Атом в окупації: як Росія влаштувала Україні та світу ядерний шантаж

Трагічна спадщина Чорнобиля і невідоме майбутнє Енергодара. Через 38 років після наймасштабнішої в історії атомної енергетики аварії на Чорнобильській АЕС Росія грає в небезпечні ігри на захопленій Запорізькій атомній електростанції. 

Недопуск фахівців і моніторингових місій, помилки, прорахунки, несанкціоноване втручання та експерименти з боку окупантів і диверсії російських військових, які контролюють ЗАЕС. Усе це може перетворити мирний атом на зброю проти українців і всієї світової спільноти. 

Як Росія ігнорує уроки Чорнобильської трагедії, накликаючи на світ нову загрозу, і якими можуть бути наслідки? Про це — у “Спеціальному репортажі” телеканалу FREEДOM. 

Автори — Марина Нестерова, Ольга Михалюк, Максим Урлапов. 

26 квітня, яке запам’ятав увесь світ

Вибух на Чорнобильській атомній електростанції — трагедія, про яку пам’ятає кожен. Визнана наймасштабнішою техногенною катастрофою в історії людства. 26 квітня 1986 року стався вибух на четвертому енергоблоці, ядерний реактор був повністю зруйнований.

“На четвертому блоці Чорнобильської АЕС проводилися планові випробування штатної нової системи, яка повинна була підвищити безпеку блоків в аварійних ситуаціях. Склалася ситуація, коли проєктні недоліки реактора проявилися найгіршим чином. Під час спроби зупинити реактор було натиснуто кнопку аварійної екстреної зупинки реактора, але замість зупинки стався вибух. Не з вини оператора, не тому, що були недозволені дії. Кнопку натискати цю можна і потрібно було. Це сталося через недоліки в конструкції реактора”, — згадує Олексій Бреус, інженер ЧАЕС, ліквідатор. 

Але радянське керівництво робить винним в аварії старшого інженера четвертого блоку Леоніда Топтунова, який, дотримуючись посадових інструкцій, натиснув кнопку АЗ-5 для зупинки реактора, а також начальника зміни Олександра Акімова. Вони померли від променевої хвороби менш ніж через місяць після вибуху. І лише через 22 роки їх реабілітувала посмертно вже Українська держава. 

Після аварії політбюро шукало крайніх, замовчуючи про масштаби катастрофи та віддаючи злочинні накази, серед яких — вимога до пожежників без захисного одягу гасити дах реактора. 

“Керівництво країни наплювало на все і всіх і робило свою роботу. Пожежників посилали на дах, який горів. Але і нехай би собі горів, це просто горів склад, яким дах був покритий. Зате люди б залишилися живі”, — каже ліквідатор аварії на ЧАЕС, колишній житель Прип’яті Володимир Вербицький.  

Наслідки Чорнобильської трагедії були катастрофічні. Аварія забрала тисячі життів, залишила десятки тисяч хворими, спустошила цілі міста. Було забруднено 140 тис. кв. км території колишнього СРСР, на якій мешкали 7 млн осіб. Радіація поширилася далеко за межі України, сягнувши Білорусі, Росії, північної частини Польщі, Румунії, а хмара цезію-137 і йоду-131 зависла над Фінляндією, Норвегією та Швецією. 

За даними німецького Товариства захисту від променевого випромінювання, більш ніж 9 млн осіб могли зазнати впливу радіації. Зона навколо Чорнобильської АЕС досі забруднена радіонуклідами: стронцієм, цезієм і плутонієм. І навіть через 300 років ця земля буде непридатною для життя.

Уроки з того, що сталося, виніс увесь світ, але не Росія — спадкоємиця СРСР, який злочинно приховував аварію на ЧАЕС і масштаби її наслідків. 

Захоплення Чорнобильської АЕС

Армія Путіна створила загрозу повторення Чорнобильської трагедії в перший же день повномасштабної війни. 24 лютого 2022 року окупанти захопили станцію, утримували в заручниках її працівників і “хазяйнували” в зоні відчуження, накликаючи на Україну і світ нову катастрофу.

