Південно-Африканська Республіка (ПАР) незабаром прийме саміт лідерів країн БРІКС (англ. BRICS — скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa) — міждержавного об’єднання, до якого входить і Росія, повідомляє агентство Reuters. Після рішення Міжнародного кримінального суду про арешт російського президента ПАР розглядала різні варіанти, включно з перенесенням саміту в третю країну, щоби не вступати в конфлікт із Москвою. Наразі Путін — єдиний лідер країн БРІКС, який не заявив, що візьме участь у саміті. Цей випадок показовий. За словами аналітиків, країни глобального Півдня поки не готові розривати зв’язки з Росією, інформує FREEДОМ.
Глобальним Півднем прийнято називати Латинську Америку, Африку і деякі країни Азії, але говорити про нього як про монолітне об’єднання — велика помилка. І стверджувати, що є єдина позиція держав глобального Півдня щодо війни Росії проти України — теж неправильно, вважають експерти.
“Основні причини, через які латиноамериканці дистанціюються від війни в Україні, пов’язані з негативним ставленням до США. Вони сягають корінням в історію інтервенцій Вашингтона в такі країни як Чилі, Гватемала і Мексика. По-друге, це пов’язано з тим, що російська пропаганда дуже ефективна і широко поширена по всій Латинській Америці. І, по-третє, це пов’язано з внутрішньополітичними причинами і тим, що президенти дивляться, як війна з Україною відіб’ється на настроях виборців, які підтримують їхні політичні партії, чи то ліві, чи праві. Тому вони мислять не етичними категоріями, а суто політичними”, — пояснила політична оглядачка Деніз Дрессер.
В Африці до цих причин додаються ще й історичні передумови: постколоніальна недовіра до західних країн і десятиліття партнерських стосунків із Радянським Союзом, а потім і Москвою.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України Київ працює над розвитком і зміцненням зв’язків з африканськими державами. Важливою віхою стало відновлення поставок зерна з України — російська агресія створила загрозу голоду на континенті. Найближчим часом Україна планує відкрити в 10 країнах Африки дипломатичні представництва.
“Важливою є комунікаційна стратегія, важливо доносити до африканців правду, що відбувається насправді в Україні, розвінчувати фейки російської пропаганди, показувати схожість доль у чомусь України та Африки — що ми також боремося проти колишнього колонізатора. Важливий також такий нюанс, як м’яка сила. Тобто це кіно, культура. Варто пробувати проводити якісь спільні заходи в культурній сфері. І дуже важлива освіта. Бо африканські студенти зацікавлені в українській освіті”, — вважає експертка-африканістка фонду Global Ukraine Марта Олійник-Демочко.
Позиції Китаю та Індії також важливі для України. Ці країни, як і раніше, торгують з Росією, але не постачають їй озброєння. Водночас лідери Пекіна і Нью-Делі пропонували свої мирні ініціативи щодо завершення війни Росії проти України.
Однак їхні умови неприйнятні для українського суспільства. Київ, за підтримки західних союзників, послідовно просуває свою формулу миру.
За словами аналітиків, українським дипломатам уже вдалося домогтися значного відходу країн глобального Півдня від проросійського порядку денного.
“Так, вони будуть нейтральними, тут ми нічого з вами не зробимо, ніхто не зробить. Тому що це їхні, скажімо так, принципи зовнішньої політики, від яких вони не будуть відмовлятися. Але нейтралітет буває дуже різним. Не можна висувати однакові вимоги до жертви і до агресора. Це наша артикуляція, і це дуже важливо”, — зазначає Олена Бордиловська, провідна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень.
24 червня в Копенгагені відбулася перша робоча зустріч представників України, держав-союзників Києва та країн глобального Півдня — Бразилії, Індії та ПАР. Радники з національної безпеки та політичні радники обговорили реалізацію української формули миру, а також організацію Глобального саміту миру.
Читайте також: “Мирний план” африканських країн: хто стоїть за десятьма пунктами — розбір експертів
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 16 червня у Києві провів зустріч із президентом Союзу Коморських Островів Азалі Ассумані, президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою, президентом Республіки Сенегал Макі Саллем, президентом Республіки Замбія Хакаінде Хічілемою та прем’єр-міністром Арабської Республіки Єгипет Мустафою Мадбулі.