Сьогодні, 26 жовтня, у Брюсселі (Бельгія) стартував саміт лідерів Європейського Союзу. У перший день проведення на ньому побував спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.
Одним з важливих питань є внесення змін до бюджету. Питання про 50 млрд євро протягом наступних 5 років, які пообіцяли Україні. І це рішення схвалив Європейський парламент тиждень тому, але тепер, щоб його імплементувати, необхідне схвалення Європейської Ради. Також обговорювали посилення санкцій і що робити із замороженими російськими активами.
Напередодні зустрічі навколо неї створювали певний ажіотаж. Багато західних медіа писали, що ЄС тепер має реагувати на два фронти — Ізраїль та Україну, що досить проблематично. Представники країн Балтії завжди займали особливу позицію і підігріли увагу до саміту. Зокрема, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс нагадав ще раз про те, що агресія проти України триває.
“ЄС пообіцяв Україні мільйон артилерійських боєприпасів. Наразі ми надали лише 300 тисяч. Тим часом Північна Корея поставила Росії 350 тисяч. У нас безумовно є ресурси, щоб перевершити Північну Корею. Ми повинні перестати замерзати у світлі фар, поки гинуть хоробрі українці”, — сказав Ландсбергіс.
Напередодні саміту певну тривогу викликав приїзд на нього вперше нового прем’єр-міністра Словаччини Роберто Фіцо, який робив суперечливі заяви про підтримку санкційного режиму щодо Росії.
“Я не голосуватиму за будь-які санкції проти Росії, якщо на столі не буде аналізу впливу на Словаччину. Якщо санкції мають бути такими, які завдадуть нам шкоди, як це робила більшість санкцій у минулому, то я не бачу причин підтримувати їх”, — запевнив Фіцо.
Попри таке неоднозначне медійне тло, учасники зустрічі одразу ж заговорили про Україну і те, що вона залишається пріоритетом.
“Ви знаєте, що сьогодні Європейська Рада, як завжди, зосередиться на Україні, тому що Путін продовжує воювати, боротьба триває в цій війні. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну. Обговорення буде про довгострокові зобов’язання щодо їхньої безпеки і про те, як ми продовжимо підтримувати Україну у військовому і фінансовому відношеннях”, — повідомив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Уже традиційно засідання Євроради відкрив президент України Володимир Зеленський. Він сказав про важливість єдності у протистоянні спільним викликам і про те, що не можна дозволити повернути в Європу право сильного, а також про необхідність нових санкцій і конфіскації російських активів.
“Ми пам’ятаємо минуле Європи. Минуле, в якому мільйони життів були знищені. Просто через те, що не вистачало єдності. Такої єдності, яка є зараз. То було минуле, коли один вирішував і, на жаль, володів силою вирішувати: чи є право на існування в тієї чи іншої нації. Це наша з вами історична відповідальність не дати минулому повернутися. Ми пам’ятаємо, що Росія зараз воює не за те, щоб залишитися в нашому Маріуполі чи Криму, а заради того, щоб можна було піти далі — в Тарту чи Гданськ, якщо в Кремлі захочуть”, — звернувся глава Української держави.
Учасники зустрічі в точності повторили тези українського президента. Зокрема, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо:
“Моє головне послання сьогодні про те, що ми повинні продовжувати надавати сильну, непохитну підтримку Україні. Війна триває, атаки проти України та українців, проти незалежної країни тривають, і ми повинні продовжувати допомагати”.
Питання України продовжують обговорювати не тільки в короткостроковій, але й довгостроковій перспективі. Про це багато говорив президент Литви Гітанас Науседа:
“Я позитивно оцінюю 50 млрд євро як механізм для України при перегляді довгострокового бюджету Європейського Союзу. Але вважаю, що цієї суми недостатньо, якщо ми не будемо готові повернутися до цього питання в разі потреби. Розроблення санкційного пакету — це теж важливе питання. Ми маємо бути жорсткими. Ми маємо бути рішучими. Нам потрібно охопити технології “Росатома”, інформаційно-комунікаційні технології, дрони та інші технології, і ми повинні досягти компромісу щодо цього питання”.
Також медіа багато писали про санкції щодо російських алюмінію та алмазів, які мають обговорюватися. Президент Литви додав, що його турбує, що деякі європейські лідери “фліртують” з російським режимом. Не важко здогадатися, що йшлося про прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який нещодавно в Китаї зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним. Ця зустріч обурила багатьох європейських лідерів. Зазвичай Орбан ігнорує медіа на самітах ЄС, але цього разу він відповідав на запитання журналістів. Можливо, так на ньому позначився тиск з боку інших європейських лідерів. Орбан сказав, що готовий почати перемовини про розблокування 500 млн євро з Європейського фонду миру для допомоги Україні.
“Ми чекаємо на українську делегацію в Будапешті й відкриті до угоди”, — запевнив прем’єр-міністр Угорщини.
Європейські лідери також обговорюють схему використання заморожених активів Росії, і є два підходи. Один говорить про те, що потрібно використовувати тільки відсоток або якісь платежі, які потрібно ввести законодавчо, а Естонія пішла іншим шляхом. Його на зустрічі презентує прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас:
“Я точно порушу питання використання заморожених активів. Кілька тижнів тому ми направили до парламенту Естонії закон про те, як ми можемо використовувати заморожені активи Росії для відновлення України”.
Попри ажіотаж напередодні зустрічі та суперечливі публікації, судячи із заяв учасників, увага до України зберігається, і всі учасники саміту повторили те, що кажуть постійно, — підтримка України не припиниться за жодних обставин.
Читайте також: У Брюсселі відбулася акція за повну ізоляцію Росії (ВІДЕО)