“Буревісник” як символ ядерного шантажу РФ: експерти коментують атомні загрози Росії

5 жовтня президент РФ Володимир Путін виступив на 20-му за рахунком засиданні дискусійного клубу “Валдай”. Він заявив, що Росія провела останні успішні випробування крилатої ракети “Буревісник” з ядерною установкою, а також завершено роботи над міжконтинентальною балістичною ракетною системою “Сармат”.

Президент РФ традиційно звинуватив Україну і країни Заходу в загостренні ситуації на “цьому “ядерному” напрямку, заявивши, що “метушня навколо ядерних загроз примітивна”.

Крім цього, Путін припустив, що Росія може вийти з договору про заборону ядерних випробувань, укладеного зі США. І вже наступного дня після “Валдаю” стало відомо, що Рада Державної думи на найближчому засіданні розгляне питання про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

Читайте також: Шанси на застосування РФ ядерної зброї – мінімальні – думка Маломужа

Про те, як варто ставитися до ядерного шантажу з боку РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
• Олексій Гетьман, військовий експерт.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Не потрібно боятися путінського шантажу ядерною зброєю

— Так, це нова спроба. Я б не сказав, що це новий виток, нова спроба ядерного шантажу. І особливо зверну увагу в контексті нещодавньої заяви. Днями президент України Володимир Зеленський, перебуваючи на саміті Європейського політичного співтовариства в Гранаді, попередив європейських лідерів, що, в разі заморожування конфлікту між РФ і Україною. Росія може відновити війну, зокрема, проти інших держав у 2028 році.

І в цьому контексті, я нагадаю, деякий час тому в одному з інтерв’ю західним виданням Зеленський попереджав, що Росія вдаватиметься зараз знову до ядерного шантажу. Вона готує нові загрози, пов’язані саме з ядерним шантажем. Ось ці погрози ми почули у валдайській промові Путіна якраз напередодні саміту в Гранаді. Треба серйозно ставитися до таких прогнозів.

Це не стратегія, а саме тактика, це улюблений інструмент Путіна погрожувати однією рукою. Ось, мовляв, ми зробимо вам погано, ми можемо застосувати ядерну зброю. Ось ми вже готуємося до цього. Ми вже робимо деякі кроки.

І одночасно Путін показує, що він готовий торгуватися. Конкретні приклади: у лютому цього року, виступаючи перед Федеральними зборами, Путін сказав, що Росія припиняє участь у договорі про обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Наступного дня російське МЗС каже: “Так, ми призупиняємо, але ми будемо виконувати, ми будемо дотримуватися”.

Читати це треба так: якщо ви будете й надалі продовжувати конфронтацію з нами, от ми можемо зробити погано, можемо зруйнувати ту договірну міжнародно-правову систему стримування ядерної зброї, яка була побудована раніше.

Договір, який я згадав, було продовжено буквально в перші дні президентства Байдена, у телефонному режимі про це домовилися. До цього, до речі, за Трампа цей договір фактично завис і був ризик його непродовження. Тому що в Росії сподіваються, що Трамп прийде, і буде діяти в інтересах РФ.

Ще деякий час тому з’явилися публікації в низці ЗМІ, що і Росія, і Китай, і, можливо, США готуються до відновлення ядерних випробувань. Тепер Росія про це говорить офіційно.

Буквально днями один із представників однієї з найближчих до Путіна олігархічних груп, Михайло Ковальчук, який очолює Курчатовський інститут — а це ядерний інститут, — сказав: “Треба оновити ядерні випробування на Новій землі”.

Це традиційний полігон ще в радянські часи для ядерних випробувань. І ось тепер після цього Путін робить таку заяву.

Росія не виходить із договору. Про це Володін теж заявив. Росія відкликає ратифікацію. Це хитрий хід — не повний вихід із договору, а відкликання ратифікації.

І це теж сигнал — ми можемо вийти з цього договору, а можемо і не вийти. Давайте домовлятися. Путін намагається силою або ядерними погрозами примушувати Захід до якихось домовленостей. Знаєте, мені це нагадує поведінку навіть не підлітка, а учня початкових класів, який хоче сподобатися дівчинці, смикаючи її за коси. Ось щось подібне відбувається у Путіна.

