Атаки на російські нафтові заводи: чому ППО не захищає стратегічні об’єкти — думки експертів

Обсяги переробки нафти в Російській Федерації скорочуватимуться, оскільки окремі російські нафтопереробні заводи (НПЗ) серйозно пошкоджені внаслідок атак дронів. Два дні атак українських безпілотників по НПЗ паралізували 12% нафтопереробних потужностей РФ, пише видання Bloomberg. 

Одна з цілей ударів по нафтових об’єктах — перервати російський експорт і постачання палива для російської армії на передовій.

Росія без бензину

Вранці 16 березня два безпілотники атакували два НПЗ у Самарській області, повідомляють російські Telegram-канали. Було атаковано територію заводу в Сизрані. У результаті сталася пожежа, площа якої становить 500 кв метрів.

“Атака сталася о 6 ранку за місцевим часом. Перший дрон атакував територію нафтопереробного заводу в Сизрані. Там почалася пожежа. Наразі площа загоряння становить 500 кв метрів”, — повідомили в Telegram-каналі “Baza”.

Також дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ. Там виникла пожежа, яку рятувальники загасили.

12 березня галасливо і “гаряче” було в багатьох регіонах: Курській, Воронезькій, Брянській, Бєлгородській, Тульській, Новгородській, Ленінградській і Московській областях. Вибухало і горіло на кількох нафтових базах. Місцева влада заявила про атаку дронів. 

Під ударами БпЛА в ніч на 12 березня опинився паливно-енергетичний комплекс у місті Кстово Нижегородської області. Як повідомила місцева влада, загоряння сталося на одній з установок із переробки нафти. За офіційними даними, постраждалих немає. Керівництво компанії, якій належить комплекс, від коментарів відмовляється. У ЗМІ повідомляють, що завод з переробки нафти — другий за величиною в Росії. Установка перегонки нафти АВТ-6, по якій припав удар безпілотника, вийшла з ладу.

“Потужність АВТ-6 становить близько 53% від переробки всього НПЗ, згідно з даними галузевих джерел. Четвертий у Росії за обсягом переробки НОРСІ вже обмежив випуск бензину після кількох аварій у грудні та січні, але поступово відновлював виробництво. НОРСІ переробив у 2023 році 15,8 млн тонн нафти”, — пише видання The Moscow Times у Telegram.

Безпілотники атакували й об’єкт паливно-енергетичного комплексу в Орловській області. Вогонь охопив резервуар нафтосховища. Із двох багатоповерхових будинків, розташованих поблизу нафтобази, евакуювали людей.

“Значна частина російського ППО захищає окупований Крим. А також столицю Росії — Москву, певним чином Санкт-Петербург та інші критичні об’єкти військові, такі як аеродроми базування стратегічної авіації. А також частково працює по фронту, по зоні активних бойових дій. То на інші території Росії часто не вистачає”, — каже директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Серед цілей 13 березня виявилися три НПЗ, а також авіабази. Крім цього, у Рязані горів найбільший нафтозавод “Роснефти”. Внаслідок атаки дрона там припинили роботу дві установки первинної переробки сировини. Також через падіння дронів був зупинений і Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області. Російська влада повідомила про фіксацію в небі понад 60 безпілотників.

У Російській Федерації у зв’язку з дроновими атаками на нафтопереробні заводи вже спостерігається дефіцит бензину, а ціна на паливо буде тільки зростати. 

У зв’язку з атаками на НПЗ зараз Росія забороняє вивезення продуктів нафтопереробки за кордон, щоб безпосередньо всередині країни було достатньо пропозиції.

“І це означає, що в майбутньому буде зменшуватися валютна виручка, а, відповідно, негативно впливатиме на курс рубля, що ми зараз бачимо. А також негативно впливає на надходження загалом валюти, відповідно, на можливості купувати обладнання, комплектуючі та інші речі за кордоном. Тобто в цьому відношенні зовнішньоторговельний баланс однозначно буде погіршуватися. Це перший момент”, — каже Ілля Несходовський, експерт з економічних питань. 

За його інформацією, всередині РФ наслідками дронових атак стала зупинка або припинення роботи НПЗ залежно від пошкоджень, у зв’язку з чим на 15% загалом по країні знизилася кількість виробленого бензину.

