Був дизайнером, а став бійцем Нацгвардії — історія 53-річного українського захисника (ВІДЕО)

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії став на захист своєї країни та міста гвардієць 5-ї Слобожанської бригади “Скіф” Національної гвардії України, старший лейтенант Дмитро. Він обороняв Харків і Харківську область, брав участь у боях за Кремінну Луганської області та Кліщіївку Донецької. Був поранений, але все одно знову планує повернутися в стрій. До початку повномасштабної війни Дмитро працював дизайнером — проєктував житлові будинки та будівельні об’єкти, повідомляє FREEДОМ.

У військову частину Нацгвардії України 53-річний Дмитро прийшов 25 лютого 2022 року. Він обрав собі позивний “Кубик”. Отримавши зброю, боєць став на захист рідного Харкова. До цього чоловік працював в IT-сфері дизайнером і не був готовий до повноцінних бойових дій.

“На той момент ніхто не розумів, що буде далі, але всі готові були захищати своє місто. Я пішов захищати своє місто”, — сказав Дмитро.

Підрозділ “Кубика” займався зведенням оборонних споруд у Харкові та області там, де були можливі прориви російських танків. Противника вдалося стримати й не пустити в місто. А потім почався Харківський контрнаступ. Були звільнені від окупації Балаклія, Ізюм і Куп’янськ.

Після цього Дмитро провів кілька ротацій у Серебрянському лісі та брав участь у боях за Кремінну. Для того, щоб потрапити на позиції, взвод Дмитра здійснив 15-кілометровий марш-кидок замінованим лісом.

“Ми займали позиції в Серебрянському лісництві й просувалися дуже швидко. Дистанція була не дуже велика між ворогом і нами, тож стрілецькі бої відбувалися постійно, і постійно були артобстріли”, — згадує він.

Потім була ротація в Донецьку область. Під час оборони Кліщіївки нацгвардієць отримав поранення руки. Надавши собі першу медичну допомогу, Дмитро разом із побратимами три дні ще провів на позиціях, оскільки евакуація була неможлива через безперервні атаки дронів російськими військами.

“Ми потрапили під обстріл, і осколок міни влучив мені безпосередньо в руку. Десь якийсь біль відчувався, але я про нього не думав. У такому ж стані багато було бійців. Там важкі бої були, але ніхто не думав про себе”, — зауважив гвардієць.

Після того бою Дмитро як командир взводу евакуювався з позиції останнім. Куртку, яку прошив осколок, чоловік носить і зараз, каже, що на згадку про ті події. Дмитро вже пройшов реабілітацію і чекає на наказ, щоб повернутися на передову.

Читайте також: Звуки війни зливаються в суцільну канонаду — репортаж із прифронтового Покровська (ВІДЕО)