Захопивши ЧАЕС, російська армія порушила правила ведення війни та поводження з потенційно небезпечними радіаційними об’єктами. Вони користуються особливим захистом згідно з міжнародним гуманітарним правом. Напад, ведення на станції військових дій і нанесення по ній ударів заборонені. Але окупантам закони не писані. Бійців Нацгвардії, які охороняли Чорнобильську атомну, взяли в полон і вивезли. Їхня доля невідома й понині. 

“Порушили правила ведення війни на Чорнобильській станції, заарештувавши персонал і відправивши його в Росію по в’язницях, а за правилами війни їх повинні передавати суміжній стороні, ще й зі зброєю”, — каже Володимир Вербицький.

Працівники постійно перебували під прицілом російських військових. 

“23 лютого я заступила в нічну зміну. Зранку нас ніхто не змінив. У небі над об’єктом було досить голосно, гамірно і незрозуміло, що відбувається. Зміна не приїхала. 24 числа ми побачили на своїх моніторах, що на об’єкт пробираються чорні чоловічки. Також було дуже багато техніки: танків, бронетранспортерів, І десь за 2 години нам оголосили, що об’єкт захоплено і що ми маємо здатися. Так почалася наша робота в полоні”, — згадує інженер служби фізичного захисту ЧАЕС Людмила Козак. 

Своїми спогадами про захоплення ЧАЕС російськими окупантами ділиться Сергій Кондратенко, заступник технічного директора ЧАЕС з інфраструктури. 

“Це постійний контроль за нашим персоналом, обмеження пересування. Пересуватися можна було тільки з їхнього дозволу. Заборонили робити певні обходи, не було умов для відпочинку. Персонал у нас працював без ротації з 24 лютого до 20 березня”, — каже Сергій Кондратенко. 

Російське військове керівництво не повідомило своїх підлеглих про небезпеку об’єкта, на якому вони розташувалися. Тож ті не тільки вільно переміщалися забороненими зонами станції, а й рили окопи в рудому лісі — 10-кілометровій зоні ЧАЕС, яка досі містить високу дозу радіонуклідів.  

“Спочатку вони були навіть без дозиметра і без радіаційного контролю. Це наш цех із радіаційної безпеки намагався контролювати. Ми їм пояснювали, але окупанти не могли зрозуміти, що таке радіація і що з нею робити. Підіймати з землі все, що їх зацікавило”, — каже переробник радіоактивних відходів ЧАЕС Олександр Черепанов. 

Грабіж заради наживи та розваги, шкідництво та мародерство — це те, чим займалися окупанти. Це загрожувало страшними наслідками, адже підприємства та наукові лабораторії, які обслуговують станцію та досліджують рівень радіації, могли повністю зупинити свою роботу. 

“Комп’ютерна техніка в кабінетах була повністю розбита, а жорсткі диски — вийняті. Центр телекомунікацій забезпечує зв’язком та інтернетом усю зону відчуження та спецзв’язку. Усі сервери були витягнуті та знищені, вікна у всіх будівлях розбиті. Двері, до того ж що ключі були, вибиті ногами та поламані. У нас на підприємстві було близько 190 одиниць техніки, а на сьогодні залишилося 80 — все інше вкрали та побили”, — згадує Сергій Шкуліпа, виконавчий директор спеціалізованого держпідприємства з поводження з радіоактивними відходами.

Російські окупанти за місяць завдали великої шкоди станції. 

“Деяке обладнання, наприклад, елементний аналізатор, рентгенофлуоресцентний спектрометр нам не вдалося відновити, тому що вже немає, на жаль, такого програмного забезпечення. Його доведеться списати, на жаль. Був викрадений портативний спектрометр — він дорогий і дуже зручний. Його можна і для польових вимірювань, і стаціонарно використовувати”, — каже начальник відділу інструментальних методів дослідження ДСП “Екоцентр” Євген Пересунько. 

Окупанти залишили ЧАЕС через місяць після захоплення та утримання. Знищивши інфраструктуру, розграбувавши техніку та обладнання. Сама станція та укриття над четвертим енергоблоком пошкоджень не зазнали. 

На порозі нової катастрофи 

Зовсім інша ситуація на захопленій Запорізькій атомній електростанції. Вона під російською окупацією вже третій рік. І якщо в Чорнобильській зоні уникнути повторення катастрофи вдалося, то в Енергодарі вона може статися будь-якої миті.

