Авантюрист, який зрозумів, що запахло смаженим: Фесенко та Фейгін про “зізнання” Шарія

У мережі з’явився аудіозапис, на якому проросійський блогер Анатолій Шарій назвав себе “найбільшим патріотом України”, а російського президента Володимира Путіна — злочинцем. Аудіо опублікував юрист, російський опозиціонер Марк Фейгін. Він повідомив, що ці слова було сказано Шарієм у литовському суді.

“Окупація Криму — це злочин, який визнала світова спільнота. Те, що розпочалося 24 лютого, я не вважаю спецоперацією. Це — агресія проти незалежної держави з боку агресора Російської Федерації та злочинного рішення Путіна, що ґрунтується на злочинних радах. Однозначно. Я з першого дня це вторгнення вважав агресією. Я не знаю у своєму житті більшого патріота України, ніж я”, — заявив у суді Шарій.

На запитання судді, чи вважає Шарій Путіна злочинцем, той відповів, що, звичайно, так.

За останні два роки блогер був фігурантом відразу кількох судових засідань із різних справ.

Служба безпеки України підозрює Анатолія Шарія у держзраді та порушенні рівноправності громадян. У січні 2021 року СБУ оголосила його у державний розшук.

Наразі блогер проживає в Іспанії. У травні його затримували на запит України за підозрою в держзраді, але відпустили під підписку про невиїзд.

У серпні Генпрокуратура Литви розпочала розслідування щодо майна та фінансів проросійського блогера.

Верховний суд України на засіданні 6 вересня відхилив апеляційну скаргу проросійської політичної сили “Партія Шарія” і таким чином остаточно заборонив її діяльність в Україні.

Шарій розуміє, що куратори з Москви вимагатимуть пояснень

Аудіо допиту Шарія із суду опублікував юрист, російський опозиціонер Марк Фейгін. В ефірі телеканалу FREEДОМ він заявив, що такі слова можуть вдарити по репутації Шарія серед його проросійської аудиторії, спричинять проблеми з російськими кураторами та спонсорами. Також Фейгін пообіцяв повернути Шарія до України.

— Заява Шарія в суді — це чудовий приклад “перевзування у стрибку”.

— Він знав, що я маю цей запис і що я його викладу. Тому він його залив у мережу на випередження. У своєму ролику він каже, що в суді у нього питали про Путіна і він відповів: “Це президент”. Хоча насправді він не все видав. І я подумав: “Ну що ж ти так по-свинськи поводишся? Розповідаймо, як ти насправді себе повів”. І я виклав шматок аудіо, де він називає Путіна агресором, зрадником, злочинцем, та агресію 24 лютого проти України.

— Чому він це зробив?

— Тому що порушено кримінальну справу. Він розуміє, якщо зараз він поведеться трохи неправильно, то його можуть екстрадувати в Україну або перекинути в Литву. Що тоді в нього лишається? Їхати до Москви, для якої його цінність зараз нульова. У цій ситуації він вирішив, що, можливо, ніхто, крім суду, не дізнається, що він так сказав у суді.

— А які наслідки можуть бути для нього від Москви?

— Куратори почнуть ставити йому запитання, навіщо він таке заявив? Я думаю, він говоритиме, що це відмазки для суду. Але куратори можуть зажадати гроші, які йому переводили з Росії на його будиночок в Іспанії.

І ось тут можуть початися проблеми вже зовсім не смішні, тому що там він матиме справу не з цивілізованою публікою, а з тією, яка може зробити боляче.

Усі спроби екстрадиції Шарій видає як політичне переслідування

Політолог Володимир Фесенко вважає, що пропагандист лише формально змінив позицію про війну, яку розпочала Росія на території України. І зробив він це заради того, щоб залишитися в Іспанії та зберегти комфортне європейське життя. Про це Фесенко розповів в ефірі телеканалу FREEДОМ.

— Хто такий Анатолій Шарій, на вашу думку?

— Він пихатий авантюрист. Людина, яка розпочинала свою кар’єру в журналістиці. За деякими даними, він просто наїжджав на окремих людей, фактично намагався займатися інформаційним рекетирством. Але я не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію.

Він вступив у конфлікт із різними впливовими людьми через свою діяльність, змушений був виїхати, попросив політичного притулку в Європі. Якийсь час мешкав у Вільнюсі, потім в інших країнах Європи. Він останніми роками облаштувався в Іспанії. Але, перебуваючи в Європі, почав виступати з різкою антимайданною позицією. Він не те що не прийняв Революцію Гідності, став її різким критиком. І, певне, це принесло йому підтримку Кремля. Саме в цей момент, я думаю, він почав отримувати велике фінансування.