Але ж це тактика, яка вже знайома на Заході. Тому тут є певні ризики, безсумнівно. Але очевидно, що це путінський шантаж. Путін тут намагається шантажувати. Але при цьому він зберігає шляхи до відступу. І він показує, що він хоче торгуватися.

Але не треба боятися ядерного шантажу Путіна. Треба робити поправку на його специфічну тактику.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Захід може відповісти на ядерний шантаж РФ трьома ефективними сценаріями

— Я вважаю, що вся ця історія зі скасуванням ратифікації договору [про обмеження стратегічних наступальних озброєнь] — це продовження того самого ядерного шантажу, тільки в іншій обгортці. Тому що насправді західні союзники ще влітку 2020 року дали російському режиму дуже чітко зрозуміти, які будуть наслідки для РФ загалом, для російських збройних сил і ядерних сил.

І, зокрема, персонально навіть для представників російського військового і політичного керівництва, якщо Кремль наважиться використати ядерну зброю і втілити в життя. А ось той ядерний шантаж, який лунав ще тоді в контексті невтручання країн Заходу у війну, яку розв’язав Путін проти України, припинення поставок західної зброї до України, пов’язаний був із тим, що в Кремля, окрім ядерної кнопки, вже не лишалося інструментів для того, щоб гарантувати собі стратегічну перемогу і хоч якось змінити ситуацію на полі бою.

Але нагадаю, що тоді Захід відповів досить упевнено на цю відповідь. Вона не була якоюсь сконцентрованою в часі чи в напрямку, але вона складалася з двох частин.

Перша частина — це три стратегічні навчання сил ядерного стримування, які провели Сполучені Штати разом із європейськими союзниками. Причому щонайменше в рамках одного циклу цих навчань американські бомбардувальники Б-52 відпрацьовували вихід на курс пуску крилатих ракет на північний вектор у бік Санкт-Петербурга і тих військових об’єктів, які розташовані на півночі РФ.

Усе це викликало феєричну реакцію російської пропаганди. Потім Захід доповнив ці практичні кроки просто формально офіційним і неофіційним попередженням російському керівництву щодо тих наслідків, які матимуть місце, якщо Росія зважиться використати ядерну зброю в одному з трьох на той момент можливих сценаріїв.

Перший сценарій — використання ядерної зброї Росії на території України. І результатом цього був би удар Заходу по російському угрупованню військ на території України і знищення протягом кількох днів, зокрема, і російського військового потенціалу в Криму.

Другий сценарій був пов’язаний з використанням Росією тактичної ядерної зброї на нейтральній території, тобто, десь у нейтральних водах або, наприклад, десь на сухопутній території. У цьому випадку російський ядерний потенціал, який був задіяний для такого інциденту, теж підлягав знищенню.

Третій сценарій — це використання Росією тактичної ядерної зброї проти будь-якої країни Заходу. Насамперед, розглядалися країни-члени Північноатлантичного альянсу. У цьому випадку Росію попередили, що протягом кількох днів до тижня буде демонтовано весь стратегічний ядерний потенціал РФ на території самої Росії.

І, відповідно, це мало б наслідки для тих російських керівників, які безпосередньо були включені в цикл щодо віддачі таких наказів. І якраз з цього моменту ми побачили дуже різкий спад російської ядерної риторики. Тобто, такі аргументи мали дію.

І далі ми бачили, як Росія намагається лавірувати в цій складній ситуації, тому що ядерний шантаж тоді трансформувався в ситуацію навколо Запорізької атомної електростанції, де російські окупанти теж погрожували терористичним актом, який мав би техногенні наслідки, які можна було б порівняти з використанням ядерної зброї.

І тепер ми бачимо ще одну інтеграцію ядерного шантажу. Тобто, грубо кажучи, використання Росією ядерної зброї умовно на своїй території, те, про що говорила Маргарита Симоньян — “шарахнути над Сибіром”. Ось про це Росію ніхто не попереджав. Тобто, бити по своїй території вони можуть скільки завгодно.

Варіанти з ядерними випробуваннями на своїй території — це теж опція. Для того, щоб Кремль міг якось формально продемонструвати свій ядерний потенціал, що він може ще щось протиставити західному ядерному арсеналу, і водночас не перейти тих реальних “червоних ліній”, які Захід накреслив для Кремля в плані практичного використання ядерної зброї або у форматі продовження агресії проти України, або у форматі розширення цієї агресії проти країн-членів НАТО.

