Боротьба за незалежність та свободу — хто і як підтримує Україну у розв’язаній Росією війні (ВІДЕО)

Концепція системи міжнародних гарантій безпеки має не лише допомогти Україні здобути перемогу у війні проти російського агресора, а й застрахувати від нової агресії у майбутньому. Разом із цим безпековий договір не стане альтернативою вступу України до НАТО, кажуть в Офісі президента, повідомляє FREEДОМ.

Так, на зміну Будапештському меморандуму, що не виправдав себе, може прийти Київський безпековий договір. Його розробила міжнародна група Єрмака – Расмуссена. В основі запропонованого плану — 51 стаття Статуту ООН, яка гарантує Україні право на самооборону. Прописані в документі й інші гарантії від країн-союзниць: інвестиції у військово-промисловий комплекс, масштабна передача озброєнь, інтенсивні навчання для українських військових під егідою ЄС та НАТО та обмін розвідданими.

“Гарантії нам потрібні сьогодні, тому це дуже важливо. Це лише перший етап важливої роботи, вона триватиме. Для нас має велике значення, щоб цей документ був юридично обов’язковим. Тому структура документа передбачає не тільки великий рамковий договір, а також можливість підписання двосторонніх договорів”, — заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Порушено у Київському безпековому договорі й питання санкційної політики щодо Кремля, які мають діяти аж до закінчення воєнних дій, а також поки країна-агресорка не компенсує Україні збитків, завданих під час вторгнення. Крім того, автори впевнені, що має бути розроблений ще один санкційний пакет на випадок повторної спроби Росії атакувати Україну.

“Найголовніше — це мати політичне забов’язання, і саме це передбачено в нашому київському безпековому компакті. Це політичне забов’язання. Там сказано, що у разі агресії документ має чітко забов’язувати гарантів щодо національної та колективної потуги спроможностей. Економічних, дипломатичних, військових можливостей для України аби відстоювати її суверенність, боротися із ворогом”, — розповів генеральний секретар НАТО (2009-2014 рр.) Андерс фог Расмуссен.

Водночас Україна не відмовиться від наміру стати членом Альянсу. А поки що країни-гаранти мають допомогти Україні стати сильніше у питанні самооборони. Список потенційних гарантів не є остаточним. Ними можуть стати: США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.

“Думаю, на нинішньому етапі це є реалістична позиція. По суті, це розширення та закріплення зобов’язаннями того, що вже відбувається зараз: фінансова допомога Україні, постачання озброєнь, підготовка особового складу ЗСУ, обмін розвідданими. Тому цей договір має більше шансів втілитись у щось реальне та принести реальну користь, ніж абстрактні гарантії у стилі того ж таки Будапештського меморандуму”, — висловив думку ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман в інтерв’ю ВВС.

А поки документ на стадії обговорення, Євросоюз продовжує надавати раніше обіцяну допомогу. Європейський парламент схвалив виплату другого траншу макрофінансової допомоги Україні у розмірі 5 млрд євро. До того ж Україна вже приєдналася до єдиної мережі Євросоюзу і сьогодні йдеться про можливе приєднання до єдиного ринку ЄС. Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві запевнила, що ЄС допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно.

“Нам ніколи не відшкодувати жертв, які приносять українці, коли втрачають свій будинок або плачуть за загиблими близькими, ми ніколи не зможемо розплатитися за те, що ви робите, захищаючи демократію та верховенство права у світі. Але ми можемо сказати, що ваші європейські друзі будуть з вами стільки, скільки буде потрібно, і що ми друзі назавжди”, — сказала вона.

Фінансова та військова допомога, санкційна політика Заходу, успішний контрнаступ української армії — все це не лише заганяє Росію в ізоляцію, а й змушує президента РФ Володимира Путіна зближуватись із головою КНР Сі Цзіньпіном. В надії на збільшення китайських інвестицій, технологій та торгівлі. Так, на саміті Шанхайської організації співробітництва у Самарканді Путін відзначив так звану “збалансовану позицію” Китаю щодо України. У Пекіні ж підходять до цього питання більш обтічно — з одного боку, Китай неодноразово покладав відповідальність за цю війну на США та НАТО, з іншого — суттєвої підтримки Росії не було.

“Китай готовий разом з Росією взяти на себе роль великих держав і відігравати керівну роль, щоб привнести стабільність та позитивну енергію у світ”, — заявив Сі Цзіньпін.

На зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна відреагували у Білому домі: закликали Китай не підтримувати Москву у її війні проти України. Свою позицію щодо країни-агресорки США підкріпили поповненням санкційного списку новими іменами.

“Сполучені Штати продовжуватимуть рішучі дії, щоб притягнути Росію до відповідальності за її воєнні злочини, звірства та агресію. У міру того, як Україна просувається вперед у захисті своєї свободи, сьогодні ми робимо кроки щодо подальшого погіршення спроможності Росії відновлювати свої збройні сили, притягувати до відповідальності винних у насильстві та ще більше фінансово ізолювати Путіна”, — йдеться у повідомленні Міністерства фінансів США.

Під персональні санкції потрапили члени сім’ї голови Чечні Рамзана Кадирова, дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова, банкіри, судді та представники збройних формувань за виявлену жорстокість у боях в Україні.

Читайте також: Київський договір безпеки: про нові гарантії для України говоримо з Веніславським та Фесенком

Як повідомлялося раніше, у Києві презентували рекомендації щодо майбутніх безпекових гарантій для України — майбутнього “Київського безпекового договору” для стратегічного партнерства України та держав-гарантів. Він об’єднає Україну із державами-гарантами. Очікується, що союзники візьмуть на себе зобов’язання щодо підтримки Збройних сил України та запровадження санкційних механізмів.