За 50 км від Харкова, у Валківській громаді, понад два роки працює шелтер, який створили на базі місцевого центру туризму та краєзнавства. Тут від початку повномасштабного вторгнення Росії приймають українців, які були змушені покинути свої домівки через бойові дії. У приміщеннях іноземні донори зробили ремонт і купили всю необхідну побутову техніку. Наразі в шелтері живуть понад 60 осіб, повідомляє FREEДОМ.
Наталія Іванівна — вчителька хімії та біології. Основним місцем її роботи була школа в Куп’янському районі, в одному з прикордонних із Росією сіл. На початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, їхній населений пункт був окупований противником. Вісім місяців вона з сім’єю фактично жила в підвалі власного будинку. Без мобільного зв’язку, електрики та води. Евакуюватися остаточно вирішили, коли в будинок влучив снаряд. Жінка каже, що було необхідно вивезти онуку.
“Останньою краплею було те, що за вісім місяців, які ми там були, вона дуже нервувала, плакала, вона не могла перебувати в підвалі вже — це стало основою, ми виїхали через дитину. Ми взяли речі так, по-швидкому, щоб повернутися через два тижні додому, і вже два роки живемо. Важко, але будемо чекати, додому все одно повернемося”, — сказала переселенка з Куп’янського району Наталя Касибіна.
Жінка каже, виїжджати довелося через територію Росії. Повернення в Україну було довгим: вони з онукою проїхала чотири країни. Знову опинившись у рідній Харківській області, отримали житло в гуртожитку Валківської громади. На той момент там уже були переселенці з району Північної Салтівки Харкова, а також області, де відбувалися бойові дії.
“Люди обрали собі лідера, вони готували всі перші страви в одній великій каструлі, а все інше — то вже самі. Вони написали графік, за яким будуть відвідувати душ, у них був графік на прибирання і кухні, і коридорів. Усе було розписано ними самими — це було організовано. Розумієте, наскільки біда об’єднує людей!”, — зазначила директорка центру для переселенців Тетяна Железнова.
Нині тут живуть ті, у кого домівки ще залишаються під російською окупацією або повністю зруйновані внаслідок обстрілів.
Зінаїді — 69 років, разом із чоловіком вони виїхали з Куп’янська навесні цього року. Допомагали евакуюватися їм волонтери.
“Страшно, тому що почали гинути вже всі. Будинки руйнуються, люди гинуть. У нашому будинку майже жодного цілого вікна немає. У нас теж побиті вікна, ми їх позакривали плівкою і виїхали”, — розповіла переселенка з Куп’янська Зінаїда Дехтярьова.
На сьогодні в шелтері — 60 осіб. За останні два роки за підтримки міжнародних фондів та організацій у всіх приміщеннях зробили капітальний ремонт.
“Ремонт у харчоблоці зроблений першим донором — Нюрнберг, Німеччина. Вони облаштували саме харчоблок, туалети та душові кімнати, пральню та кілька житлових приміщень. Це була перша допомога, яку зробили для внутрішньо переміщених осіб”, — додала Железнова.
Також із капітальним ремонтом гуртожитку крім Німеччини допомагали донори з Австралії — оновили систему опалення. А також зі США — вони взяли на себе реконструкцію кімнат, купівлю меблів. Побутовою технікою шелтер забезпечили українські інвестори.
“Ми намагаємося піклуватися про всіх. Люди вже інтегрувалися, багато хто влаштувався на роботу, це дуже важливо, щоб люди залишилися жити на нашій території. Валківська територіальна громада вважається безпечною територією, дай Боже, щоб воно було так і надалі, тому внутрішньо переміщені особи — це вже наші жителі”, — сказала заступниця Валківського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ольга Борщ.
Наразі у Валківській громаді проживає 21 тис. переселенців із різних населених пунктів Харківської області. Для тих, хто продовжує приїжджати, евакуюючись із зон бойових дій, тут намагаються знайти житло і забезпечити всім необхідним.
Читайте також: Реабілітація на спеціальній кухні: у Львові військовим після поранень допомагають повернутися до нормального життя (ВІДЕО)