Битва за Вугледар, далекобійна зброя для України та ядерні погрози Путіна: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною

Сили оборони України цього тижня були змушені вийти з Вугледара в Донецькій області. Бої за місто велися понад два роки. Російські військові неодноразово намагалися його штурмувати і зазнавали при цьому великих втрат. Чого варті росіянам загарбницькі амбіції Путіна?

Російська армія продовжує завдавати терористичних ударів по цивільних цілях в Україні. Під атакою цього тижня були Харків, Херсон, Запоріжжя та інші українські мирні міста. За кожного подібного російського теракту світова спільнота знову порушує питання: чи має Україна право захищатися? Київ із візитом відвідав новий генсек НАТО Марк Рютте. Яка його позиція в питанні зняття обмеження на удари західною зброєю по Росії?

І світ продовжує рефлексувати на ядерні погрози Путіна. Що з цього приводу думають у НАТО, Китаї та Бразилії.

Про все це — в аналізі ключових подій тижня в проєкті “Все так однозначно ” телеканалу FREEДOM.

Ведучий — Єгор Скорина.

Битва за Вугледар

Сили оборони України цього тижня були змушені покинути місто Вугледар Донецької області. Таке рішення було ухвалено українським командуванням для збереження особового складу та бойової техніки. Про це 2 жовтня повідомили в Оперативно-стратегічному угрупованні військ ЗСУ “Хортиця”. А 3 жовтня у 72-й бригаді ЗСУ ім. Чорних запорожців, які обороняли Вугледар, повідомили, що вихід із міста дозволив мінімізувати втрати, оскільки подальше утримання населеного пункту було б критичним для українських підрозділів. Але чому ж навіть серед російських “z-воєнкорів” не відчувалося особливої радості з приводу окупації цього українського міста? Чого коштували росіянам чергові маніакальні амбіції Путіна?

Вугледар зруйнований російською армією. Невелике містечко, яке стало черговим символом української боротьби і символом катастрофічних жертв для росіян. За 2,5 роки російські війська сотні разів намагалися його захопити. І за 2,5 роки російська армія не раз “обламала зуби” в боях під Вугледаром: масовані атаки на місто незмінно оберталися для неї величезними втратами. У лобових атаках було знищено не один російський підрозділ.

Росія здійснила щонайменше дві масовані спроби захопити Вугледар — у жовтні-листопаді 2022 року і січні-лютому 2023-го. Обидві призвели до великих втрат в особовому складі та військовій техніці. Поразки росармії навколо Вугледара, зокрема, призвели до виснаження 155-ї морської піхотної бригади, якій тепер і пишатися нічим. Це місто стало справжньою “м’ясорубкою”, куди Путін усе жбурляв і жбурляв своїх солдатів.

Цього тижня українські сили вирішили покинути місто, щоб зберегти життя своїх людей. Як пише військовий оглядач Олександр Коваленко, перевага в авіації дала змогу росіянам протягом тижнів скидати на українські позиції в районі Вугледара величезну кількість снарядів. На його думку, якби російські літаки були обмежені в радіусі дії, в України було б більше шансів відстояти Вугледар.

“У нинішніх умовах втрата Вугледара була неминучою, хоча запобігти їй можна було. Але не все залежало в цій ситуації тільки від нас. У ворога була кількісна перевага в особовому складі, техніці, артилерії, але ключову роль зіграла авіація. Домінування тактичної авіації в повітряному просторі та відсутність ефективної протидії призвело до того, що лінії оборони, рубежі, позиції, щоденно засипалися не тільки реактивними снарядами та ствольною артою, а й керованими та некерованими авіаційними снарядами. Змогли б відстояти Вугледар? Так. Якби російська авіація виявилася недієздатною і боялася б сунутися в наш повітряний простір. Якби російським літакам довелося злітати з авіабаз на території Росії за межами 300-кілометрової зони від кордону з Україною, то 80% ударних засобів, задіяних в українському повітряному просторі, просто до нього не долітали б! Але, з добре всім відомих причин, цього не сталося, а безкарне панування тактичної авіації російських окупаційних військ триває”, — написав Коваленко, наприкінці, імовірно, натякаючи на обмеження українських союзників на використання далекобійної зброї на території Росії.

Як підрахувало німецьке видання Spiegel, дозвіл на удари по території Росії ракетами Storm Shadow і ATACMS (які працюють у межах 250 і 300 км відповідно), дало б змогу Україні дотягнутися до 313 військових цілей РФ.

Поки що Україна не отримала дозволу бити далекобійною зброєю вглиб Росії, але навіть публічні обговорення цієї теми вже змусили росіян перемістити літаки далі від кордону.

