Банківський колапс у РФ: як Китай і Туреччина вбивають російський фінансовий сектор

Банки та фінансові установи Китайської Народної Республіки і Туреччини скорочують свої операції з російськими банками.

Головна причина — антиросійські санкції, запроваджені країнами Заходу через повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну.

Зрада партнерів?

У російських засобах масової інформації повідомляють, що турецькі фінансові організації розривають кореспондентські відносини та призупиняють обробку платежів без формального закриття договору з банками, які так чи інакше мають стосунок до РФ.

Як пише “Коммерсант”, ситуація для російських банків почала ускладнюватися ще влітку 2023 року, а різко загострилася після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Джозефа Байдена про вторинні санкції. Результатом цього стало те, що турецькі банки розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими фінансовими установами.

За інформацією Economim, грошові перекази компаній з Росії до Туреччини майже припинилися з 1 січня, і з цього моменту експортери перестали отримувати платежі в турецьких лірах і рублях. При цьому низка банків навіть відправляли назад уже прийняті транзакції з поясненням, що угоди нібито стосуються “заборонених товарів”.

Подібна ситуація спостерігається і в Китаї. Як повідомляє Bloomberg, державні банки КНР — Народний банк Китаю (People’s Bank of China) і Industrial and Commercial Bank of China також планують посилити обмеження для клієнтів, які якось пов’язані з Росією.

У виданні зазначають, що насамперед банки збираються простежити за транскордонними угодами. Фінустанови мають намір припинити роботу з підсанкційними клієнтами, а також із компаніями, які задіяні у військовому секторі.

За даними видання, перевіряти будуть також і неросійські компанії, які ведуть бізнес із Росією або постачають у РФ товари через треті країни.

Читайте також: Китай у війні РФ проти України зберігає “проросійський нейтралітет”, — ізраїльський дипломат

Думки експертів

Про те, як Китай і Туреччина втрачають статус надійних економічних партнерів Росії, і що чекає на РФ у разі втрати таких “союзників”, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
• Василь Фурман, доктор економічних наук.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Для КНР краще втратити зв’язки з РФ, ніж з усім світом

— Банки Туреччини розуміють, що зараз дуже складна економічна ситуація, у них велика інфляція, здійснено девальвацію національної валюти. Тому будь-які обмеження можуть призвести просто до того, що банк припинить нормальну свою роботу.

Те ж саме стосується і КНР. Китай, попри те, що психологічно і на словах він готовий підтримувати Росію, але водночас він не робить жодних кроків в економічному плані.

Звісно, ми не можемо виключати, що через той же самий AliExpress або інші подібні інтернет-майданчики купуються комплектуючі для озброєння, але це ніде не здійснюється масово. А банки прекрасно розуміють, що вторинні санкції будуть одразу використані, і вони можуть втратити і американський ринок, і європейський ринок.

А якщо порівнювати в процентному співвідношенні, то частка Росії, навіть після того, як вона піднялася, не перевищує 5%. Тому для Китаю легше й економічно вигідно втратити навіть якісь контракти з російськими банками, але при цьому продовжувати працювати з усім світом.

Якщо ми подивимося на товарообіг, то товарообіг РФ з Китаєм і експорт значно перевищує імпорт. Іншими словами, Росія набагато більше купує в Китаї різної продукції і буде далі купувати.

Тому що їхнє так зване “імпортозаміщення” означає не те, що в Росії почнуть все виробляти і забезпечувати своє населення необхідною продукцією, а просто в РФ замість якісних європейських і американських товарів купуватимуть інші товари — китайські, індійські — але не вироблятимуть самі, тому що в Росії такої можливості немає.

Крім цього, Китай не постачає Росії обладнання, він не переносить ті ж самі заводи з виробництва автомобілів, а продає готові автомобілі, готову продукцію, і, таким чином, просто збільшує відтік валюти з Російської Федерації. Тому юанів у Росії якраз багато. Ці гроші необхідні для того, щоб купувати китайську продукцію.

І при цьому є ще один момент: такі розрахунки вони роблять Росію дуже слабкою. Чому? Тому що курс юаня не ринковий, на нього сильно впливає саме те, яке буде рішення Комуністичної партії КНР, яке буде рішення політичної верхівки. І за великого бажання вони можуть його девальвувати і фактично знецінити всі ті заощадження, які є щодо рубля, тому що в тоталітарній країні це дуже просто зробити.

Тому те, що вони накопичують свої ресурси в юанях, створює великий ризик на майбутнє: у вас немає диверсифікації, у вас фактично не залишається валюти у вашому фонді національного добробуту країни. Валюти країн, які мають тоталітарні режими, не використовуються у світі. Відповідно, це робить їх більш слабкими, більш нестабільними, і з більшими ризиками на майбутнє.

