Які перспективи створення міжнародного трибуналу щодо Володимира Путіна та спільників російського режиму? Для того, щоб притягнути російського президента та його пособників до кримінальної відповідальності за військові злочини в Україні, має бути створений спеціальний судовий орган. Такого висновку дійшли Київ та партнери.
У світі існують механізми боротьби з диктаторами, однак у них є недоліки, які не дозволять повною мірою покарати кремлівських чиновників та військових виконавців за злочини в українських містах. Викрадення, тортури, страти, сексуальне насильство над дорослими та дітьми, цивільними та військовими — все це не просто ексцес виконавця, а навмисне заподіяння страждань українцям — адже політичне керівництво схвалює. А російська пропаганда заперечує воєнні злочини своєї армії і тим самим прикриває їхню репутацію в очах простих мешканців. Відбілити їхню репутацію в очах міжнародної спільноти вже навряд чи вдасться. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну правоохоронці зареєстрували понад 34 тисячі кримінальних справ за фактом скоєння воєнних злочинів.
Наразі обговорюється саме механізм створення спецтрибуналу для Росії. Він необхідний, тому що Міжнародний кримінальний суд може розглядати воєнні злочини окремих осіб, питання геноциду, але не може розглядати злочин воєнної агресії. Путін — президент, а тому має персональний імунітет. Але тепер на Заході схиляються до того, що його можна притягнути до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді. Але цей орган поки що не має своєї в’язниці і своїх виконавчих органів.
Експерти зазначають, що створити спецтрибунал можна було б рішенням Організації Об’єднаних Націй, як це було зроблено щодо колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича. Але постійним членом Ради Безпеки ООН із правом вето є Росія, тому такий механізм створення на даний момент є малоймовірним. Якщо тільки в Раді Безпеки ООН не відбудеться реформа.
Країни Балтії працюють над питанням створення спецтрибуналу для Росії із березня цього року. Експерти пояснюють, якщо зараз не покарати Кремль за допомогою міжнародного трибуналу, то у майбутньому будь-який диктатор зможе оголосити війну. Таким чином Україна розраховує на широку міжнародну підтримку, адже безкарні злочини можуть повторитися.
Читайте також: Притягти РФ до відповідальності за скоєні злочини щодо України — експерт назвав дієвий механізм
Чи побачить світ Володимира Путіна та його підлеглих на лаві підсудних, і що буде, якщо цього не станеться? Про це в огляді думок на телеканалі FREEДOM.
Кальов Стойческу, науковий співробітник Міжнародного центру оборонних досліджень
— Має бути створено міжнародний трибунал, щоб усі злочини, які вчинив президент Путін та російські військові, були чітко засуджені. На зразок трибуналу в Нюрнберзі або міжнародного трибуналу за колишньою Югославією в 1993 році в Гаазі. Приклади є, нещодавно про це говорила і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. Бачите, ці думки вже з’являються у європейській політиці. Рано чи пізно це буде зроблено.
Лінас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литовської Республіки (2012-2020 рр.)
— Люди, які видавали накази, і ті, які виконували їх, у тому числі політичне керівництво, і військове керівництво мають бути покарані. Це стосується не лише Російської Федерації, а й представників Білорусі, оскільки, може, й не в прямому плані, але вони теж беруть участь у цих діях і теж мають відповідати.
Скільки це займе час, я не можу сказати. Хотілося б, щоб швидше, але все-таки ми хочемо, щоб охопили якнайбільшу кількість держав, які зараз активно допомагають Україні. Я сказав би, що близько 50 держав, які складають, коаліцію у форматі “Рамштайн”. Деякі країни поводяться активніше, вони зможуть також узяти на себе ініціативу в цьому правовому полі.
Важко зараз сказати, як це реалізувати. У будь-якому разі, якщо авторитетний орган — міжнародний трибунал видасть ордер на арешт, це вже вагомий аргумент. Путін буде звинуваченим у військових злочинах чи злочинах проти людяності. Але сам факт, звичайно, дуже вагомий.
Смертної кари ми не маємо, як ми розуміємо. Але все-таки можлива найвища міра покарання має бути, оскільки в цієї війни вже стільки жертв. По суті, це шантаж перед усім світом, не лише перед Україною.
Дайнюс Жалімас, голова Конституційного суду Литви (2014-2021 рр.)
— Те, що три міністри балтійських країн зараз підписали заяву [ініціатива створення на базі Європейського Союзу спеціального трибуналу щодо розслідування фактів російської військової агресії на території України], то це лише продовження того, що ми розпочали. 6 травня у Вільнюсі відбулася спеціальна конференція, присвячена ідеї спеціального трибуналу. У ній брали участь провідні юристи світу з цього питання.
Заяви трьох міністрів балтійських країн означає, що ця ініціатива виходить із площини лише декларації, тому що до цього в основному декларативно її підтримували міжпарламентські інститути, такі як Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ. І ось зараз усе це виходить на рівень виконавчої влади. Президент Володимир Зеленський також у всіх можливих формах почав просувати цю ідею активніше.
Президент Югославії Слободан Мілошевич та його спільники проходили по іншому трибуналу. Був саме спеціальний трибунал, заснований Радою Безпеки ООН.
Але створення міжнародного трибуналу через ООН є малоймовірним, поки Росія є його членом. Хоча можна було спробувати хоча б не визнати повноваження представників Росії у самій ООН. І тоді, можливо, ситуація теж значно змінилася б.
Але найголовніше, це вже укладено багатосторонній договір. До речі, перші проекти договору навіть обвинувального акту вже існують. Ми їх побачили на конференції 6 травня у Вільнюсі.
Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію щодо деяких міжнародних злочинів. Я маю на увазі злочини проти людяності, військові злочини, навіть геноцид. Тому що зараз справді вже можна говорити про ознаки геноциду українського народу. Але, на жаль, він має юрисдикцію на основі односторонньої заяви України, коли визнала юрисдикцію цього суду щодо всіх актів злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних на території України з 2013 року.
Найтяжчий злочин — це злочин агресії. Якби не було агресії, не було б інших злочинів.
Суд з агресії буде змушений вивчити причини цієї агресії як протиріччя основ сучасної цивілізації міжнародного права. Вивчити ідеологію фашизму чи “російського світу”, у якій українці не визнаються як українці, а нібито як частина російського народу. А якщо хтось думає інакше, то він нацист, якого слід знищити. Але мало того, зовсім недавно мені потрапила до рук брошура, яка лунає російським солдатам, які воюють в Україні. У ній прямо пишеться, що України як держави не існує, що все це лише територія колишньої Української РСР, яка має належати Росії, і тимчасово окупована якимись “маріонетками Заходу”.
Ми всі розуміємо, що так само можна писати і про Литву, і про Латвію, і про Естонію, про будь-яку колишню територію, яка була окупована чи входила до складу Радянського Союзу. Так що це дійсно потрібно викорінити на всі часи.
Як докази можна використовувати всі публічні акти та промови Путіна, Лукашенка та рішення, прийняті ними щодо анексії українських територій. Тож тут доводити дуже багато не треба. Сам процес зайняв би кілька місяців.