Співробітники кількох дитячих садків у Харкові об’єдналися, аби допомагати українським військовим. Починаючи з 24 лютого 2022 року, у вільний від занять з дітьми час вони печуть, шиють, в’яжуть і плетуть маскувальні сітки для армії, повідомляє FREEДОМ.
Кажуть, скільки кілограмів випічки майже за два роки відправили на фронт, вже не пам’ятають. За відгуками з передової склали “бойове кондитерське меню”.
“Вони люблять печиво на сметані, це такий хіт. На кефірі печиво теж хлопці із задоволенням їдять, пиріжки різні — це їхня улюблена страва: і солодкі, і з картоплею, і з м’ясом — різні. Дівчата намагаються, щоб нашим хлопцям було смачно, затишно і вони відчували тепло дома”, — каже завідувачка дошкільної установи Оксана Галищева.
Дитячий садок-ясла через постійні російські обстріли зараз дітей не приймає. Його приміщення співробітники використовують для приготування випічки на фронт, а також плетіння маскувальних сіток, пошиття накидок для броньованої техніки, подушок для поранених у шпиталь. Щодня сюди, як на роботу, збираються півсотні педагогів.
“Простою немає. Кожен день. Навіть коли минулого року метро не працювало, дивом добиралися на роботу. Я із Салтівки їжджу сюди, і бувало, із зупинки на зупинку бігала, щоб в автобус влізти та сісти, але їздили щодня все одно”, — розповідає помічниця вихователя Олена Бочарнікова.
15 років присвятила вихованню дошкільнят Сніжана Олексієнко. Зараз улюблена професія в умовах війни їй не доступна, тому відволікається тим, що плете ляльки-мотанки для військових. На фронт передала вже майже 2 тис. таких сувенірів.
“Мотанки-благополучниці приносять добробут людині. “Веснянки” — як би молодіжні гарненькі лялечки. Трипільські мотанки — у неї обличчя складається в символ нескінченності, і кожна лялечка складається із семи шматочків тканини, у формі аури: маленька лялечка символізує дитину, а велика — ангела-охоронця, який оберігає цю людину”, — розповідає вихователька дитячого садка Сніжана Алексєєнко.
А в сусідній кімнаті тим часом відшивають партію подушок для воїнів, які потрапили до шпиталю.
“Вони такої форми, щоб їх було зручно підкласти й під голову, й під руку, й під ногу. Ми сподіваємося, що вони зроблять дещо легшим одужання наших хлопців”, — каже методистка дошкільного закладу Ганна Дорожинська.
Окрім шиття подушок, Ганна займається ще й доставленням виготовленого колегами до підрозділів. Часто їздить у напрямку Куп’янська та Бахмута. Говорить, що стійкість українських воїнів надає їй сил.
“Тут часто від людей чуєш фрази, що “все пропало”, а в них ніколи такого немає. До них приїжджаєш — вони тобі посміхаються, і в них все чудово. Все навколо вибухає, все прилітає, а у них все чудово, і вони у нашій перемозі ніколи не сумніваються. Вони переконані, що ми обов’язково переможемо”, — розповідає Дорожинська про поїздки до підрозділів.
Олена Худяєва — завідувачка одного з дитячих садків Харкова — стала мотиватором для всіх колег. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії, попри нескінченні обстріли міста, вона допомагала тим, хто потребує притулку. Нині координує спілкування із бригадами, розподіл обов’язків між педагогічними колективами. Каже: із фінансами важко, але співробітники й самі донатять, й залучають до діяльності всіх небайдужих.
“Потрібна увага, підтримка, а якщо ти можеш ще більше зробити, і ти знаєш потреби, що зараз необхідно нашим захисникам… Боже, та крила ростуть! І ти знайдеш, і підтримають тебе, бо знають, який зараз час, що це потрібно не лише їм — тим, хто нас захищає, а це потрібно нам усім. Тому що тільки об’єднавши наші зусилля, ми зможемо перемогти. А їм велика подяка за спокій наш, а те, що в нас літає, та й нехай”, — каже завідувачка дошкільної установи Олена Худяєва.
Співробітники дошкільних навчальних закладів зараз називають себе “дитсадковими волонтерами”. Але мріють знову повернутись до своїх прямих обов’язків. Поки що допомогу українській армії не зупиняють і готують до виправляння на фронт нову партію солодощів та випічки.
Читайте також: Візки, стійки та мультитули: як луцькі волонтери допомагають військовим (ВІДЕО)