Найбільша в Європі та Україні атомна електростанція під контролем російських окупантів з березня 2022 року. Доступ на АЕС українським фахівцям, які не підписали трудові угоди з “Росатомом” і не прийняли російське громадянство, заборонений. Наразі Запорізька АЕС експлуатується недостатнім штатом — операторами без необхідного досвіду та ліцензій. 

Конфігурація на ЗАЕС відрізняється від конфігурацій на російських АЕС, тому критично не вистачає кваліфікованого персоналу. 

“На ЗАЕС з’явилася величезна кількість військових і величезна кількість зброї. Енергосистема нестабільна, за цей період було вже вісім блекаутів”, — розповідає мер Енергодара Дмитро Орлов. 

Російські обстріли та пошкодження інфраструктури станції призвели до того, що за час окупації ЗАЕС кілька разів відключалася від зовнішньої лінії живлення. Кожен такий блекаут загрожує важкими наслідками — можуть зупинитися помпи, які охолоджують реактор і відпрацьоване ядерне паливо.

“Втрата потужності означає, що електростанції доведеться покладатися на аварійні дизель-генератори. Для цього дуже швидко потрібне дизельне пальне. Ці дизель-генератори можуть дуже скоро вийти з ладу”, — коментує фахівець з ядерної енергетики проєкту Greenpeace Шон Берні.  

Відключення електроенергії на станції може призвести до катастрофічної ситуації. 

“При повній втраті живлення перестає охолоджуватися активна зона. Специфіка атомних реакторів у тому, що це не чайник, який, якщо відключити від розетки, то він просто вщухає. Реактори продовжують виділяти залишкове тепло і, як результат, продовжують розігріватися. За тривалого розігріву це призводить до розплавлення тепловидільних елементів і подальшої аварії, яка може перерости в серйозну радіаційну аварію, як це, скажімо, сталося на атомній станції Фукусіма в Японії”, — каже Людвіг Литвинський, фізик-ядерник, експерт у сфері атомної енергетики.  

Перебування окупаційних військ на території ЗАЕС створює ще одну загрозу — термін придатності ядерного палива, яке використовується в реакторах, спливає. І замінити його нікому. Подальша експлуатація може зруйнувати цілісність паливних елементів і призвести до аварії.

Ядерний тероризм Путіна

Росія створила прецедент ядерного тероризму, утримуючи під своїм контролем Запорізьку атомну електростанцію. Кремлівський диктатор зробив її інструментом шантажу, залякування і стримування України та всієї світової спільноти.

Путін ігнорує всі попередження про те, що протиправне втручання в роботу ядерного об’єкта обернеться новою катастрофою. 

“На Запорізькій АЕС не маючи можливості почати вироблення електроенергії для себе, вони не проводять повну зупинку, а періодично розігрівають ці реактори. Порушення правил експлуатації ядерного об’єкта може призвести до катастрофічних наслідків. Вони це прекрасно знають, це тероризм”, — каже ліквідатор аварії на ЧАЕС, колишній житель Прип’яті Володимир Вербицький. 

Росія відмовляється повернути Запорізьку АЕС під повний контроль України, а також не допускає українських фахівців та експертів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). За даними української розвідки та МАГАТЕ, російські війська замінували чотири енергоблоки, охолоджувач і саму станцію по периметру. 

“Територія атомної електростанції протиправно перетворена окупантами на військову базу. Дуже багато військової техніки, зброї, вибухівки. Неодноразово навіть МАГАТЕ фіксувала міни та техніку. Самі росіяни зняли та розповсюдили в соцмережах кілька роликів, де видно, що виробниче приміщення атомної станції використовується як укриття для зброї, вибухівки та військової техніки”, — каже Олег Коріков, голова Державної інспекції ядерного регулювання України.  

Про те, що Запорізька АЕС замінована, говорить і мер Енергодара Дмитро Орлов. 

