Боєприпаси Євросоюзу для України: чи все йде за планом — оцінки експертів

Постачання мільйона артилерійських снарядів для Києва країни Європейського Союзу погодили ще у березні 2023 року. У реалізації плану беруть участь 17 із 27 держав-членів ЄС, а також Норвегія.

Боєприпаси мають бути поставлені протягом року. На це виділяється 2 млрд. євро. З них 1 млрд євро призначено на негайну доставку Україні основної кількості боєприпасів з існуючих запасів або вже замовлених країнами-партнерами. Другу половину суми буде виділено для відшкодування витрат на снаряди, які країни ЄС мають закуповувати спільно.

На сьогоднішній день із обіцяного мільйона Україна отримала приблизно 40 тисяч боєприпасів.

Внутрішні процеси ЄС

Проблемою на шляху реалізації обіцянки — тобто надання заявленої кількості боєприпасів Україні — стали розбіжності між країнами ЄС щодо того, хто, як і що має давати.

У той час, коли одні країни на перше місце ставлять швидкість постачання Україні боєприпасів, інші відстоюють свої економічні інтереси або, грубо кажучи, хочуть на цьому заробити.

Головним блокувальником спільних закупівель снарядів для України стала Франція. Країна відстоює позицію, щоб усі ланцюжки виробництва боєприпасів та постачання збройових компаній були європейськими.

Про те, що самостійно європейська промисловість не здатна швидко виготовити достатню кількість снарядів та задовольнити нагальні потреби України, заявляють Німеччина, Нідерланди та Польща. Вони фактично розпочали боротьбу із Францією у відстоюванні українських інтересів.

За оцінкою експертів, Збройні сили України на полі болю щодня використовують від 5 тисяч снарядів, що дорівнює річному запасу артилерійських снарядів окремої країни Євросоюзу.

На дискусію між країнами ЄС відреагувала і українська сторона.

“Викликає розчарування нездатність ЄС реалізувати власне рішення щодо спільних закупівель боєприпасів для України. Це перевірка того, чи має ЄС стратегічну автономію у прийнятті нових важливих рішень у галузі безпеки. Для України ціна бездіяльності вимірюється людським життям”, — написав у Twitter 20 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Про те, що суперечка між країнами Євросоюзу відбувається дійсно через гроші, говорить і міністр оборони України Олексій Рєзніков.

“Ця дискусія справді про гроші — у яких бюджетах, на користь яких платників податків осідатимуть ті чи інші фонди. Не можна, напевно, їх за це засуджувати, але нам головне якнайшвидше [отримати боєприпаси]”, — сказав український міністр в інтерв’ю агентству “Інтерфакс -Україна”.

Самі протиріччя між країнами ЄС він називає тимчасовими та вірить у те, що проєкту “Мільйон снарядів для України” бути.

Про те, що потік боєприпасів в Україну має збільшитись найближчим часом, після зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі заявив Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

“Були деякі розбіжності, але робота триває. Ми не чекаємо, доки буде готовий юридичний документ, щоб почати працювати”, — повідомив Боррель.

Бачення експертів

Детальніше про те, чи зможе реально Україна отримати мільйон снарядів найближчим часом від Євросоюзу, і про те, що цьому заважає, — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Віктор Ягун, військовий та громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.);
• Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики „Українська призма”;
• Лінас Лінкявічюс, литовський політик, міністр закордонних справ Литовської Республіки (2012-2020 рр.), Міністр оборони Литовської Республіки (1993-1996 рр., 2000-2004 рр.);
• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці.

ВІКТОР ЯГУН: США роблять все можливе для того, щоб ми не відчували дефіцит боєприпасів

— Ті боєприпаси, які нам передаються, це високотехнологічні речі. Деякі з них — це високоточні снаряди типу Excalibur (155-мм високоточний керований активно-реактивний снаряд збільшеної дальності — ред.). Вони дуже дорогі і виготовляються поштучно як спеціальні ракетні речі — з напрявляючими, з “крильцями”.

Вся проблема в тому, щоб перевести виробництво на потік.

Думаю, інформація про те, що буде фінансування та що постачання боєприпасів буде збільшуватися, означає, що заводи запустилися і вони починають виходити на свою проектну потужність.

Окремо це говорить про те, що заводи не лише постачатимуть Україні боєприпаси, а й поповнюватимуть склади країн Євросоюзу, НАТО.

Ми знаємо і про запуск заводу порохових зарядів у Румунії. Ми знаємо про відновлення роботи заводу колишніх радянських калібрів у Болгарії. Все це говорить тільки про одне — Європа та наші союзники реально переходять на рейки фактично воєнного часу, і допомога не зупиниться, а лише буде наростати.

Те, що в потрібний момент не виявилося потрібного для такої інтенсивноої війни кількості боєприпасів, пов’язане зі скороченням виробництва, яке було ще під час холодної війни. На той час не було сенсу виробляти велику кількість снарядів, тому що надлишок треба було десь використовувати, утилізувати, зберігати. А це все гроші.

США роблять все можливе для того, щоб ми не відчували дефіциту боєприпасів. Це видно навіть з того викиду секретної інформації про ведення переговорів США із Південною Кореєю щодо отримання близько 500 тис. боєприпасів, необхідних для тих одиниць, які ми використовуємо. Насамперед, це самохідні артилерійські установки калібру 155 мм.

Є інформація, що США намагаються забрати частину снарядів зі складів, які знаходились в Ізраїлі.

