось критичного рівня. Для того, щоб ринок нафтопродуктів занурився в глибоку кризу, потрібно продовжувати удари по НПЗ ще 3-4 місяці. 

Новокуйбишевський НПЗ у Саратовській області, по якому вдарили, виробляє реактивне паливо, паливо для літаків, різне масло для потреб армії. І ця атака скоро може вплинути на постачання ПММ російської армії на фронті. Але все ж таки більше постраждає ринок бензину, тому що запасів, дуже мало. 

У РФ великий профіцит дизельного пального, тому ситуація не буде критичною. В основному будуть економічні втрати для нафтопереробних заводів і тих регіонів, де вони розташовані. 

Удари по нафтобазах можуть серйозно підірвати військову логістику армії РФ. Особливо важливо завдавати ударів по ректифікаційних колонах, тому що їх складно і довго відновлювати. Це найвразливіше місце в нафтопереробленні. 

Немає жодного сенсу в додатковому захисті резервуарів із нафтопродуктами, якщо буде зруйновано ректифікаційну колону. 

Потрібно думати про те, як виводити з ладу головні нафтоперекачувальні станції. Тому що на кожному нафтопроводі розташовано кілька НПЗ. Якщо знищити 5-6 головних нафтоперекачувальних станцій — це буде еквівалентно руйнуванню половини НПЗ Росії. Відповідно, Кремль буде позбавлений істотної частини валютного вторгування. 

МАКСИМ ГАРДУС: Підрив нафтобаз у прикордонних районах сковує пересування окупаційної армії

— Для того, щоб удари по НПЗ були ефективними, потрібно, щоб вони були не поодинокими. Зараз дуже багато журналістів і користувачів соцмереж показують карти, на яких заводи закреслені хрестиками. Але, якщо чесно, це надто оптимістичний погляд на події, бо один удар навіть кількох дронів — це не повне знищення заводу, а лише перерва в його діяльності. Щоб він повністю перестав працювати, найімовірніше, знадобиться повторний удар. 

Поки що не зовсім зрозуміло, наскільки ефективно працюватимуть санкції, щоб Росія не могла купити обладнання, якого бракує для ремонту та реконструкції постраждалих заводів.  

Зі сторони армії, найважливішим є виробництво дизеля, оскільки радянська техніка в основному заточена на дизельне пальне. Значне ураження і затримка виробництва тих заводів, які виробляють дизельне пальне, може негативно в середньостроковому плані позначитися на мобільності російської армії. Нестача авіаційного палива, яке виробляється не в такій великій кількості, як дизель, позначиться на роботі російської авіації на лінії фронту. 

Потрібно звертати увагу не тільки на атаки на НПЗ на території РФ, а й на те, що періодично хтось підриває нафтобази в прикордонних з Росією областях, а це точно пов’язано зі сковуванням пересування армії. 

Авіаційний гас — це більш рідкісний товар, ніж дизель, і виробляють його далеко не всі НПЗ. Для його виробництва потрібне дорожче обладнання, тому що дуже високі вимоги до якості очищення. І це вкрай важливо, оскільки, на жаль, сьогодні ми бачимо, що в повітрі у Росії перевага авіації над Україною. А ось якраз імпортувати авіагас РФ буде дуже складно. 

Я думаю, що в Росії почнуть резервувати паливо для себе про запас інші стратегічні галузі. Постараються придумати якийсь механізм для того, щоб забезпечити аграріїв, тому що скоро посівна, і залізницю. 

Унаслідок лобістських дій деяких структур, які спробують захистити свої запаси, виникне дефіцит палива для дрібного і середнього бізнесу, наприклад, перевізників. Крім того, виникнуть регіональні перекоси. Найбільші проблеми будуть у європейській частині Росії, а щоб їх вирішити, спробують перекинути паливо зі сходу. 

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Ударами по НПЗ досягають трьох цілей

— Україна знайшла дуже правильний та інноваційний підхід — розбомбити російську інфраструктуру. Ця інфраструктура, з одного боку, забезпечує експортний виторг для Російської Федерації, з іншого — забезпечує паливом окупаційну армію. 

Також сьогодні Росії потрібне паливо для того, щоб починати проводити сільськогосподарські роботи. Виходить, потрійну мету абсолютно досягнуто. 

Виробництво бензину і деяких інших видів палива скоротилося на 10%. Буде підвищення цін на внутрішньому ринку. 

Проблема полягає в тому, що кожен нафтопереробний завод зав’язаний на конкретний регіон. І після атаки в регіонах одразу починаються проблеми. А паливо — це не такий продукт, як, наприклад, електроенергія, яку можна, грубо кажучи, дротами перекинути з точки А в точку Б. Це зовсім інша логістика з усіма наслідками, що звідси випливають. 

Читайте також: Дрони атакують російські нафтопереробні заводи: наслідки для економіки агресора (ВІДЕО)