Багато західних компонентів для виробництва озброєння РФ отримувала через китайські компанії — про схеми розповіла аналітикиня

Росія у 2022 році 98% напівпровідників імпортувала з Китаю. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказала аналітикиня Київської школи економіки, членкиня санкційної групи Єрмака — Макфола Анна Власюк.

Вона зазначила, що згідно з торговельними даними видно, що Російська Федерація у 2021 році активно займалися накопиченням запасів товарів подвійного призначення.

“Особливо четвертий квартал 2021 року значно відрізняється від середнього за рік. Явно, що було нарощування запасів. А потім ми все-таки бачимо, що санкції насправді мали ефект до того моменту, поки Росія не знайшла способи їх обходити. Тому що коли тільки було введено експортні обмеження, у квітні-червні 2022 року ми бачимо сильне падіння обсягів імпорту як усіх товарів подвійного призначення, так і окремо напівпровідників. І вже з липня 2022 року починають знову зростати обсяги імпорту. У нас немає даних ще в цьому звіті за 2023 рік, але до кінця 2022 року Росія змогла наростити обсяги імпорту і навіть перевищити середній за 2021 рік десь на 50% по напівпровідниках. Там за різними групами товарів є трошки різні дані”, — сказала Власюк.

Вона переконана, що санкційний тиск має тривати, зокрема мають діяти обмеження на постачання компонентів для будь-якого військового обладнання, і особливу увагу потрібно приділяти мікросхемам.

“А щодо мікрочипів, як ми бачимо з наших даних, Росії все-таки вдається обходити санкції якимось чином. Ми розуміємо, що це відбувається через треті країни”, — сказала Власюк.

Вона додала, що в російському озброєнні виявлено компоненти, вироблені компаніями, у яких штаб-квартири розташовані в 19 країнах. При цьому дві третини з цих компаній — зі США.

“Я особисто вважаю, що справа не в цих компаніях, тому що вони змушені підкорятися законодавству США, і вони зазвичай усе-таки з ним узгоджуються, його виконують. І загалом їхня стратегія зазвичай співвідноситься з довгостроковою стратегією США в плані міжнародної політики. Тому вся заковика починається з третіх країн і з ланцюжків постачання через дистрибуцію та інші форми посередництва. І знову-таки в нашому звіті видно, що 2022 року 98% напівпровідників у Росії імпортувала з Китаю. Хоча до цього 2021 року імпорт із Китаю становив лише 22%. Тобто Китай, включно з Гонконгом, у якому є багато компаній, основний вид діяльності яких — це перепродаж мікросхем, у них є дистриб’юторські контракти з глобальними виробниками. І, як ви розумієте, виробництво знаходиться в основному в Тайвані. Тому ось таким чином це все потрапляє в Росію”, — сказала Власюк.

На її думку, потрібно боротися з ланцюжками постачань, які проходять через треті країни, насамперед через Китай.

“З Китаєм боротися дуже складно, тому що теж у США є своя політика щодо Китаю, в якій є і те, що називають “чипові війни”, коли США різною мірою, починаючи з 2015 року, обмежують доступ Китаю до просунутих чіпів виробництва США та до обладнання для виробництва більш технологічно просунутих мікросхем. Тобто тут великий геополітичний конфлікт, у якому просто боротися заходами впровадження якихось правових норм дуже складно, тому що їх будуть обходити. Будуть знаходитися компанії, яким просто буде вигідно продовжувати торгівлю з Росією. Хоча законодавство загалом вже передбачає досить високу відповідальність за обходження цих санкцій, і США знов-таки мають усі інструменти для впровадження цієї відповідальності. Вони часто застосовують до цих компаній дуже високі штрафи або обмежують їхній доступ до технологій США”, — сказала аналітикиня.

Вона навела як приклад китайську компанію ZTE, яка продавала своє комунікаційне обладнання в Іран. Було виявлено, що в цьому обладнанні використовувалися мікрочипи зі США або мікросхеми, які були вироблені з використанням американських технологій. ZTE отримала штраф та уклала мирову угоду з американським урядом, що надалі дотримуватиметься певних правил. Після того, як з’ясувалося, що компанія їх порушує, США перекрили їй доступ до американського обладнання для виробництва чипів, до американських технологій, після чого компанія, що була другою найбільшою в Китаї, опинилася на межі банкрутства.

“Тому є низка таких інструментів, за допомогою яких можна боротися з недобросовісними компаніями, навіть якщо вони перебувають за межами санкційної коаліції”, — сказала Власюк.

Читайте також: Росія організувала виробництво іранських “Шахедів” у Татарстані: як позбавити РФ можливості зміцнювати свій ВПК (ВІДЕО)

Нагадаємо, у звіті міжнародної робочої групи щодо санкцій проти РФ (група Єрмака — Макфола) від 3 липня йдеться про те, що попри санкції Росія продовжує отримувати іноземні компоненти для виробництва ракет. Згідно з оцінками Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень, російський військово-промисловий комплекс використовує понад 450 різних типів закордонних компонентів у 27 різних системах обладнання.