Коли сусіди вводять війська в ту чи іншу країну з будь-якими намірами, це завжди може сприйматися міжнародною спільнотою та населенням як прихований експансіонізм. І це зовсім не потрібно НАТО. Так в ефірі FREEДОМ сьогодні, 14 січня, експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. Мечникова Денис Кузьмін пояснив слова міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що прикордонні держави не мають з’являтися зі своїми військами в Україні. Однак це не єдина причина.
“Формально жодної заборони для прикордонних держав не існує. Це, швидше, виважена польська позиція, бо найбільше поляки не хотіли б звинувачень, що вони намагаються розмістити свої війська на заході Україні, коли росіяни — на сході Україні. Ось тобі й поділили знову Україну на дві частини — те, про що говорив Путін із самого початку свого вторгнення. Подібних звинувачень поляки уникнути хотіли б найбільше”, — пояснив гість ефіру.
Експерт також зазначає, що серед країн-сусідів України є Угорщина та Словаччина, керівництво яких має проросійську позицію. А крім того, європейські сусіди України не мають у своєму розпорядженні військових контингентів, які могли б легко передислокуватися на лінію можливого розмежування або вглиб території України. Для Києва ж, навпаки, було б важливо, щоб вони нарощували війська на своїй території, яка виконує транзитні функції для України.
“Було б ефективніше для України, якби вони наростили свою присутність навіть на території своїх держав, ближче до кордонів України. Всі ці країни, зокрема Словаччина з Угорщиною, виконують дуже важливі функції транзиту, важливі функції постачання Україні за всіма статтями, зокрема й військовими. І, звісно, вони зацікавлені у загальнонатовському рішенні, максимальній легітимізації можливих миротворчих сил. Тому що якщо вони звідкись ітимуть, скажімо, з Англії чи Франції, все одно це буде через територію Польщі, Румунії. У будь-якому випадку вони будуть залучені, за визначенням, серйозно”, — додав Кузьмін.
Водночас Україна зацікавлена у присутності на своїй території більш “ефектних”, за словами експерта, контингентів, на кшталт французького Іноземного легіону, англійських підрозділів або навіть можливості появи британського флоту в Чорному морі. Це зараз взагалі не обговорюється, але може стати одним із варіантів, коли тема миротворчого контингенту набуде більш реалістичних обрисів, вважає він. Кузьмін додав, що з’являться і “нові гравці”. Адже у традиціях миротворчості залучати до неї найвіддаленіші від регіону війни країни.
“Це можуть бути африканські держави, Індія, арабські країни типу Арабських Еміратів, але які б влаштовували й Російську Федерацію, й Сполучені Штати, й Індію з Китаєм. І тоді може бути рішення Ради безпеки ООН, яке Україна просто буде зобов’язана виконувати, інакше сама отримає санкції”, — зазначив Кузьмін.
Експерт Центру міжнародних досліджень вважає, що питання країн-учасниць миротворчих сил буде елементом торгів.
“Головне, щоб це було частиною великих глобальних домовленостей, тоді вони [миротворчі сили] будуть ефективними. Якщо це не будуть міцні угоди основних світових гравців між собою, тоді ніякий контингент не допоможе… Тобто найважливіше, щоб миротворчий контингент був частиною майбутньої архітектури європейської безпеки, яка зараз формується. Ця архітектура буде в будь-якому разі болісною та не святковою для всіх гравців, і до цього готуються. Ми бачимо ці заяви Польщі про те, що вони не хотіли б входити на територію України, вони готуються до цієї системи. А ми тим більше повинні до неї готуватися. Вона може існувати як болісний компроміс для всіх. Будь-яка ефективна система міжнародних відносин — це коли всі насправді незадоволені, але погоджуються на щось”, — сказав Денис Кузьмін.
Читайте також: Розміщення іноземних контингентів відповідає інтересам України — аргументи експерта-міжнародника
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що миротворчий контингент на території України не може бути альтернативою членству в НАТО. Він наголосив, що для успішної реалізації цієї ідеї Україні необхідно отримати підтримку більшої кількості європейських лідерів.
Читайте також: Миротворці в Україні — це тільки частина гарантій безпеки, — Левусь