“Україні потрібне посилення позицій на фронті, щоб ми могли отримати посилення тиску на Росію заради реальної, справедливої дипломатії. Тому ми потребуємо достатньої кількості та якості зброї, зокрема далекобійної, з якою, на мою думку, партнери вже затягують”, — сказав Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві.

Також Володимир Зеленський назвав правильним рішення Збройних сил України щодо виходу з Вугледара, оскільки це дало змогу зберегти життя військових.

“Ми досить наполегливі в питанні використання далекобійної зброї. Без відповідної зброї ми не можемо зупинити Російську Федерацію, яка таку зброю проти нас використовує. Тоді, коли вони руйнують позиції наших бійців, треба берегти їхні життя, тому що вони важливіші, ніж будь-які забудови. Це наші люди, це громадяни України. Тому дуже правильно, що вони відходять і можуть зберегти себе. Заради держави, заради своєї героїчної служби. Це абсолютно правильні кроки”, — наголосив президент України.

Американський Інститут вивчення війни проаналізував ситуацію під Вугледаром і заявив, що неясно, чи зможуть російські війська домогтися швидкого просування за межі цього міста в найближчому майбутньому. Просування по відкритій місцевості в сезон дощів і сльоти буде складним для російських військ. Дороги і поля стануть практично непридатними для механізованих атак.

Водночас британське видання The Times акцентує увагу на тому, що “z-блогери” також висловили сумніви у здатності російських військ швидко просунутися далі вглиб контрольованої Україною території. Але Путін продовжує гнати своїх військових уперед, не зважаючи на втрати, щоб спробувати захопити якомога більше територій і пробувати переконати Захід відмовитися від підтримки України.

Для України ж важливі люди. Міста відбудувати можна, а життя повернути — не можна. Вугледар — місто української військової слави, яке оборонялося навіть тоді, коли здавалося, що це неможливо. Тепер же це зруйноване росіянами місто-привид, яке назавжди залишиться символом героїчної оборони України.

Далекобійні удари vs ядерні загрози

Росія продовжує масові обстріли українських мирних міст. За кожного російського теракту світова спільнота знову і знову порушує питання: чи має Україна право захищатися? Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським прямо сказав, що Україна має право на захист, і її удари по військових цілях на території Росії відповідають міжнародному праву.

“А це означає, що це право не закінчується на кордоні. Росія веде свою незаконну війну, і це означає, що націлювання на російські винищувачі та ракети до того, як вони будуть використані проти цивільної інфраструктури України, може допомогти врятувати життя. Єдина країна, яка перейшла червону лінію, — це не Україна, це Росія, почавши цю війну”, — сказав Рютте.

Генсек НАТО має рацію. Але, як то кажуть, одними розмовами ситий не будеш. Марк Рютте начебто і не проти застосування західної зброї по російських військових об’єктах, але підкреслив, що це рішення залишається за кожною окремою країною. І ось знову ми бачимо цей тривалий дипломатичний пінг-понг, про який згадував Володимир Зеленський ще в серпні.

Генсек НАТО заявив, що обговорення питання про дозвіл застосування далекобійної зброї по російських військових об’єктах відбудеться 12 жовтня у форматі “Рамштайн”.

Важливо зазначити, що сам генсек НАТО не може ухвалювати рішення, але він здатний впливати на процеси всередині Альянсу. І його позиція свідчить про те, що голоси “за” удари західною далекобійною зброєю по території РФ стають гучнішими. Рютте заявив, що чим більше допомоги нададуть Україні, тим швидше закінчиться війна. При цьому він підкреслює, що не варто піддаватися на ядерні погрози Росії. Союзники не бачать ознак негайного ризику застосування ядерної зброї.

“Звичайно, ми чуємо регулярні погрози Кремля, і ця риторика нерозважлива та безвідповідальна. Але водночас, маю чітко наголосити, ми не бачимо жодної навислої загрози застосування ядерної зброї. Це те, що я маю сказати про стан справ на даний час. Нехай говорить про свій ядерний арсенал — адже він і хоче, щоб ми говорили про його ядерний арсенал. А я думаю, що нам цього не варто робити. Нам потрібно зосередитися на тому факті, що зараз загрози застосування ядерної зброї немає”, — вважає генсек НАТО.

