Безпека в Чорному морі та заблоковане зерно: підсумки першого засідання Ради Україна — НАТО обговорюємо з експертами

Рада Україна — НАТО 26 липня провела перше засідання. Воно було скликано за ініціативою Києва. Це була екстрена зустріч на тлі масованих обстрілів Росії по мирній і критично важливій інфраструктурі України. Москва, вийшовши з Чорноморської зернової ініціативи, робить усі кроки для того, щоб заблокувати вихід суден із зерновим продовольством з українських портів.

Відповіддю на обстріли та погрози Кремля Україна ініціювала засідання Ради. Північноатлантичний альянс засудив рішення Росії вийти із зернової угоди, а також удари агресора по півдню України.

Рада розпочала роботу екстрено

Під час засідання Ради Україна — НАТО було ухвалено рішення посилити спостереження і розвідку в Чорноморському регіоні.

“Сьогодні відбулося перше екстрене засідання Ради Україна — НАТО. Ми домовлялися про це засідання з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, буквально через кілька днів зібрали Раду. І Єнс, і всі держави-союзники відреагували оперативно і солідарно. На рівні Альянсу чітко засуджено російські атаки проти нашої держави, проти наших портів. Обговорили, які дії можуть повернути спокій і передбачуваність Чорноморському регіону”, — повідомив президент України Володимир Зеленський.

Варто зазначити, що формально це вже друге засідання, перше (інавгураційне) відбулося 11 липня під час саміту НАТО у Вільнюсі, на якому і було засновано Раду.

26 липня Україна випробувала своє право скликати всіх послів країн НАТО, яким вона володіє відповідно до свого членства в цій Раді. Головними питаннями стали вихід Росії із зернової угоди, блокування судноплавства, а також інші злочини, які скоює РФ на території України, зокрема спроба знищення портової інфраструктури.

Збройні сили РФ активізували бойову підготовку надводних сил і морської авіації Чорноморського флоту, повідомляє Military Media Center.

“Росіяни, зокрема, відпрацьовують блокування морських районів, виявлення і знищення кораблів. Очевидно, росіяни практикують ураження цивільних суден, які прямуватимуть до/з портів України”, — сказано в повідомленні.

Ці дії з боку РФ несуть загрозу продовольчій безпеці всього світу. Навіть якщо взяти до уваги, що кількість знищеного зерна не така велика у світовому відношенні, але загалом це підігріває ціни на світовому ринку. У підсумку сільгосппродукція стає недоступною якраз для найбідніших країн, які найуразливіші в цьому питанні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг поклав повну відповідальність за ескалацію конфлікту на Росію.

Він нагадав, що НАТО готове захищати будь-яку свою територію і територію будь-якої країни члена-Альянсу.

“Дії Росії також створюють суттєві ризики для стабільності Чорноморського регіону, який має стратегічне значення для НАТО. Союзники посилюють підтримку України і підвищують нашу пильність. Ми, як і раніше, готові захищати кожен дюйм території союзників від будь-якої агресії”, — заявив Солтенберг.

Учасники засідання засудили нещодавні ракетні удари Росії по Одесі, Миколаєву та іншим портовим містам, зокрема “цинічний удар Москви безпілотником по українському зерносховищу в придунайському портовому місті Рені, недалеко від румунського кордону”.

Читайте також: Україна не зможе експортувати велику кількість зерна без портів у Чорному морі — думка

Коментарі чиновників та експертів

Детально про те, яку користь принесе новий формат співпраці України з НАТО та якими будуть теми наступних засідань Ради, в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:

• Андреа Калан, офіційна представниця Держдепартаменту США;
• Єгор Чернєв, заступник голови комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО;
• Федір Веніславський, представник президента України у ВРУ, член Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник.

АНДРЕА КАЛАН: Рада регулярно зустрічатиметься для розв’язання глобальних проблем

— Це дуже важлива зустріч, на якій обговорювали ситуацію в Чорному морі. Туреччина працюватиме, щоб відновити ініціативу. Це велика робота, тому що ми бачимо, як Росія ігнорує всі міжнародні норми. Але важливо відновити зернову ініціативу, щоб доставити продовольство туди, куди треба.

Болгарія, і Румунія працюватимуть разом із Європейським Союзом та ООН, щоб доставити українське зерно сушею і морем. Тож обговорювали цілий спектр питань.

Але ситуація дійсно складна. Я припускаю, що Рада зустрічатиметься регулярно, часто, щоб обговорювати ці серйозні проблеми.

ЄГОР ЧЕРНЄВ: Темою наступних зустрічей Ради буде інтеграція України в НАТО

— Формат Ради на відміну від Комісії Україна — НАТО нам дозволяє ініціювати такі засідання. До цього нас запросили до Комісії, яка сама вирішувала, коли їй зібратися і з якого питання. І нас запрошували не як члена НАТО, а як партнера Альянсу.

Зараз на рівні Ради Україна — НАТО ми маємо право ініціювати, маємо право голосу.

