Чому Польща не наважилася збити російську ракету в своєму повітряному просторі — думки експертів

Під час нічного масованого обстрілу України 24 березня одна з російських крилатих ракет порушила повітряний простір Польщі. Повітряні сили країни підіймали в небо винищувачі F-16, однак ракету не збивали.

Варшава поінформувала союзників по НАТО про чергове порушення кордону Альянсу ракетою країни-агресора і зажадала від Росії пояснень. Але посол РФ не з’явився в польське МЗС для роз’яснення інциденту.

Деталі інциденту і наслідки

Російська крилата ракета порушила польський повітряний простір о 04:23 ранку.

“Цілями ударів були міста на заході України. Об’єкт увійшов у польський простір у районі села Осердув і залишався там 39 секунд, він зайшов на 1000-2000 метрів углиб нашої країни. Протягом усього польоту його спостерігали військові радіолокаційні системи. Були запущені всі необхідні процедури для забезпечення безпеки повітряного простору Польщі. Серед іншого, була задіяна польська та союзна авіація”, — повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш.

Він пояснив, що ракету не збили, оскільки вона не прямувала до жодної цілі, розташованої на території Польщі.

“Рішення [не збивати об’єкт] базувалося на інформації з наших радіолокаційних систем. Оцінка траєкторії, швидкості та висоти польоту ракети вказувала на те, що вона покине наш повітряний простір”, — сказав представник Оперативного командування збройних сил Польщі Яцек Горишевський.

Горишевський додав, що спроба збити ракету піддала б ризику польських жителів.

Варшава поінформувала союзників по НАТО про порушення кордону Альянсу російською ракетою 24 березня. Інцидент глава МЗС Польщі Радослав Сікорський обговорив із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Також МЗС Польщі викликало посла РФ, щоб вручити йому ноту протесту і вимагати пояснень щодо інциденту з російською ракетою. Однак посол РФ Сергій Андрєєв не з’явився на зустріч. Представник МЗС Павло Вронський заявив, що польську ноту протесту передадуть у МЗС Росії “іншим шляхом”.

У Литві закликали країни НАТО збивати російські ракети, враховуючи, що вони не вперше перетинають кордони Північноатлантичного альянсу.

“У Румунії сталася низка порушень повітряного простору, і це не перший випадок у Польщі. Один раз — це помилка, але якщо ми дозволимо цьому трапитися повторно, то це виглядатиме як запрошення. Тому нам доведеться змінити свою позицію і надіслати дуже чіткий сигнал, що якщо це станеться знову, ракети або безпілотники будуть збиті”, — заявив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

У Польщі не виключають нових інцидентів із ракетами РФ, поки триває війна в Україні. У Варшаві заявили про намір зміцнювати оборону Польщі та посилити присутність своїх військ на постійній основі на сході — у прикордонних районах із Білоруссю та Росією, а також із Литвою та Україною. Заходи спрямовані на стримування “потенційних ворожих нападів і атак”, підкреслив міністр оборони Косиняк-Камиш. А ось висилати російського посла з Польщі після того, як він проігнорував дипломатичну ноту країни, поки що не мають наміру.

Коментарі експертів

Чи повинна була Польща збити російську ракету, і чому вона не наважилася це зробити, в ефірі телеканалу FREEДOM обговорили:

• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Сергій Грабський, військовий експерт, учасник миротворчих місій у Косово та Іраку;
• Ігор Романенко, військовий експерт, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Росія тестує Польщу, і в Кремлі робитимуть свої висновки

— Ми прекрасно розуміємо, що ракета невипадково залетіла в повітряний простір Польщі. Це ж крилата ракета, вона управляється з центру. Так вони (росіяни, — ред.) перевіряли реакцію Польщі: ракета залетіла і вилетіла назад, і що буде далі, як буде Польща реагувати? Польща промоніторила ситуацію і викликала посла. Ось така реакція. Хоча протиракетна оборона Польщі має збивати все, що залітає на їхню територію.

