Боротьба зі смертю під бомбуванням: як у Харкові роблять пацієнтам діаліз (ВІДЕО)

Пацієнти у Слобожанському нефрологічному центрі. Скріншот: uatv.ua

Внаслідок ракетного терору з боку Росії, який супроводжується знищенням української критичної інфраструктури, під загрозою опинилася робота спеціалізованих лікувальних закладів. Насамперед це стосується допомоги тим пацієнтам, кому постійно необхідна медична допомога. Одні з них — люди з хронічним захворюванням нирок, які потребують діалізу тричі на тиждень. У Харкові таких пацієнтів близько 400 осіб. Більш ніж половина з них ще навесні евакуювалися, але зараз почали повертатися додому. Через загрозу відключення світла, тепла та води в одному з міських нефрологічних центрів зробили все, щоб не допустити зупинення роботи діалізу навіть у тотальному блекауті, інформує FREEДОМ.

Директорка Слобожанського центру нефрології Карина Ліца показує 100-кіловатні генератори, яких на 24 лютого поточного року тут не було. Внаслідок нещадного обстрілу критичної інфраструктури Харкова російською армією в лікарів не залишалося вибору. Вже в серпні генератор встановили й він почав працювати.

“Він працює автоматично, тобто як тільки спрацьовує відключення світла, він автоматично вмикається, не потрібно ніякого ручного режиму, дизпалива достатньо — великий бак на 175 л. І, зрозуміло, ми створили запас палива, закупили своєчасно і генератор працює, виручає нас”, — розповідає Карина Ліца.

Для роботи апарату гемодіалізу, який допомагає пацієнтам із проблемами нирок очищати кров, крім електрики необхідна спеціально очищена вода. Процедура діалізу одного пацієнта триває 4 години, цей час витрачається 150 л води. Система водоочищення встановлена ​​в підвальному приміщенні.

“Є необхідний запас води, працюють усі складові системи водоочищення, і якість води, попри воєнні умови, не змінюється — вона залишається високою”, — каже директорка центру Карина Ліца.

За словами медиків, компонентів для проведення діалізу в аптеці не купиш. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, запас медикаментів був лише місяць. Склади у Харкові закрилися, і медики зверталися за допомогою до Дніпра та Запоріжжя, щоб отримати препарати. Тепер у них запас всього необхідного на три місяці наперед.

“Нам відмовлялися везти до Харкова, доставили до Полтавської області, там попросили колег розташувати у холодильниках. А з Полтави наш сміливий водій поїхав та забрав. Якісь препарати кур’єри доставляли на кордон міста, ми своїм транспортом забирали, щось доставляли “Новою поштою”, коли вона почала працювати”, — пояснює медична директорка Слобожанського центру нефрології Людмила Михайлюк.

Мешканка Куп’янська 72-річна Любов Хайло — три роки на апараті штучної нирки. На процедуру до Харкова змогла виїхати в березні з ще не повністю окупованого росіянами міста. Зв’язку з рідними не було вісім місяців, зараз все гаразд, але повернутися додому жінка поки що не може.

“Деокуповано, але повертатися не можна — чоловік телефонує, розповідає, що прильоти постійно щодня. Ми так раділи, що звільнили наше місто, але повертатися поки що нікуди, лікарня не працює, возити нас нема кому”, — ділиться пацієнтка нефрологічного центру Любов Хайло.

Тетяна Шевченко до повномасштабного вторгнення Росії проходила діаліз в іншій лікарні Харкова. Після 24 лютого її евакуювали до Львова, але з початком опалювального сезону жінка вирішила повернутися до Харкова. Процедури діалізу вона відвідує вже 13 років. Каже, що зі своїм діагнозом пережила багато чого, але вірить, що й зараз без медичної допомоги її не залишать.

“Рада звичайно, тому що вдома, як то кажуть, і стіни допомагають. Нещодавно було відключення світла, ми переживали, чи буде діаліз проводитися. Кажуть, є електрогенератор і запевняють нас, що ми не повинні за це переживати. Тут у центрі все є, щоб ми провели свою процедуру”, — поділилася Тетяна Шевченко.

Усі пацієнти отримають допомогу, стверджують у нефрологічному центрі, який не зупиняв свою роботу на жоден день. І, попри ракетний терор росіян, тут готові забезпечувати нужденних медичною допомогою щодня та цілодобово.

“Ми всі під загрозою, але той контингент, який потребує постійної терапії, вони — насамперед під ударом. Якщо позбавити їх забезпечення всім необхідним: лікарськими препаратами, енергоресурсами – природно, це частина населення, яка загине. Кожен із нас має робити якісно свою роботу, яку може. Хтось захищає нас, хтось лікує, а хтось має забезпечувати енергоресурсами, водопостачанням”, — зазначила медична директорка Слобожанського центру нефрології Людмила Михайлюк.

До повномасштабної війни у ​​Слобожанському нефрологічному центрі було 180 пацієнтів. З 24 лютого евакуювалася половина, але зараз люди почали повертатися, і процедуру діалізу одержують близько 150 пацієнтів. Загалом внаслідок російської агресії на території України 10 тис. осіб із хронічним захворюванням нирок, які отримують регулярний гемодіаліз, опинилися на межі життя та смерті.

Читайте також: Понад 30 операцій за тиждень: в Івано-Франківську медики із США та України лікували українських захисників (ВІДЕО)

Прямий ефір