Головна
Публікації
Баланс сил має змінитися: чи готова Європа до створення своєї армії — думки експертів

Баланс сил має змінитися: чи готова Європа до створення своєї армії — думки експертів

Опубліковано: 18 Лют / 2025 09:09

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи 15 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки, заявив, що “настав час” для створення об’єднаних збройних сил Європи.

Крім того, Зеленський наголосив, що глава Кремля Володимир Путін не зацікавлений у мирному врегулюванні конфлікту, оскільки війна необхідна йому для утримання влади.

У зв’язку з цим український президент закликав європейські країни до консолідації зусиль і спільного тиску на Кремль, щоб домогтися справедливого миру для України.

У чиїх руках майбутнє європейської безпеки?

Три роки повномасштабної війни показали, що Україна відіграє ключову роль в обороні Європи, але однієї української армії недостатньо, наголосив президент. Він зазначив, що створення об’єднаних європейських збройних сил — це не просто збільшення військових витрат, а усвідомлення необхідності захищати свій дім.

“Багато, дуже багато лідерів говорили про те, що Європі потрібні власні збройні сили, армія — армія Європи. І я дійсно вірю, що цей час настав. Необхідно створити збройні сили Європи. Це не складніше, ніж рішуче протистояти російським атакам, як ми це вже робимо”, — заявив Зеленський.

Він наголосив, що лише українська армія має реальний бойовий досвід сучасної війни, і без неї оборонний потенціал Європи буде недостатнім для стримування Росії. Однак українська армія потребує підтримки — зброї, фінансування, санкційного тиску на Росію та політичної єдності.

Зеленський також наголосив на важливості спільного виробництва зброї в Європі. Він навів приклад успішної данської моделі спільних інвестицій в оборонний сектор України і нагадав, що тільки за минулий рік країна виробила понад 1,5 млн безпілотників різних типів.

На його думку, Європа має повністю забезпечувати себе зброєю, артилерією, засобами ППО і бронетехнікою.

“Усе, що потрібно для захисту життя в сучасній війні, має вироблятися в Європі в повному обсязі. Європа має все необхідне. Європі просто треба об’єднатися і почати діяти так, щоб ніхто не міг сказати Європі “ні”, командувати нею або поводитися з нею, як зі слабкою силою”, — сказав президент.

На завершення він звернувся до генерального секретаря НАТО Марка Рютте, наголосивши, що не йдеться про заміну Альянсу, а про те, щоб Європа взяла на себе більше відповідальності за власну безпеку.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що ключовим висновком Мюнхенської конференції з безпеки 2025 року стала нова сила Європи. При цьому США продовжують відігравати вирішальну роль у глобальній стабільності.

“Це дійсно був момент істини для європейців. Беручи участь у переговорах, я бачив вирази облич деяких наших партнерів, яких не зустрічав із 2022 року, — суміш обурення, шоку, але й готовності до дій”, — зазначив міністр.

Сибіга зазначив, що особлива увага була прикута до заяв представників нової адміністрації США, які спричиняли напругу як в Україні, так і за кордоном. За словами міністра, Європа справді почала діяти, проте роль США залишається критично важливою.

“Без США не “злетять” ані гарантії безпеки, ані довгострокова стабільність. Тому маємо зміцнювати трансатлантичну єдність на основі взаємної поваги та чесного розподілу навантажень”, — заявив він.

Сибіга також зазначив, що Україна вже несе значну частину безпекового тягаря і має відігравати ключову роль у архітектурі європейської безпеки, що формується.

У ЄС набирають сили дискусії про те, як збільшити оборонні витрати, пише Bloomberg з посиланням на джерела. Зокрема, це питання розглядали на зустрічі європейських лідерів у Парижі 17 лютого.

Як експерти оцінюють ідею про єдину армію Європи?

Чи отримає продовження ідея про єдину армію для Європи? Яку роль відіграватиме Україна в цій армії? Якщо не створення єдиної армії, то що допоможе Європі та Україні посилитися перед російською агресією? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

Ігор Рейтерович, політолог;
Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
Марія Гелетій, кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: У Європи з’явився додатковий стимул для самоорганізації

— У Європи зараз є шанс, можливості і час для вироблення спільної позиції. Виходячи з неї, можна буде ухвалювати конкретні рішення і взаємодіяти зі Сполученими Штатами Америки. Думаю, саме цим вони і займуться, хоча процес займе деякий час.