Путін же знову погрожує застосуванням ядерної зброї. 25 вересня він зібрав Раду безпеки РФ і оголосив про намір розширити ядерну доктрину, додавши нові умови для застосування цієї зброї. Суть така: якщо Україна продовжить оборонятися, завдаючи ударів по Росії, то Москва буде готова використовувати ядерну зброю. Фактично, Путін хоче перетворити свою “доктрину” на інструмент тиску, щоб придушити будь-які спроби України захищатися. Але всі розуміють, що жодні доктрини не потрібні в диктатурі, де єдина думка — це думка Путіна.

Американський Інститут вивчення війни нагадує: щоразу, коли на Заході обговорюється питання подальшої військової допомоги Україні, Кремль знову витягує свою карту ядерного шантажу. Він намагається залякати західних політиків, щоб ті відмовилися від підтримки України. Здатність Путіна залякувати Захід, ймовірно, була його найбільшим успіхом у цій війні.

Але давайте подивимося на факти. Ще коли російські танки вперше перетнули кордон у лютому 2022 року, Путін заявив, що будь-які спроби Заходу допомогти Україні в обороні будуть зустрінуті ядерною відповіддю. Три дні потому він підкреслив це, привів ядерні сили Росії в стан підвищеної боєготовності. У вересні 2022 року він прямо згадав про величезний ядерний арсенал своєї країни і заприсягся використовувати “всі наявні в розпорядженні засоби”, якщо Україна вирішить деокупувати свої території. І тоді ж він заявив, що “це не блеф”.

Але експерти звертають увагу на те, що Україна вже звільнила багато територій, на які претендував Кремль, пошкодила значну частину російського Чорноморського флоту, провела безліч успішних ударів по російській військовій інфраструктурі — і жодна з цих подій не призвела до ядерної відповіді.

У серпні 2024 року Україна перетнула “найчервонішу з усіх червоних ліній”, коли стала контролювати частину російської території в Курській області. Путін лише вважав за краще самоусунутися від проблеми.

Чому Кремль так боїться західних ракет, якщо навіть українські дрони добираються до далеких нафтобаз і складів із боєприпасами? Після чергового успішного удару по складах тактичних ракет і авіабомб у Краснодарському краї та Тверській області Володимир Зеленський заявив, що Україна зробила це завдяки власним здібностям і без тих коштів, які можуть надати партнери. Але ж якби ці кошти були — війна вже, ймовірно, давно б завершилася.

21 вересня Україна атакувала два російські склади з боєприпасами — один із них у Тихорецьку (один із найбільших арсеналів Росії), а інший — у Тверській області. Питання залишається відкритим: як Україна змогла так ефективно атакувати їх? Можливо, з’явилися нові розвідувальні можливості та засоби ураження. На складах містилися значні запаси стрілецької зброї, мінометних снарядів, артилерійських ракет і балістичних ракет великої дальності, зокрема російських “Іскандерів” і північнокорейських KN-23 снарядів.

А вночі 4 жовтня Сили оборони України завдали удару по базі зберігання паливно-мастильних матеріалів “Аннанефтепродукт” поблизу населеного пункту Анна у Воронезькій області Росії. Цю інформацію підтверджує Генштаб ЗСУ.

Експерт з регіональної безпеки Олексій Їжак у коментарі “РБК-Україна” зазначає, що світ перестав боятися ядерної зброї, адже її застосування обмежене. Міжнародні норми свідчать, що ядерною зброєю можна воювати тільки проти ядерної держави, і це не влаштовує Кремль. Путіну потрібне схвалення його головного союзника — Китаю, а Китай однозначно проти застосування ядерної зброї в конфліктах.

У своїй заяві 27 вересня Китай, Бразилія та ще 10 країн застерегли від погроз застосування ядерної зброї проти України. Вони нагадали, що зброя масового ураження не повинна використовуватися. Ця заява є черговим нагадуванням Путіну, що світ не підтримає його шалені амбіції. Під цією заявою поставили свої підписи також Туреччина, Індонезія, Казахстан та інші країни. Вони висловили глибоке занепокоєння ескалацією війни та застерегли від використання цивільної інфраструктури у військових цілях.

Ось така реальність сьогодні: російська армія продовжує руйнувати, а Путін — погрожувати. Але Україна продовжує захищатися, а світ — відмовлятися від страху.

Попередні випуски “Все так однозначно”:

• Далекобійні удари по РФ, ситуація в Курській області та дебати Трампа з Гарріс: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Неарешт Путіна в Монголії, ракетні удари по Україні та підсумки місяця Курської операції ЗСУ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Перша українська балістична ракета, удари по НПЗ і “справа Дурова”: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Продовження Курської операції, мовчання Путіна і удари по військових об’єктах у РФ: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною
• Військова комендатура ЗСУ в Курській області та строковики РФ на передовій: аналіз ключових подій тижня з Єгором Скориною