Щодо Туреччини, то коли запровадили антиросійські санкції, турецькі компанії та банки до них не тільки не долучилися, а й продовжували їх порушувати. Коли Європейський Союз щодо певних порушників не вживає якихось заходів, то Туреччина одразу ж розширює свою співпрацю з Росією.

І навіть після того, як прийшло неоднозначне попередження щодо неприпустимості порушення санкцій стосовно постачання комплектуючих на територію Росії, відвантаження були й далі.

Це не тільки економічне питання. Ті країни, які запроваджують санкції, мають запровадити обов’язкові санкції по відношенню і до порушників. Якщо ви цього не робите, то ваші санкції будуть неефективними досить довго.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Економіка КНР залежить насамперед від США, а не від Росії

— Якщо ми просто розглядатимемо китайську економіку, то її розвиток залежить насамперед від контактів зі США та багатьма іншими країнами, де присутні і Сполучені Штати Америки, і безпосередньо Китай.

Для КНР російська економіка не є системоутворюючою. Хоча за окремими видами товарів, наприклад, за тими ж вуглеводами частка російського експорту є досить важливою. Тому тут, я думаю, перш за все, орієнтир на ось таке деяке, якщо так можна висловитися, дотримання санкцій.

Ну і давайте чесно говорити, що на сьогодні якихось великих порушень з боку фінансової системи Китаю в плані допомоги Росії, в принципі, ми не спостерігаємо. Свого часу росіяни через те, що не могли користуватися традиційними системами Mastercard і Visa, це дуже активно намагалися використовувати систему UnionPay з китайською карткою, але і це нічим не закінчилося, тому що Китай обмежив ці можливості.

З іншого боку, перші 14-15 місяців від початку російської агресії окремі китайські банки досить активно вели економічне співробітництво з російськими банками, і в них фактично вчетверо зріс оборот операцій із ними.

На сьогодні є два банки, які дуже активно співпрацювали з РФ у перші дні війни: Industrial and Commercial Bank of China і Bank of China. Так от, вони заявили про посилення контролю і про припинення цілої низки операцій із Росією.

Ми бачимо ось такий досить непростий і в якомусь сенсі несподіваний для РФ поворот.

ВАСИЛЬ ФУРМАН: Проти РФ вводять обмеження не тільки банки Китаю або Туреччини

— Не тільки державні та комерційні банки Китаю вводять обмеження. Банки Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, країн СНД або далекого зарубіжжя і взагалі провідні банки світу у зв’язку з указом президента США Джо Байдена про точкові санкції в обхід сьогодні змінили своє ставлення до обслуговування клієнтів РФ.

До речі, не тільки клієнтів РФ. Клієнт може мати юрособу, зареєстровану в іншій країні. Російська Федерація майже за два роки війни дуже добре навчилася обходити санкції, і весь цивілізований світ це прекрасно розуміє і шукає шляхи, яким чином із цим можна боротися.

12 пакетів санкцій — це дуже добре. Може бути й 13, і 14 пакетів, але кількість має перерости в якість. Наприклад, є обмеження ціни на нафту в 60 доларів, щоб Росія не могла продавати свою нафту по всьому світу за іншою ціною. На жаль, вона продає нафту за тією ціною, яка сьогодні склалася на ринку, обходячи цю санкцію.

І, ясна річ, що якщо РФ продаватиме нафту по 80 доларів за барель, то грошей на війну, на жаль, у неї буде в достатній кількості. А нам і цивілізованому Заходу треба зробити так, щоб у них було менше грошей. Тому якщо трапиться диво, і найближчим часом впадуть ціни на нафту, то грошей у Російській Федерації не буде, тому що вони витрачають гроші, які накопичили за роки високих цін на енергоресурси.

Є інформація, що минулого року росіяни витратили 50 мільярдів доларів зі свого Фонду національного добробуту. Цей фонд на сьогодні становить близько 133 мільярдів доларів. Поки в цьому фонді гроші є, поки є ресурс Держбанку, використовується емісійний механізм Центрального банку РФ. Тому ресурси у них є.

Тому я вважаю, що санкції потрібно і далі посилювати. На сьогодні ми не бачили якихось гучних заяв або гучних штрафів стосовно банків з Туреччини, з Казахстану, або з Китаю. Якщо будуть яскраві приклади, це буде дуже для всіх показово.

Читайте також: Росія обходить санкції за допомогою країн Центральної Азії: яких заходів вживає США та ЄС (ВІДЕО)