Головна проблема в тому, що всередині Європейського Союзу, а також у Європі загалом, включно з Великою Британією (яка більше не є членом ЄС), існують різні підходи до цих питань. Наприклад, Угорщина і Словаччина вважають, що необхідно дотримуватися позиції Дональда Трампа. Для представників європейських країн це, на мій погляд, доволі дивна позиція, адже вони насамперед мають дбати про свої національні інтереси, а не про США. Ці розбіжності можуть створювати певні внутрішні проблеми.

Однак виступ Венса став для Європи свого роду холодним душем. З одного боку, це було неприємне нагадування про реальність, а з іншого — саме цей “холодний душ” допоміг остаточно вивести зі сплячки чимало європейських країн і навіть ЄС загалом, адже навіть на третьому році повномасштабної війни для декого з європейців певні речі залишалися не настільки актуальними.

Країни ЄС звикли розраховувати на безумовну військову підтримку з боку США і вважали, що так буде завжди, тому не приділяли належної уваги принципово важливим питанням. Тепер же вони усвідомили, що ситуація складніша, ніж здавалося, і їм доведеться переглянути свою політику, проявляти більшу активність у всіх процесах. Це, в принципі, навіть добре, оскільки у Європи з’явився додатковий стимул для самоорганізації, і вона муситиме його дотримуватися.

Інтеграція до Європейського Союзу — це теж один з елементів безпеки, і цей процес має йти прискореними темпами. Урсула фон дер Ляєн уже заявила, що ЄС має зробити все можливе, щоб прискорити цей процес. Однак залишається питання до деяких країн ЄС, які намагаються блокувати його. Думаю, тепер із ними будуть розбиратися всередині союзу, закликаючи їх до порядку.

Ще один вкрай важливий момент — крім поставок озброєння, необхідно забезпечити додаткове фінансування для утримання української армії. Вона залишиться значною за чисельністю, враховуючи військовий потенціал Росії, а Україна змушена буде продовжувати її утримувати. Цей аспект має стати частиною європейської системи безпеки. Європейці мають розуміти, що українська армія в разі екстраординарної ситуації зможе прийти на допомогу і їм. Володимир Зеленський уже говорив про це в контексті ідеї створення загальноєвропейської армії.

Це цілком логічна пропозиція, яка має право на існування, і, можливо, буде творчо розвиватися в майбутньому, приводячи до конкретних рішень.

Крім того, однією з гарантій безпеки в Європі мають стати європейські війська. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер уже заявив, що Британія готова до цього. США направили європейським країнам відповідний запит на обговорення можливості ухвалення такого рішення.

Розміщення певної кількості європейських військових на лінії зіткнення з Росією, особливо якщо вони представлятимуть країни НАТО, може стати дієвою гарантією подальшого ненападу з боку РФ.

Росія має розуміти, що в разі нападу вона атакує не тільки Україну, а й інші європейські країни, які є членами НАТО. А це автоматично тягне за собою відповідні дії Альянсу. Ця ідея вже знаходить підтримку, принаймні на словах, у США. Думаю, надалі вона буде деталізуватися і братися в роботу.

Ідеальний варіант, звичайно, — це вступ України до НАТО. Але якщо це питання відкладається, мають бути укладені додаткові угоди з окремими країнами, ратифіковані їхніми парламентами, про військово-технічну, фінансову та іншу підтримку. Ці угоди мають бути ратифіковані парламентами відповідних країн.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: За умови консолідації Європі буде нескладно дати відсіч Росії

— Згідно з формулою миру США, гарантії безпеки Україні мають надавати європейці. Тут виникає логічне запитання: яким чином вони можуть це зробити? Якщо європейці беруть участь у переговорному процесі, якими будуть конкретні гарантії безпеки з їхнього боку? Те, що я бачив у Боснії і Герцеговині, показує, що навіть у вирішенні боснійського конфлікту європейці не змогли впоратися самотужки — довелося вступати США. Як обійтися без американських гарантій безпеки з Росією? У мене немає чіткого уявлення. Теоретично це можливо, але поки що ці питання лише обговорюються.

