Російські війська щодня обстрілюють прифронтові населені пункти Донецької області. Внаслідок атак у них давно немає електроенергії, водо- та газопостачання. Люди, які продовжують залишатися у цих населених пунктах, виживають за підтримки волонтерів та рятувальників, повідомляє FREEДОМ.
Дістатися до прифронтового Часового Яра зараз можна лише по полях або єдиній розбитій дорозі. Росіяни атакують його щодня. Дим на горизонті внаслідок обстрілів російської артилерії — звична картина. Рятувальники, які приїжджають до міста, кажуть, що швидкість особливо не допомагає, головне пробратися бездоріжжям.
“Річ не у швидкості — прохідність потрібна, щоби проїхати там, де легкові машини не проїдуть. А ми проїдемо там, де танки”, — коментує водій.
У зруйноване російськими атаками місто рятувальники приїжджають майже щодня. Їхнє головне завдання — привезти людям те, чого в цьому населеному пункті вже давно немає. Рятувальники тепер не розбирають завали та не гасять пожежі через великі ризики потрапити під російські обстріли, проте продовжують допомагати людям та привозять у місто воду.
За нею жителі вишиковуються в чергу навіть у 30-градусну спеку. Беруть із собою все, у що можна її набрати. За словами одного з рятувальників, уродженця сусіднього Бахмута, Георгія Савенка, ті, хто залишився у місті Часів Яр, потребують допомоги. Він знає їх в обличчя і каже, що місцеві жителі чекають на рятувальників, як “сонечка із-за хмаринок”.
2 300 літрів технічної води, яку вкотре привезли рятувальники до Часового Яра, — крапля для виснаженого війною міста. Місцеві кажуть, що на технічні потреби сім’ї із трьох осіб потрібно близько 50 л на день. Тому, попри ризик опинитися під обстрілом, готові годинами чекати на пожежні машини.
“Всі, хто залишився тут, усвідомлюють, що може бути будь-якої миті. А що робити? Не хочемо себе загартованим представляти, але, подивіться, зараз якщо там [неподалік від машини з водою] розірветься, думаєте, черга розбіжиться? Нічого подібного”, — каже мешканець м. Часів Яр Віктор.
У місті немає не лише централізованого водопостачання, а й електрики, газу та мобільного зв’язку. І навіть попри це місцеві жителі, які раніше евакуювалися, почали повертатися.
“На жаль, є приклади повернення громадян. Розмовляємо, пояснюємо, тим більше останнім часом посилилися обстріли. Останні два тижні — суттєво, ми це бачимо. Є такі, що повертаються. Ми пояснюємо: “Ви й самі бачите, що не те, що не потрібно, а поки що не можна”, — коментує голова військової адміністрації міста Часів Яр Сергій Чаус.
У місті фактично не залишилося вцілілих будинків. Але сюди продовжують приїжджати волонтери та працюють комунальні служби. Досі у Часовому Ярі залишаються близько тисячі місцевих мешканців.
Читайте також: Місцеві живуть серед суцільних руїн, бракує навіть питної води: репортаж із Вугледара (ВІДЕО)