Тому вся ця історія, як мені здається, це просто чергова еволюція російського ядерного шантажу.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Путін вирішив приміряти на себе піджак Хрущова

— Проект “Буревісник” приблизно того самого формату, який намагалися реалізувати ще в 1950-ті роки як Радянський Союз, так і Сполучені Штати. Але тоді подібні розробки були визнані безперспективними, і, відповідно, їх відклали в довгий ящик.

Примітно, що в 1950-х роках подібна радянська розробка мала назву “Буря”. Тому, вочевидь, у РФ вирішили “струсити пил” і нагадати країнам Заходу про так званий ядерний шантаж.

За оцінками російської сторони, ця ракета буде завдовжки близько 12 метрів, завширшки близько метра. Вона буде здатна нести мегатонну заряду. Тобто, по суті, це стратегічне ядерне озброєння. Російська сторона розганяє версію про те, що у країн Заходу фактично не буде можливості протистояти цьому виду озброєння.

Причому російська сторона наполягає на тому, що це буде нібито необмежена дальність ураження до 3 тисяч кілометрів. Але давайте перейдемо до практичної площі. Із 13 пусків “Буревісника” жоден не завершився успішно.

Ба більше, для закінчення робіт — а роботи розпочалися 2001-го року — 22 роки триває розробка цього проєкту. Вони фактично ще не реалізовані. Я нагадаю, у 2018 році російський диктатор вирішив поміряти на себе піджак Микити Хрущова і постукати по столу черевиком, намагаючись і погрожувати Заходу неіснуючою ракетою “Буревісник”.

І ця ситуація 2023 року — це показник неспроможності російського ВПК. За п’ять років вони не змогли реально навіть не те, що запустити в серію, але провести успішне випробування цього виду озброєння.

Тому, судячи з усього, йдеться про так званий політичний блеф. Давайте подивимося на заяви “балакучих голів” або “ротів” російської ідеологічної машини. Симоньян заявила про можливість ядерного шантажу в момент підриву ядерного заряду десь над Сибіром.

Причому її абсолютно не цікавить, що випробування “Буревісника” проходять у зовсім іншій географічній точці. І якщо рвоне над Сибіром, то наслідки для РФ будуть вельми значні.

Але, тим не менш, Російська Федерація намагається зберегти хорошу міну при поганій грі, прекрасно розуміючи, що треба щось продати хоча б внутрішньому споживачеві, не кажучи вже про зовнішнього.

Реальних успіхів на лінії бойового зіткнення немає. Ба більше, російська сторона змушена визнати успішний характер українського контрнаступу, і щоб якось мінімізувати ідеологічні та політичні втрати, дістають проект 1950-х років, яким намагаються лякати весь цивілізований світ.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Росія постійно лякає весь світ

— Ядерний шантаж — це свідчення того, що інших варіантів у росіян немає. Але їм треба щось розповісти, їм треба якось лякати весь світ тим, що вони не непереможні, що вони нібито “ще не починали”, що вони “зараз як почнуть, як усім покажуть, і виграють цю війну відразу”.

Якщо подивитися на хронологію загроз, які йдуть із РФ — провели цікавий аналіз. Подивилися, скільки разів Медведєв за останні два роки розповідає про те, що буде завдано атомного удару по Україні, по скупченню військ, загалом, про те, що він розповідає. І навіть намалювали такий графік. Аналізуючи цей графік, люди зробили висновок: коли Медведєв іде в запій, у нього починаються маніакальні розповіді про те, що зараз вони застосують ядерну зброю.

Жартувати і лякати ядерною зброєю — вони лякають уже останні кілька років практично регулярно, до цього теж лякали, але тільки вже міжконтинентальною ядерною зброєю всі країни.

Пам’ятаєте цю пісню про “Сармат”? Що зробили нову міжконтинентальну балістичну ракету? Про яку були розмови, що її неможливо перехопити, що вона суперсучасна, що вона доставить ядерний заряд у будь-яку точку, на будь-якому континенті, в будь-якому місці. Чому вони це говорять? Їм треба якось відвернути увагу людей навіть усередині РФ від неуспішних дій їхньої армії на фронті.

Читайте також: Росія вийшла на черговий виток ядерного шантажу: про безвихідні проєкти та невдалі випробування розповів експерт