І ось поляки почали пояснювати. Мовляв, розумієте, вона залетіла недалеко, ми бачили по траєкторії, що вона повертатиметься назад, і тому вирішили поки що ось так відреагувати. Можливо, для першого разу це і нормальна реакція. Але Москва робить свої висновки: рішучості не побачили, викликали посла.

Тобто Росія тестує Польщу, і в Кремлі робитимуть свої висновки.

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Будуть ухвалені рішення, які зможуть серйозно змінити реакцію Польщі та країн НАТО на провокації Росії

— У мене немає сумніву, що траєкторія польоту цієї ракети була спеціально спланована таким чином, щоб вона залетіла на територію Польщі, щоб перевірити реакцію відповідних оборонних структур Республіки Польща.

Але дії польської сторони абсолютно виправдані. Будемо відвертими та поставимо собі запитання: чи готовий зараз східний фланг НАТО потенційно відбивати напад РФ? Відповідь очевидна: ні.

Відповідь очевидна, бо Російська Федерація може сьогодні спокійно передислокувати 100-200 тис. військ на кордон із країнами Балтії і погрожувати нападом на них.

А сумарна чисельність військ країн Балтії — всього 32 тис. осіб проти 100-200 тис. [росіян]. Чи зможуть вони вистояти? Навряд чи.

Тому тут ідеться не про реакцію Польщі, а про консолідовану реакцію країн-членів НАТО, які на сьогодні не готові до конфронтації з РФ. Тому Польща взяла на себе відповідальність не збивати російські ракети доти, доки вони безпосередньо не загрожують об’єктам на території Польщі.

Хоча, безумовно, для нас було б дуже суттєвою підтримкою, якби ця ракета не розвернулася, а була збита на території Польщі. Але Польща поки що не готова, і країни члени НАТО не готові.

Це не означає, що вони не вживають відчайдушних кроків, щоб переломити ситуацію. Але не сьогодні. Щодо майбутнього я не маю жодних сумнівів. І підтвердженням моїх слів є рішення Вільнюського саміту НАТО про розгортання додаткових угруповань військ на території східного флангу НАТО, включно з країнами Балтії, Польщею, Румунією. І з часом це угруповання буде відбивати активні дії РФ.

Польща є дуже важливим елементом на східному фланзі НАТО. Не забуваймо ще фактор Білорусі, яка межує з Польщею і країнами Балтії. А Білорусь зараз проводить активну перевірку своєї бойової готовності. Крім того, на території Білорусі знаходяться засоби дальнього радіолокаційного виявлення Російської Федерації, які можуть відстежити все, що відбувається на території Польщі, як мінімум, у прикордонній смузі.

Зустріч міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом [яка відбулася 26 березня] має дуже велике значення.

На цій зустрічі навіть без публічного оголошення результатів, повірте мені, буде ухвалено відповідні рішення, які зможуть серйозно змінити реакцію Польщі, консолідовану реакцію країн НАТО на провокації Росії.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Поляки не доклали жодних зусиль, хоча мали повне право збити ракету

— Пояснення польської сторони, що вони не збили російську ракету, тому що розуміли, що вона покине повітряний простір Польщі, не витримує критики. Тобто польська сторона розуміла, що ракета вдарить по території України.

Ракета важить понад 2 тонни, з яких 400 км — бойове навантаження. Поляки прекрасно розуміють тактико-технічні характеристики російської ракети та можливості її ураження. І вона вдарила по інфраструктурному об’єкту в Львівській області. Ба більше, поляки розуміли, що ця ракета може призвести й до загибелі мирного населення.

Польща могла збити ракету, в них на кордоні розгорнуті системи ППО — зенітно-ракетні комплекси, які чудово працюють по аеробалістичних і аеродинамічних цілях.

Поляки не доклали жодних зусиль, хоча мали повне юридичне право збити ракету, оскільки було порушено їхній повітряний простір.