Він своєю медійною яскравістю залучив досить велику аудиторію. Щоправда, значна частина цієї аудиторії була в Росії та на окупованих територіях Донбасу, а також в окупованому Криму.

Його недавня заява для мене стала незвичайним одкровенням. Але це поясню дуже просто: він хоче залишитися в Іспанії. Він хоче зберегти комфортне європейське життя. Адже він критикував європейське прагнення України та виступав саме з антимайданних позицій, але сам вважає за краще жити в Європі. І він просто захотів конвертувати свій медійний капітал, свою популярність.

Вже за президента Петра Порошенка, виявляється, можна було спокійно займатися антиукраїнською діяльністю, можна було створювати антиукраїнські партії. Антиукраїнська партія Віктора Медведчука отримала можливість купити два телеканали. То чому тоді Шарію не можна займатися політичною діяльністю? Він швиденько почав створювати свою партію, конвертувати свій медійний бренд у політичний. Однак у 2019 році йому не вдалося пройти на виборах до парламенту, бо були великі вливання з боку спонсорів, пов’язаних з колишньою “Партією регіонів”.

У будь-якому разі цей персонаж антиукраїнський, як би він не присягався зараз у патріотизмі.

Мене найбільше розсмішила фраза, що він не знає більшого патріота України, ніж сам. Такі патріоти, як він, зараз є колаборантами. Я був абсолютно переконаний, якби Путін переміг, Шарій був би на боці Путіна. А так він бачить, що Путін програє, тому й хоче залишитися в Європі, в Іспанії. І це сказано у суді, це ж не його особистий блог.

А так це персонаж авантюрний, у нього немає цінностей. Він працює тільки сам на себе та на свій особистий добробут.

— Як думаєте, чи вийде Україні добитися його екстрадиції?

— Проблема полягає в тому, що він дуже адаптується до європейської системи. Коли він утік з України, він мав суто особисті конфлікти через “наїзди” на різних впливових людей. І він набув статусу політичного біженця. Тепер він цим спекулює. Йому довелося виїхати з Литви, бо там розкусили, що за політичний біженець перед ними. А в країнах Західної Європи він намагається видавати себе як жертву репресій, що нібито він такий вічний опозиціонер. Він проти різних влад, він усіх критикує, тому всі спроби його екстрадиції він видає за політичні переслідування. І це, на жаль, працює.

У деяких європейських країнах, в Італії, наприклад, намагаються взагалі уникати видачі. Іспанське правосуддя у цьому плані також зберігає певний нейтралітет. На мою думку, щоб домогтися екстрадиції Шарія, наша прокуратура та всі правоохоронні органи, причетні до його справи, мають дуже серйозно попрацювати. Потрібно вагомо юридично обґрунтувати злочини Шарія перед Україною, і лише це допоможе його екстрадиції. Тому наші правоохоронні органи, які працювали за багатьма персонажами доби Віктора Януковича, в результаті не змогли довести необхідність санкцій щодо цих персонажів. Все залежить від їхнього професіоналізму та ефективності роботи.

— Як ви оцінюєте внесок таких пропагандистів, як Шарій, у підготовку медійного поля до війни Росії проти України?

— Я думаю, що якби вони були дуже ефективними, то Росії вдалося б досягти великих успіхів, зокрема в російськомовних регіонах країни. Десь спрацювала зрада, але все ж таки масового колабораціонізму ми не побачили. Не повторилася ситуація 2014 року в Криму, наприклад.

Шарій формально виступав у ролі незалежного. Він критикував владу за те, що сталося після 2014 року. Він критикував реальні помилки та проблеми. Тобто він виступав у ролі опозиціонера. До того ж він орієнтувався на молоде та середнє покоління, а також на людей, які не мали чітких політичних та ідейних позицій та були схильні сприймати популістську риторику.

Шарій — агресивний популіст. До речі, це саме та публіка, з якою Путін співпрацює у Європі. Це людина, яка формально не виступала на користь Росії, а насправді, де-факто, виступала.

Він називає себе європейським політиком. Але саме європейські цінності він критикував. Шарій, скоріше, виступав із пострадянських. І заохочував до своєї партії таких самих безідейних людей. Людей, які хотіли кар’єри, ненавиділи Україну і яким загалом було однаково, кому служити.

Читайте також: У Путіна немає зубів, а у Росії — сил, — Ягун про перспективу подальшого наступу РФ на Європу