Завод, який виробляє боєприпаси у США, збільшив продуктивність на 500%. Уявляєте, яка потужність?

У нас щодня може витрачатися від 5 до 10 тис. снарядів. Противник використовує у 10 разів більше снарядів на день, причому по всій лінії фронту. Але треба розуміти, що наші снаряди зовсім іншої якості. Вони дуже дорогі. Бувають снаряди звичайного виробництва, стандартні, а бувають високотехнологічні, які можуть коштувати до кількох тисяч, навіть до десятків тисяч доларів за штуку. Тобто ми беремо не числом, а якістю. Україна використовує насамперед боєприпаси для певного моменту та точнішого удару.

ГЕННАДІЙ МАКСАК: Внутрішні запаси боєприпасів країн ЄС недостатні

— Наша концепція ведення війни, захисту території побудована з урахуванням нових норм та розуміння, що є прогрес і точність має перевищувати кількість пострілів.

На території України агресор задіює тактику та практику часів Першої світової війни, Другої світової — просто закидує снарядами.

Щоб українській армії не лише вистояти, а й вирішувати свої завдання, потрібно мати бодай мінімальну наближеність до симетрії щодо кількості пострілів з нашого боку. Тому наявна сьогодні кількість боєприпасів недостатня.

Країнам ЄС це дуже важко дається постачання боєприпасів. Вони не були готові [до війни такий інтенсивності]. Внутрішні запаси країн не відповідають не лише тому, щоб надавати допомогу Україні, а й тому, щоб захистити себе, якщо буде повномасштабне зіткнення з Росією.

Ми вперше виходимо на рівень коли проводяться спільні закупівлі, спільні тендери на боєприпаси. До цього нам постачали озброєння та боєприпаси із запасів країн Євросоюзу, які компенсувалися ним грошима із бюджету Європейського фонду миру.

Зараз, коли йшла підготовка до того, як може бути запущений механізм, єврокомісари їздили одинадцятьма країнами, де розміщено 15 заводів, готових випускати боєприпаси 155-мілімітрового калібру, які цікаві для України, для того, щоб вести наступальні та оборонні дії.

Саме ці країни зацікавлені в тому, щоб їхні підприємства отримали більше контрактів і, відповідно, більше грошової виручки. Цинічно? Але, насправді, ми розуміємо, що саме так діє бізнес не лише у Європейському Союзі, а й скрізь.

Лінас Лінкявічус: Деякі країни Євросоюзу не враховують фактор часу

— Питання у самій специфіці ухвалення рішень у Євросоюзі — щодо кожного серйозного рішення потрібен консенсус, тобто мають погодитись усі країни-члени ЄС.

Щодо першої частини зобов’язань, першого траншу в 1 млрд євро, який має бути спрямований на компенсації тим країнам, які б направили снаряди зі своїх складів, то більше половини цієї суми вже як би законтрактовано і процес начебто рухається.

Щодо того, щоб запустити виробництво, тут уже починаються проблеми. Деякі країни намагаються спрямувати всі ці кошти для виключно європейських виробників. Але вони не враховують фактор часу. Але є країни, в тому числі і моя країна (Литва, — ред.), які наполягають, щоб найважливішим пріоритетом та аргументом був фактор часу.

Не розумію, чому досі ще вагаються наші колеги, які мають необхідні речі — далекобійну артилерію чи винищувачі. Їх потрібно надати зараз, оскільки це потрібно зараз — перед контрнаступом, інакше ціна всьому цьому — життя солдатів і мирного населення в Україні.

Сподіваємося, що буде знайдено якесь порозуміння найближчим часом.

ІГОР РОМАНЕНКО: Для України у пріоритеті швидкі поставки

— 70-80% цілей уражаються за допомогою саме артилерії. Тому йдеться про надання артилерії та особливо боєприпасів.

Навіть артилерія, що є в нас, — і стара радянська, і більш точна і ефективна, що була поставлена нашими союзниками, — може виконувати завдання на забезпечення прориву за наявності достатньо великої кількості боєприпасів.

Тут не все однозначно і є проблеми. Наприклад, Євросоюз виділив 2 млрд. євро на боєприпаси для України. З них вони знайшли можливість 1 млрд. реалізувати на підприємствах Євросоюзу. Ще 1 млрд вони не встигають реалізувати вчасно. І коли постало питання, що ці кошти можна використовувати для закупівлі боєприпасів в інших країнах (щоб це було швидко, як нам необхідно), та ж Франція почала заперечувати, що краще пізніше, але в Європі.

Такий підхід нас, звісно, не влаштовує. Для України у пріоритеті швидкі постачання.

Навіть до вже наявних у нас артилерійських засобів (стовбурної артилерії, реактивних систем залпового вогню), нам потрібна велика кількість боєприпасів, щоб компенсувати різницю у перевищенні ракетного, авіаційного та артилерійського потенціалу у противника.

Йде складна робота у цьому плані. Є перспективи подолання. Ми вже чули відповідні заяви про пошук шляхів вирішення цього питання. Але в ЄС діє принцип консенсусу, а він потребує часу та погоджень.

З урахуванням наших обставин з підготовки, невеликого проміжку часу, що залишився до початку [контрнаступу], звичайно, для нас це не найкращий варіант, але міняти ситуацію можна тільки шляхом важкої копіткої роботи з нашими союзниками, що, власне, і відбувається.

Читайте також: План із закупівлі боєприпасів для України ЄС представить найближчими днями, — Борель