БРІКС розширюється: Туреччина подала заявку на вступ, а Сербія відмовляється брати участь у саміті (ВІДЕО)

Прапори країн БРІКС. Фото: РИА Новости

Президент Сербії Александр Вучич не приїде на саміт БРІКС у Казані. Про це він повідомив у коментарі ЗМІ. Пропозицію Вучичу взяти участь у саміті озвучив Путін 4 вересня на економічному форумі у Владивостоці. А ось президент Туреччини підтвердив свою участь, стверджує помічник Путіна Юрій Ушаков, як і президенти Болівії та Монголії. Одним із центральних питань на саміті БРІКС може бути розширення організації, повідомляє FREEДОМ.

З 22 до 24 жовтня в Казані відбудеться 16-й саміт БРІКС. У Москві заявили, що на захід запросили 36 глав держав. Серед запрошених — і президент Сербії Александр Вучич. Про це на економічному форумі у Владивостоці сказав Путін. У цьому форумі взяв участь і віцепрем’єр-міністр Сербії Александр Вулін. Він заявив, що Белград не тільки стратегічний партнер Москви, але й союзник. На зустрічі з Путіним Вулін запевнив, що Сербія ніколи не стане членом НАТО, не запровадить санкції щодо Росії та “ніколи не дозволить реалізовувати будь-які антиросійські дії зі своєї території”. У Брюсселі відповіли, що дружба з Москвою несумісна з політикою Євросоюзу, але ж Сербія — кандидат на вступ до ЄС.

“Ми очікуємо, що всі члени уряду Сербії поважатимуть зобов’язання, які країна взяла на себе добровільно, коли йдеться про вступ до ЄС. Процес вступу до ЄС містить узгоджені рішення і дії у зовнішній політиці ЄС. Збереження або навіть розширення зв’язків із Росією під час її незаконної агресії проти українського народу є несумісним із цінностями ЄС і несумісним із процесом вступу до ЄС”, — заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано на пресконференції.

Наприкінці квітня 2024 року президент Вучич спростував інформацію про те, що Сербія планує вступити до БРІКС. Він сказав, що його країна продовжує свій шлях до Євросоюзу. Відмовився Александр Вучич і від пропозиції взяти участь у саміті в Казані, пославшись на те, що в цей час Белград прийматиме важливих гостей.

“Якщо Угорщині, як члену Європейського Союзу, відкрито говорили про невдоволення такою ось політикою, яка руйнує єдину зовнішню політику Європейського Союзу, то, вочевидь, Сербії не могли прямо так говорити, але цілком можливо, що неофіційними каналами дали зрозуміти, що подібні загравання, зокрема з Китаєм та, вочевидь, з Росією, можуть мати негативні наслідки для європейського майбутнього Белграда”, — висловив думку виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень Олександр Леонов.

А ось Туреччина, можливо, найближчим часом стане членом БРІКС. Агентство Bloomberg повідомило, що Анкара подала заявку на членство в організації. Пізніше це підтвердив помічник Путіна Юрій Ушаков. У правлячій партії Туреччини обережно зазначили, що процес триває. Анкара не розглядає БРІКС як альтернативу ЄС, вважають аналітики. Її інтерес швидше економічний, а не політичний.

“Ставши членом БРІКС, Туреччина постарається скористатися економічною підтримкою і кредитами з боку економічних структур союзу, так само як вона користувалася Міжнародним валютним фондом. Турецьке керівництво дивиться на БРІКС як на альтернативу МВФ, а не як на альтернативу ЄС або НАТО”, — сказав у коментарі виданню The Insider турецький політолог Керім Хас.

Нещодавно заявку на вступ до БРІКС подав Азербайджан. Путін раніше заявив, що з організацією нібито готові співпрацювати понад 30 країн. Передбачається, що розширення БРІКС стане однією з центральних тем саміту в Казані.

“Потрібно ж ухвалювати якісь рішення на цьому саміті. А якщо ви розраховуєте серйозно використовувати сам фактор того, що ви включаєте в цю організацію різні держави з різними інтересами, то ви повинні розуміти, що ці держави можуть дивитися на різні проблеми по-різному. Можливо, на початку створення цієї організації вона замислювалася як якась альтернатива G7 або G20, але зараз це все, звісно, виглядає не дуже перспективно, як мені здається”, — вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

1 січня 2024 року до БРІКС приєдналися п’ять держав, що подвоїло кількість її учасників. У виданні Foreign Policy зазначили, що тепер в організації, в якій рішення ухвалюють шляхом консенсусу, важче буде дотримуватися єдиної політики. Китаю, як неформальному лідеру БРІКС, буде складніше зробити блок антизахідним через збільшення кількості країн, які активно співпрацюють зі США.

Читайте також: У відносинах Росії та Китаю стали проявлятися протиріччя — деталі від політолога

Нагадаємо, Туреччина подала заявку на членство в БРІКС.

Прямий ефір