Політичний та економічний експерт Валерій Клочок під час марафону FreeДОМ на телеканалі UA прокоментував, чому одні країни використовують енергетичні санкції більше, а інші менше. За його словами, лідери країн, для яких важлива соціальна складова, керуються особистими інтересами у врегулюванні цін на енергоресурси для своїх громадян.
“Політичні лідери мотивуються насамперед власними інтересами щодо врегулювання цін на енергоносії в їхніх країнах. Наприклад, буквально позавчорашня та й учорашня моя розмова з нашими земляками, які дуже давно живуть у Німеччині. Вони зазначають, що дуже активно зростають ціни на газ та паливо, яке вони використовують для своїх автомобілів. Це провокує й інші процеси, рівень їхнього життя суттєво знижується”, – сказав Клочок.
Багато країн мають угоди на постачання газу з Росії до кінця року. І, на думку політичного експерта, ці угоди будуть використовуватися. Проте минулого тижня країни Європейського Союзу під час саміту ухвалили рішення про те, що вони будуть централізовано та консолідовано купувати енергоресурси для всієї Європи.
“Мені поки що незрозумілий механізм, як вони це робитимуть. Але я схильний думати про те, що це буде єдиний документ, обов’язковий для всіх, затверджений Європейським парламентом та Європейською комісією про те, де саме вони купуватимуть нафту та газ найближчими роками для того, щоб зменшити споживання енергоносіїв із Росії. Тому цей процес непростий”, – наголосив експерт.
За його словами, однією з причин, яку політику обирає для себе кожна країна, є ймовірність нападу РФ на їхню територію.
“Скажімо чесно, наскільки Німеччина зацікавлена у мирі в Україні? Для них не стоїть питання, це день чи два. Для них це може бути місяць, півроку, рік. Тому що вони розуміють, якщо конфлікт триватиме на території України у тому форматі, в якому він і є, їм поки що нічого не загрожує якийсь час. Те саме я можу сказати про Францію. Але абсолютно інша позиція сьогодні у Польщі, яка межує з Білоруссю, на території якої є вже російські війська”, – сказав Валерій Клочок.
Він вважає, що Німеччина зацікавлена у реалізації проєкту з Росією “Північний потік-2”, що також впливає на застосування санкцій та риторику цієї країни.
“Щодо енергетичної співпраці Німеччини та Росії. Будьмо відверті. Нерукотворний пам’ятник собі Німеччина з Росією спорудила у вигляді “Північного потоку-2”, що лежить на дні моря. Але не забуваймо про те, що цей Північний потік-2 є, він не знищений. І він технічно може почати працювати будь-якої миті. Ось якщо припиниться війна, будуть сприятливі геополітичні умови і Росія набуде якихось демократичних контурів, я припускаю, що постане питання: а давайте все-таки запустимо “Північний потік-2”. Я вважаю, що це один із мотивів. Хоча поки що мови про його запуск взагалі немає”, – підкреслив експерт.
Він також зазначив, що не тільки Німеччина та Франція, а й інші країни, запроваджуючи велику кількість санкцій проти РФ, намагатимуться на тлі війни отримати свій виграш, “певні дивіденди”.
“США, і Туреччина роблять так само. Ердоган каже: ми постачаємо зброю Україні. І справді, це відбувається. Байратари, які дуже успішно працюють у протистоянні з російським агресором. Але натомість учора їхній міністр закордонних справ сказав: якщо російському бізнесу дуже погано працюється у світі, він може прийти до Туреччини. Тобто вони готові прийняти російських олігархів, на яких наклали санкції через війну в Україні. Якщо це не санкції ООН, вони можуть спокійно працювати. Дві яхти Абрамовича сьогодні у Туреччині – він встиг їх туди вивезти. Тому ми бачимо таку подвійну позицію багатьох країн, які намагаються на тлі війни, виграти для себе певні дивіденди”, – сказав Клочок.
З іншого боку, на думку експерта, Німеччина не буде проти створення великої спілки на підтримку України, про яку почали говорити глави держав Заходу та український Офіс Президента.
“Зважаючи на те, що в Україні почалася війна, країни Східної Європи, які є членами Європейського Союзу, зокрема, Польща, Литва, Латвія, Естонія та інші, зовсім по-іншому сьогодні провадять свою політику і в тому ж Європейському парламенті, і в Європейській комісії. Мені більш прийнятна історія того, про що йшлося на трьох самітах G7, Європейського Союзу та НАТО в Європі у четвер та п’ятницю. Зокрема Байден згадав, що великий союз, який гарантуватиме безпеку Україні, готується. І буквально сьогодні Офіс Президента також про це сказав. І я припускаю, що Німеччина не буде проти того, що такий союз буде створено на підтримку України як альтернатива НАТО”, – додав експерт.
ЄС зобов’язується створити Трастовий фонд солідарності для відновлення України – висновки саміту