Близько 20-25 тис. повісток роздали в окупованому Криму в межах незаконної мобілізації, — Юксель (ВІДЕО)

У тимчасово окупованому Криму в межах оголошеної Путіним мобілізації роздали близько 20-25 тис. повісток, здебільшого кримським татарам. Через це розпочалася міграція кримських татар із півострова. Про це сьогодні, 18 листопада, повідомила членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Коментуючи тему незаконної мобілізації у Криму, Юксель наголосила, що це зараз одна з головних проблем півострова.

“Дуже серйозною проблемою для кримських татар стала незаконна мобілізація, яку було оголошено Путіним 21 вересня. Незважаючи на те, що місцеві “гауляйтери” відрапортували вже про те, що план закрито. Вони підготували план на 60 тис. осіб для Криму теоретично, а в практичному вимірі, за тією інформацією, яку маємо, роздали 20-25 тис. повісток”, — сказала представниця Меджлісу.

За її словами, окупаційна влада намагалася роздавати переважно повістки саме кримським татарам.

“Повістки для кримських татар в деяких регіонах вручали на рівні 80-90%, за загальної кількості кримських татар на півострові 12-13%”, — уточнила Юксель.

Багато кримських татар через це були змушені залишити півострів. Дві країни, до яких переважно виїжджають люди, — Грузія та Казахстан.

“Почалася міграція кримських татар, які через незгоду з незаконною мобілізацією, через небажання брати участь у цій війні проти України почали виїжджати з Криму. Грузія та Казахстан — дві країни, які прийняли цю хвилю. І, за нашою інформацією, за останні кілька тижнів близько 2 тис. кримських татар прибули до Казахстану і там осіли”, — зазначила Юксель.

Вона пояснила, що люди їдуть до Казахстану, бо ця країна приймає із внутрішніми незаконними російськими документами. А Грузія лише з українськими документами.

“У Казахстані потім необхідно звертатися до українського консульства для отримання документів або так званого “білого квитка”, або документа проїзного, який давав їм можливість виїжджати в третю країну, або повертатися до України для подальшого оформлення документів. Зрозуміло, що Казахстан — не Румунія, не Польща, не Німеччина. Там немає інфраструктури, яка б приймала людей. І потім Казахстан — країна з величезними відстанями: від одного КПВВ до іншого, можливо, від 500 до 1000 км. Ця проблема була досить серйозною”, — пояснила Юксель.

За її словами, Меджліс тісно працює з представниками української влади, посольством у Казахстані для розв’язання актуальних питань у зв’язку з цією проблемою.

“До речі, зараз, за ​​інформацією, отриманою нами, частина кримських татар почала повертатися з Казахстану до Криму, бо, як я вже сказала, місцеві “гауляйтери” відрапортували про те, що мобілізацію закрито і нібито нікого не забиратимуть, але більша частина все ж таки виїхала”, — доповнила представниця Меджлісу.

Читайте також: Чого варто очікувати у Криму після деокупації Херсонщини — думки (ВІДЕО)