Москва і Мінськ натякають, що найманці приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер”, які базуються в Білорусі, можуть спробувати прорватися на територію Євросоюзу під приводом створення Сувальського коридору до Калінінграда. У Польщі та Литві загроза сприймається серйозно. Водночас жодної паніки у зв’язку з цим немає, а інструментарій запобігання провокаціям із боку Білорусі далеко не вичерпано. Про це у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ сказав політолог, керівник литовського офісу Freedom House, викладач Інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету Вітіс Юрконіс.
“До ситуації ставимося серйозно, але також розуміємо, що загрози можуть бути різного плану, зважаючи на характер пригожинських найманців. Більше очікуємо на якісь провокації, ніж на якусь інтервенцію. Ми є країнами НАТО. Говоримо не лише про Польщу та Литву, а й про ті натовські війська, які розміщені на території цих країн”, — прокоментував гість ефіру.
На його думку, закриття Литвою двох із шести пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, а також заявлена готовність піти як на крайній захід на закриття кордону повністю — це насамперед попередження режиму Лукашенка. Адже “вагнерівці” не підуть через кордон із візами.
“Перекриття пунктів — сигнал, спрямований мінському режиму, який, не секрет, користується ними. Ми знаємо, що прибуває побутова техніка, автомобілі деякі люди ганяють, продукти є. Білорусь як була, так і залишилася країною транзиту, де обходяться різні санкції як російські, так і європейські. І контроль будь-якої контрабанди посилиться, якщо звузити можливість проходити різними пунктами”, — пояснив керівник литовського офісу Freedom House, додавши, що для тих, хто тікає від білоруського режиму, можливості перетину кордону залишаться.
Юрконіс наголосив, що, окрім цього, є й інші інструменти для реагування на можливі провокації. На будь-який рух “вагнерівців” у бік країн НАТО реакція буде такою, що мало не здасться. Він упевнений, щойно “вагнерівці” з’явилися на території Білорусі, координація в Альянсі активізувалася. Крім того, навіть одна лише Польща може дати відсіч загрозі з Білорусі.
“Ми вже бачимо коливання Лукашенка: давайте, можливо, радитися. Була бравада: як ми зможемо зупинити Пригожина, коли вони рвуться до Варшави? Але щойно Варшава більше почала звертати на це увагу, розставила 10 тис. солдатів, то ця бравада зникла… Там, де влада не відповідає ані перед своїми громадянами, ані перед міжнародними інститутами, може бути бравада. Серйозніші країни менше говорять, більше діють. Ми дотримуємося спокою, спостерігаємо за тим, що відбувається, і надсилаємо чіткі сигнали: ми бачимо, і якщо щось, то готові відповідати”, — підсумував Вітіс Юрконіс.
Раніше повідомлялося, що Латвія на пів року посилить охорону кордону із Білоруссю. Посилений режим запровадять у місті Даугавпілс та трьох повітах. Як повідомив Кабінет міністрів Латвії, на такий крок йдуть через збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону. За останні 2 роки зафіксовано понад 14 тисяч випадків. З них майже 5,5 тис. лише з початку 2023 року. Латвійські чиновники також зазначили, що війну проти України, яку розпочала Росія та відкрито підтримує білоруський режим, можна розцінювати як додаткову обставину ризику та можливу мотивацію для продовження Білоруссю зусиль щодо дестабілізації ситуації на кордоні з Латвією.