Європейці усвідомлюють свою роль і мають важелі впливу. Наприклад, заморожені російські активи на європейському континенті. Однак важливо вирішити, що з ними робити, принаймні в контексті процентних ставок. Є домовленості, згідно з якими ці кошти можуть піти в український бюджет на переозброєння армії та інші потреби.

Що стосується політики санкцій, необхідно завершити питання з газом і перейти до нафти — головного джерела доходів Росії, що фінансує війну проти України. У цьому контексті Дональд Трамп висловлює прагматичну позицію: чому раніше не зайнялися нафтою, якщо це основне джерело доходів для РФ?

Що стосується можливостей Європи в питаннях озброєння і фінансування України, тут виникає ідея, озвучена президентом України, про створення загальноєвропейської армії або сил.

У протистоянні російській агресії Україна має 110 бригад, Росія — 220, а вся Європа — 82 бригади. Тобто навіть у сумі Україна і Європа поступаються Росії за чисельністю. Однак і європейці, і українці можуть розгорнути значно більшу кількість бригад — за умови нормального їхнього озброєння та координації. Якщо така координація буде налагоджена, Росію можна зупинити навіть за балансу сил. Ці питання активно обговорюються.

Якби європейці виділили 5% свого ВВП, Росії було б украй складно рухатися в бік Європи. Це величезний фінансовий потенціал — європейська економіка в 26 разів більша за російську. Виділення 5% коштів дозволило б забезпечити все необхідне озброєння і дії, створивши потужну відсіч. Однак тут важливо досягти спільного розуміння. Одні країни, як-от Польща та держави Балтії, добре це усвідомлюють, а інші, наприклад, Португалія та Іспанія, ставляться до цього спокійніше, оскільки знаходяться далі від Росії. Проте Європа вже була полем битв двох світових воєн, і саме Україна зараз стримує Росію, не дозволяючи початися третій.

Щоб уникнути Третьої світової війни, Україні необхідно допомогти. У цьому питанні важливе і розуміння Вашингтона. США завершили Першу і Другу світові війни завдяки своєму втручанню. Щоб запобігти Третій, імовірно, їм теж доведеться докласти зусиль.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Європі буде складно захистити себе, якщо США вийдуть з оборонних програм

— Європа дуже серйозно ставиться до ризику можливого нападу Росії на країни НАТО. Це цілком реальна загроза, оскільки деякі держави НАТО межують із Росією. Саме тому ще минулого року було розроблено спеціальний документ під назвою “Звіт про спільну безпеку”. У цьому звіті детально розглядаються питання посилення оборони, збільшення фінансування військової сфери та підвищення бюджетів національних армій.

Пропозиція Володимира Зеленського про створення загальноєвропейської армії дуже важлива в цьому контексті. Хоча сама ідея європейської армії не нова, раніше її необхідність не розглядали всерйоз, оскільки НАТО фактично замінило цю концепцію.

Європейським країнам не було сенсу дублювати військові структури, адже вони могли покладатися на Альянс. Однак зараз ситуація змінилася. США або не хочуть, або прагнуть скоротити свою роль у НАТО, і в цьому контексті Європа змушена переглядати свій підхід до оборони.

Пропозиція Зеленського стає особливо актуальною. Навіть якщо європейська армія буде створена, вона все одно формуватиметься з національних армій країн-членів ЄС. Однак ці армії не мають досвіду ведення повномасштабної війни. На відміну від них, українська армія має унікальний бойовий досвід — уже десять років вона веде війну з однією з найсильніших армій у світі, російською. Цей досвід міг би значно посилити об’єднані європейські сили, якби Україна увійшла до їхнього складу.

З урахуванням того, що Україна рухається в бік інтеграції з Європейським Союзом і в перспективі стане його членом, її участь у загальноєвропейських збройних силах виглядає природною і логічною. Тому Європі вже зараз необхідно задуматися про те, як захистити себе.