“Ще я був в Енергодарі та на атомній станції протягом першого тижня замінували повністю весь периметр і основні об’єкти, які вважали критичними. Там ще були працівники станції, які на той час більш-менш вільно могли відвідувати свої робочі місця, забезпечувати там ядерну радіаційну безпеку, попри присутність окупантів. Тоді ще енергоблоки працювали. Вони підтверджують, що розтяжки були по всьому периметру і навіть у безпосередній близькості від прохідних, де ходили люди, персонал”, — каже Дмитро Орлов. 

У квітні 2022 року стало відомо про кілька обстрілів ЗАЕС безпілотниками. Глава МАГАТЕ заявив про влучання в основні конструкції захисної оболонки реактора. Російська сторона звинуватила в цьому Україну. 

Такі звинувачення брехливі й безпідставні, стверджують і українська розвідка, і міжнародні експерти. За даними британських військових аналітиків, це російське інсценування. А дрони могли прилетіти з окупованої території. 

“Це означає, що під час цієї провокації агресор навмисно відключив свій власний РЕБ для того, щоб їхні безпілотники могли працювати над територією станції. Власне, яка мета подібних ударів? Чого могла б досягти Україна успішними ударами дронів по території ЗАЕС? Відповідь очевидна — нічого і ніякого. Україна — цивілізована держава. Ми звільняємо свою територію від загарбників, але, безумовно, жодних провокацій воєнного характеру по ядерних об’єктах, по території ЗАЕС, яка захоплена окупантами, Україна не робила і не робитиме”, — каже речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.  

Судячи з відео від окупантів, безпілотник не завдав жодної шкоди бетонному даху, виходить, що у нього був мінімальний заряд. Спрямований дрон був на шостий блок, який перебуває в холодній зупинці. Уся ця постановка була зроблена виключно з пропагандистських цілей для того, щоб звинуватити Україну в ядерному тероризмі. 

“Ми розуміємо все, що поки що без допомоги наших союзників ми не можемо звільнити цю територію. І тому в цій ситуації в них немає прямої загрози втрати станції. Тому зараз вони імітують загрозу, яка виходить з українського боку. Керівництво “Росатому” і російського Міненерго грають у таку гру: “Ми борці за без’ядерну безпеку. Ми забрали станцію в України, яка не могла її безпечно використовувати. Ми забезпечуємо безпеку. Але тепер українці вони намагаються цю станцію підірвати”, — каже експерт з ядерної енергетики Марк Железняк.  

“Новий” Чорнобиль

Безпека ЗАЕС в умовах окупації та злочинних намірів російського правителя не гарантована. Можливі помилки, прорахунки, експерименти, провокації або навмисний терористичний акт призведуть до нової техногенної катастрофи. І її наслідки торкнуться не тільки України. 

Кремль заявляє про плани перезапустити Запорізьку атомну електростанцію. Про це Володимир Путін повідомив гендиректору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі.

“Кілька тижнів тому генеральний директор МАГАТЕ Гроссі вирушив у Росію, щоб поговорити з Путіним і представниками “Росатому” про можливий перезапуск реакторів. Офіційно це не підтверджено, але є всі ознаки того, що це питання стоїть на порядку денному. Вони могли б запланувати це на грудень, тому що в грудні цього року виповнюється 40 років з першого запуску реактора в Запоріжжі. Окупанти могли б використати це як привід для перезапуску, але вони можуть зробити це в будь-який день. Навіть без достатнього запасу охолоджувальної води”, — каже Ян Ванде Путте, експерт з ядерної енергетики проєкту Greenpeace. 

На думку експертів, перезапуск ЗАЕС може підвищити рівень загрози. 

“Якщо це станеться, то тоді загроза аварії буде на порядок більшою. По-перше, некомпетентний персонал просто не впорається з об’єктами, які вони сьогодні отримали в розпорядження. По-друге, викид буде набагато небезпечнішим, ніж, якщо будуть викинуті тільки довгоживучі компоненти продуктів ділення”, — коментує наміри росіян Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики проєкту Greenpeace. 

Відсутність охолоджувального басейну Каховського водосховища, який окупанти знищили, підірвавши дамбу, може стати причиною катастрофи, яку можна порівняти з Чорнобилем.  