Свого часу порушувалося питання про можливість закриття повітряного простору України. Йшлося про те, що Польща, Румунія, маючи на озброєнні зенітно-ракетні комплекси “Петріот” з дальністю ураження близько 60 км, могли б спокійно прикрити значну територію України від балістичних ударів з боку Російської Федерації. Але, виявляється, йдеться навіть не про небажання прикрити повітряний простір України, а йдеться про небажання збивати повітряні цілі в повітряному просторі самої Польщі.

Польська сторона має розуміти, що насамперед подібні недружні дії щодо України провокують Російську Федерацію на ескалацію конфлікту, а саме з країнами НАТО. Не розуміти цього вони не можуть.

А ніщо так не п’янить потенційного агресора, як страх жертви.

Порушення повітряного простору — це фактично факт оголошення війни. І жодної реакції з боку країни блоку НАТО, жодної. Це говорить про готовність блоку НАТО до збройної відсічі Російської Федерації? Або ж російський агресор прекрасно розуміє, що, наприклад, Польща не готова до війни з Російською Федерацією. А я нагадаю польським друзям, що в планах російського військового командування реалізація Сувалкського коридору — це сухопутна ділянка, яка, на думку росіян, має з’єднати територію Республіки Білорусь із Калінінградською областю, російським анклавом. І він проходитиме якраз територією Польщі та країн Балтії. І Польща першою опиниться в зоні можливого військового удару з боку Російської Федерації.

ІГОР РОМАНЕНКО: Полякам такі питання потрібно переводити з військово-технічної площини у військово-політичну

— Питання тут військово-політичне. І його розв’язання лежить не в площині військово-політичного керівництва Польщі, а, найімовірніше, це позиція натовського альянсу, яким керують Сполучені Штати Америки.

Це вже не перший випадок. Згадаймо, коли на території Польщі загинули люди (у листопаді 2022 року в польському селищі Пшеводув біля кордону з Україною впала російська ракета, внаслідок чого загинуло двоє людей, — ред.). Уже тоді можна було діяти. Але не те що рішення за статтею 5 Статуту НАТО не ухвалювалося. Поляки запропонували зібратися на основі статті 4 Статуту НАТО (ця стаття передбачає консультації між членами Альянсу в разі, якщо територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з країн опиняться під загрозою, — ред.). Але американці не дали тоді можливості це зробити.

Цього разу в повітря підіймалася пара польських винищувачів F-16, і пара натовських. Вони можуть працювати по такій крилатій ракеті. Також по ракеті могли працювати зенітно-ракетні комплекси Польщі.

У рамках системи протиракетної оборони Польща і взагалі східні країни НАТО використовують розвідувальні повітряні засоби, і супроводжують цілі, які діють на кордоні. Коли ціль з’являється, вони її спостерігають заздалегідь, визначають її траєкторію, прогнозують її подальший політ. І коли ракета перетнула кордон Польщі, її можна було знищити, тим паче вони заздалегідь розуміли, що ця ракета залетить у польський повітряний простір і могли вже підготувати пуск.

Коли кажуть, що російська ракета була в польському повітряному просторі всього 39 секунд. Так, повітряні бої визначаються саме секундами, десятками секунд. Це параметри ведення повітряного бою.

Поляки загалом серйозно налаштовані. Але, як і раніше, не дають американці з погляду, щоб як би чого не вийшло, не відбулося подальшої ескалації.

Тобто такі питання полякам потрібно переводити з військово-технічної площини у військово-політичну площину щодо захисту кордонів своєї держави.

Ще варіант недопущення таких інцидентів — дайте Україні європейські винищувачі, щоб ми могли збивати такі цілі, коли вони перебувають ще на нашій території. А в нас переважно зенітно-ракетні установки та старі радянські винищувачі з обмеженими можливостями.

Звісно, нам потрібні й системи протиповітряної оборони. Нагадаю, що за територією в міжнародно визнаних кордонах 1991 року Україна — найбільша держава в Європі. Звичайно, нам не вистачає систем ППО.