Якщо в певний момент США заявлять, що не готові відправляти своїх солдатів для захисту Європи, європейські країни опиняться в дуже слабкій військовій позиції. У них не буде достатнього часу для швидкого розгортання власних сил, оскільки навіть чотирьох років може виявитися недостатньо для створення повноцінної боєздатної армії. Враховуючи, що армії більшості європейських країн обмежені за чисельністю, наростити необхідні ресурси в найкоротші терміни буде вкрай складно.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Вашингтон проводить струс серед європейських союзників

— Подібні чутки ходять давно — про можливе об’єднання, про створення спільної армії, але всередині Європейського Союзу існують серйозні сперечання. Наприклад, хто очолюватиме таку армію? Хто буде командувати? Наскільки буде дотримуватися суверенітет країн, чиї війська увійдуть до її складу? Це важливі питання.

Проте президент України озвучив правильну ідею. Логічно, що основою загальноєвропейської армії має стати українська армія. Саме українці мають командувати, оскільки сьогодні це найбоєздатніша армія Європи, яка вже виконує завдання із забезпечення безпеки континенту. Тому можливі два варіанти: або створюється об’єднана армія, або, якщо це не вдається, застосовується гібридний підхід — фінансування української армії, яка і так фактично стає частиною військової інфраструктури НАТО.

В адміністрації США є своє бачення, як домогтися від Європи фінансування оборони, зокрема війни проти Росії. Нещодавно завершилася Мюнхенська конференція, за підсумками якої було опубліковано перелік конкретних запитань до європейців, які потребують чітких рішень. Питання гранично конкретні: скільки грошей буде виділено, яку зброю закуплено, які гарантії безпеки буде надано і скільки військ країни ЄС готові відправити в Україну?

Перелік питань, опублікований у пресі, свідчить про жорсткий підхід. Ніхто не збирається слухати відмовки європейців про брак грошей або інші проблеми. США знають, що гроші у Європи є, і вимагають виконувати взяті зобов’язання, включно з пропозицією Трампа про збільшення військових витрат до 5% ВВП. Делегація Міністерства оборони США підтвердила, що це не жарт — тепер європейці платитимуть більше за свою безпеку.

Що стосується НАТО, жодної альтернативи цьому блоку не буде. США залишаються в НАТО, але вимагають від союзників збільшення фінансування оборони. Американці не збираються глобально йти з Європи, але відкрито заявляють, що їхня військова присутність може бути скорочена. Однак, по суті, НАТО — це США, і ніякого альтернативного альянсу не буде. Інше питання — європейці повинні взяти на себе більшу відповідальність за свою безпеку.

Тут Україна може запропонувати свої послуги із забезпечення безпеки Європи. Єдиною армією, здатною гарантувати безпеку східного флангу Європи, є НАТО, а також Україна. Особливо це стосується країн, які не мають сильних армій, таких як Литва, Латвія та Естонія. У разі загрози їм можуть оперативно допомогти або польська армія, або українська.

Питання застосування п’ятої статті статуту НАТО залишається відкритим. Цей пункт сформульовано досить розмито: він не гарантує відновлення територіальної цілісності країни в разі нападу. Там ідеться про захист безпеки блоку загалом. Наприклад, що буде, якщо Росія захопить половину Латвії або частину Естонії? Чи буде НАТО реагувати? Це велике питання. Зрештою все залежить від реальних військових сил, готових захищати Альянс. Сьогодні в Європі таких армій лише дві — українська і польська, яка активно переозброюється.

США проводять ревізію ресурсів своїх союзників у Європі, змушуючи їх діяти швидше.

Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню вже заявив, що країна розглядає введення надзвичайного стану для збільшення військових витрат. Раніше в Берліні говорили, що грошей немає, але виявляється, їх можна знайти. Наприклад, якщо не витрачати 100 мільярдів євро на “зелений перехід”, то можна виділити ці кошти на додатковий військовий бюджет, переозброєння Бундесверу та виробництво озброєння. Це дозволило б фінансувати як власні потреби, так і допомогу Україні.