“Радіоактивна аварія охоплює значні території та впливає протягом не просто десятиліть, а століть. Зараз Росія наражає мільйони людей на страшну загрозу. Запорізька АЕС розташована в густонаселеному районі України. Навколо і сама Росія, і Чорноморський регіон — Грузія, Туреччина, Молдова та Болгарія”, – каже екологиня Тетяна Тимочко. 

У разі запуску окупантами ЗАЕС може статися вибух, подібний до чорнобильського, і з тим самим набором радіонуклідів короткого розпаду. Вони небезпечні як для людського організму, так і для довкілля.  

“Якщо ми говоримо про блок на потужності, то там може бути повний букет: йод, цезій, стронцій. І це все з більшою інтенсивністю буде викидатися в навколишнє середовище! Масштаби будуть щонайменше порівняні з шістьма Фукусімами”, — каже Дмитро Гуменюк, завідувач відділення Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки. 

Йод являє собою безпосередню загрозу, тому що швидко поглинається людиною, і ця речовина стає радіоактивною проблемою щитовидної залози.

“Період напіврозпаду йоду відносно короткий – вісім днів. Однак чинний реактор вироблятиме величезну кількість йоду-131. Перший наслідок — якщо паливо нагріється, то воно почне плавитися, коли воно згорить, то вода википить. Буде вироблено величезну кількість ядерних паливних газів, газоподібного водню. І існує неминуча можливість того, що ця радіоактивність вийде із захисної оболонки реактора в атмосферу”, — застерігає фахівець з ядерної енергетики проєкту Greenpeace Шон Берні. 

Люди, які перебуватимуть у зоні ураження, будуть приречені на важкі невиліковні захворювання. 

“Ураження радіоактивними елементами — це променева хвороба, яка просто унеможливлює нормальну життєдіяльність людського організму. Якщо це гостра форма, то людина може померти в страшних муках. Йдеться про руйнування функцій усіх органів — страждають легені, нирки, серце. І це може проявитися потім уже в різних недугах, серед яких — онкологія”, — пояснила екологиня Тетяна Тимочко. 

Захоплення ядерного об’єкта і залучення його у військові дії — злочин. Війська РФ з подачі кремлівського диктатора грубо порушили міжнародне право, а також норми ядерної та радіаційної безпеки та захищеності. Путін утримує ЗАЕС як козир і розмінну монету. 

Українські дипломати закликали до посилення санкційного тиску на Росію, щоб сприяти звільненню Запорізької атомної електростанції, адже добровільно окупанти йти не мають наміру.

Коли почнеться звільнення ЗАЕС, окупанти під час відходу можуть закласти під реактор міни та підірвати їх дистанційно. Це може призвести до важкої аварії. Для цього росіяни й тримають один із блоків у гарячій зупинці.  

“Зараз ми бачимо, що загроза ядерних уражень традиційно використовується Росією як засіб політичного шантажу. Ми розуміємо, що наші союзники бояться давати зброї стільки, скільки нам потрібно, боячись російських загроз застосування тактичної ядерної зброї. І в цьому сенсі Запорізьку атомну станцію може бути використано як брудну бомбу”, — міркує експерт з ядерної енергетики Марк Железняк. 

Президент України закликає партнерів посилити українську систему протиракетної оборони, оскільки не виключає атак на українські АЕС. Відновлення ядерної та радіаційної безпеки — перший пункт Формули миру Володимира Зеленського. Нині, на думку США та Євросоюзу, ЗАЕС уперше з 2022 року стала безпосередньою мішенню у військових діях. Вимагають, щоб російські війська покинули станцію і повернули її під контроль України — це єдине можливе рішення для мінімізації ризику ядерної аварії, якого не існувало до 24 лютого 2022 року. 

Мілітаризація, диверсії та протиправні дії російських окупантів на Запорізькій атомній електростанції створили безпрецедентну загрозу ядерній безпеці України, Європи та світу. Аварії на подібних об’єктах мають транскордонний вплив. І сьогодні завдання всієї світової спільноти — допомогти Україні відновити контроль і належне обслуговування станції, щоб трагедія 26 квітня 1986 року більше не повторилася. 

Читайте також: Неприкрите злодійство в дусі 1990-х: як Кремль “віджимає” бізнес і майно у своїх громадян та іноземних компаній