Тобто фактично ми маємо такі самі права, як і члени НАТО, але без п’ятої статті Вашингтонського договору [якщо одна держава-член НАТО стає жертвою збройного нападу, всі решта держав-членів Північноатлантичного союзу вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на всі країни НАТО, — ред.]. Поки що вона на нас не поширюється.

Наступні зустрічі мають бути присвячені нашим спільним крокам щодо збільшення взаємодії між Україною та НАТО, щодо фактичної інтеграції країни в Альянс. З одного боку, це узгодження пакета реформ, які має ухвалити Україна, а з іншого боку, напрацьовування механізмів і все більша інтеграція з боку НАТО.

Позиція НАТО залишатиметься такою самою, якою вона була в останні півтора року.

Країни Альянсу не будуть вступати у війну на нашому боці і якось деблокувати своїми силами українське зерно і, відповідно, вступати в протистояння з російськими кораблями. Якщо ж ідеться про води НАТО, то, звісно, реакція буде.

Що стосується Туреччини, якщо вона самостійно вирішить, що готова конвоювати наші судна своїм флотом, то це цілком можливо. Але я поки що не бачу такої готовності з боку президента Реджепа Ердогана. Він говорив, що зернова угода буде обговорюватися з Путіним у серпні. Подивимося на результати.

ФЕДОР ВЕНІСЛАВСЬКИЙ: Країни НАТО цілком можуть забезпечити безпеку українського зерна в морі

— Росія свідомо доводить ситуацію до ризикованого варіанту, коли країни НАТО можуть якимось чином відреагувати, а з іншого боку, у Москві розуміють, виходячи із заяв лідерів НАТО, що наші партнери не готові воювати з РФ. У НАТО уникають будь-яких явно конфронтаційних дій. Тому Росія впевнена, що Альянс не хоче вплутуватися у війну і навряд чи буде. Це, до речі, і результат Вільнюського саміту НАТО, коли в підсумковому комюніке і декларації було зазначено, що країни НАТО з Росією не воюють, і умовою прийняття України до НАТО є насамперед закінчення війни.

Росія використовує тактику контрольованих ризиків. З одного боку, вона демонструє для своєї внутрішньої аудиторії, що вона не боїться НАТО, а з іншого боку, завдає ударів виключно по території України.

Проте пошкоджуються іноземні цивільні судна. І це виклик для всіх країн НАТО. Хотілося б, щоб реакція була більш рішучою з точки зору забезпечення України тими видами оборонного і наступального озброєння, яке нам необхідне для того, щоб цю загрозу відсунути далі від кордонів НАТО.

У Північноатлантичного альянсу є великий досвід у реалізації глобальних проєктів. Можна згадати кінець 1980-х років під час ірано-іракської війни саме під егідою НАТО було здійснено безпрецедентну операцію Earnest Will (“Щирі наміри”) із супроводу танкерів, які перевозили нафту. Це було зроблено для того, щоб уникнути енергетичної кризи, і щоб з Перської затоки кувейтські танкери могли вільно йти до своїх споживачів.

Точно так само, я думаю, зараз можлива операція на продовольчому фронті, оскільки Росія використовує українське зерно як спосіб шантажу всього світу і фактично провокує загрозу голоду в окремих країнах.

У Чорноморському регіоні є три країни, які є членами НАТО (Румунія, Туреччина та Болгарія, — ред.). Я думаю, що достатньо було б їхнього бажання і консолідованих дій для того, щоб забезпечити безпеку суховантажів, які везуть зерно.

Сам факт, що кораблі країн НАТО можуть бути об’єктами потенційних атак РФ — це дуже великі загрози.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Росія вже не така страшна сила в Чорному морі

— Рада стає дієвим органом. Президент України Зеленський, коли говорив про те, що буде створюватися рада Україна — НАТО, говорив насамперед про безпеку Чорноморського регіону.

Для України було б важливо, якби НАТО подивилося на ситуацію, яка склалася на Чорному морі саме з погляду загрози Україні, і південному, і східному флангам Альянсу.

Є й глобальна загроза. РФ зриває дію зернової угоди і взагалі можливості постачання українського зерна країнам глобального Півдня. Росія намагається витіснити Україну з глобальних ринків зерна.

Україна виступає за те, щоб НАТО стало гарантом безпеки в Чорному морі. Щоб, зокрема, і забезпечити перевезення українського продовольства на світові ринки.

Ситуація змінилася. У той час, коли укладалася зернова угода, Чорноморський флот РФ був величезною нависаючою силою. Зараз такого авторитету в Росії немає, як і можливості повністю контролювати акваторію, хоча вона продовжує завдавати ударів і займатися терором.

Логічно було б зафіксувати це становище Росії конвоюванням суден у Чорному морі, забезпеченням безпеки акваторії біля України та її повітряного простору. Також було б логічним і зміцнення української протиповітряної оборони.

Читайте також: Рада зміцнить важливу роль України для НАТО, — Подоляк