Через збільшення російських обстрілів проводиться евакуація з прифронтових населених пунктів Харківщини (ВІДЕО)

Із прифронтових населених пунктів Куп’янськ, Борова, Козача Лопань Харківської області триває евакуація мирного населення. Волонтери щодня приймають заявки від мешканців цих міст про допомогу при переїзді. Здебільшого запит надходить від літніх людей, яких покинути небезпечні території вмовили їхні рідні, повідомляє FREEДОМ.

Селище Козача Лопань розташоване всього за 6 км від кордону з Росією. З 1200 людей, які проживали тут до повномасштабного вторгнення, тепер — трохи менше половини. Російські війська щодня обстрілюють населений пункт, і ті, хто залишався в селищі, все ж наважилися евакуюватися.

“Усі знають, жителі всієї країни, що Козача Лопань — це прифронтове селище, яке майже щодня обстрілюється окупаційними військами, FPV-дронами, стрілецькою зброєю, артилерією, тому люди справді постійно виїжджають. З настанням зими, думаю, заявки з цього напрямку надходитимуть дедалі частіше”, — зауважив волонтер “Елеос Харків” Андрій Ніколаєнко.

Володимиру Сергійчику — 80 років. Його рідне село Ветеринарне розташоване за кілометр від російського кордону. Там пенсіонер пережив окупацію, пізніше перебрався в Козачу Лопань. Але навіть для того, щоб доїхати сюди, волонтерам потрібен броньований транспорт, тому Володимира зустрічають у безпечнішому місці. Пенсіонер погодився виїхати, оскільки вже не справлявся без медичної допомоги, а до звуків обстрілів, каже, вже звик.

“Та нехай стріляють, не боюся я їх. Вони щодня стріляють, рвуть снаряди. Там усе кинув, там кури були в сараї — згоріли, їх було 25. Молоді кури, згоріли”, — розповідає чоловік.

Вивезти пенсіонера з Козачої Лопані волонтерам допоміг Роман. Чоловік у 2022 році потрапив в окупацію в Новій Козачці. За українську позицію його сильно побили російські військові, але йому вдалося вибратися. Додому він зміг повернутися лише після Харківського контрнаступу Збройних сил України (ЗСУ), і зараз на своєму авто їздить у найгарячіші точки за людьми.

“Бувало, що їдеш — людей немає, стоять машини, побиті дронами. І що швидше ти їдеш, то швидше, може, ти залишишся живим. Швидко виїхав, заїхав, забрав — і виїхав”, — пояснює Роман.

Наступний населений пункт, де на волонтерів чекають люди, — Слатине. Тут було тихо весь 2023 рік, місцеві жителі почали повертатися і відбудовуватися. Але з весни цього року росіяни відновили регулярні обстріли селища, і місцеві жителі змушені знову пакувати речі.

“Тут небезпечно, страшно. Чоловіка нещодавно забрали на війну, а я тут живу. Зібрала речі виїхати”, — каже мешканка Слатиного Юлія.

“На жаль, обстріли почастішали, прилітають і КАБи, і артилерія дістає до нас, і дрони буває прилітають, тому ситуація напружена, люди схвильовані, багато хто виїжджає”, — повідомив староста Слатиного Євген Івахненко.

За даними Дергачівської військової адміністрації, у Слатиному залишається понад 1,5 тис. жителів, у Козачій Лопані — приблизно 540. Поки що вони не подавали заявки на евакуацію. Тих же, хто вирішив виїхати, везуть до гуманітарного координаційного пункту в Харкові, де їх приймають волонтери і забезпечують усім необхідним.

Читайте також: 1000 днів поза домом: як живуть українці, які залишили рідні міста і села (ВІДЕО)