Думки експертів

Чому Росія не може захистити свої нафтопереробні заводи системами ППО? Як дронам вдається прибиратися вглиб країни? Як виведення з ладу російських нафтопереробних заводів може вплинути на ситуацію на лінії фронту? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Валерій Боровик, командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел”;
• Олександр Алєсін, незалежний військовий аналітик;
• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки. 

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Протиповітряна оборона не заточена під ураження дронів

— Росія наступає на свої ж граблі. Жодна країна світу не готова до війни такого роду. Якщо йдеться про безпілотники, то під них не заточені від початку системи ППО ні в РФ, ні в Україні. Протиповітряна оборона, в першу чергу, створювалася для протидії ракетам. 

Зараз ми маємо справу з дронами, які летять на невеликій швидкості, і їх складно засікти. ППО розрахована на високошвидкісні цілі. У РФ мало сучасних систем ураження — вони або в розробці, або їх потрібно десь купувати. 

У Росії далеко не вся територія захищена системами ППО. Просто неможливо всю країну покрити кільцем протиповітряної оборони першого і другого радіуса. 

Протиповітряна оборона в РФ прикриває певні об’єкти, але всі об’єкти вона не може покрити. Ніхто не був готовий до того, щоб під час війни відбудеться такий розвиток безпілотної ударної авіації. 

Стратегічний збиток через удари БПлА полягає в тому, що переривається ланцюжок паливно-мастильних матеріалів і дизельного палива на кілька місяців. Також це чинить психологічний вплив на росіян, які підтримують злочинну путінську війну. 

Росія, як і Україна, працює над удосконаленням своїх систем ППО. Але у нас, мені здається, це може бути на порядок краще, тому що є хороші взаємини з провідними країнами світу. 

ОЛЕКСАНДР АЛЄСІН: Повністю перекрити подачу нафтопродуктів на фронт не вдасться

— Росіяни недооцінили потенціал безпілотної авіації Збройних сил України. Як з погляду дальності, так і з погляду вантажопідйомності та ударної ефективності. У РФ не були готові до того, що українські безпілотники будуть проникати в глиб території і завдавати удари по нафтопереробним потужностям. На жаль, удари по НПЗ не матимуть вирішального впливу на війну. 

У Росії дуже великий запас — 74 нафтопереробні заводи, загальна потужність яких — 332 млн тонн. Я думаю, що потужностей, які залишилися, росіянам вистачить для забезпечення моторів танків, БМП і бронетранспортерів. 

Якщо не вистачить потужностей, то вони можуть купити бензин у білоруських НПЗ. Потужність білоруських НПЗ зараз становить 22 млн тонн. Але це не межа. 

Головний двигун — це нафтодолари. Росіяни найбільше заробляють не на експорті газу і нафтопродуктів, а на сирій нафті. Тому головне завдання для тих, хто хоче зупинити російський військовий локомотив, — скоротити російські продажі нафти за валюту. Саме ці гроші, в основному, йдуть на фінансування війни в Україні. 

Повністю перекрити подачу нафтопродуктів на фронт не вдасться. У Росії занадто розгалужена структура НПЗ. Можна припустити, що частина нафти, яка йде на потреби сільського господарства і в промисловість, може бути переправлена на військові потреби. А цей дефіцит покрити поставками з Білорусі. Звичайно, це створить певні труднощі в постачанні російських військ нафтопродуктами, але докорінного перелому, гадаю, не внесе. 

Дрони не можна перехопити на 100%, особливо зараз, коли вони робляться з композитних матеріалів, які не бачать радари. Крім того, безпілотники мають малий тепловий сигнал, рухаються на низькій висоті. 

Для перехоплення безпілотників потрібно мати велику кількість літаків типу АВАКС (авіаційний комплекс радіовиявлення і наведення, — ред.), супутників, які б спостерігали за земною поверхнею, дирижаблів, радарів. Усього цього у Росії в достатній кількості найближчим часом не буде. 

Росіяни можуть збільшити потужності НПЗ, які розташовані далеко на сході країни, але це призведе до швидкого зносу потужностей. 

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Удари мають відчувати жителі великих міст РФ

— Російських громадян мало хвилюють анонімні безпілотники, які влучають в об’єкти промисловості, енергетики або об’єкти військового призначення. Ось тільки коли наслідки цих ударів позначаються на них самих, то тоді вони їх помічають. 

Чим частіше ці удари будуть відчуватись саме в тих центрах Росії, які живуть краще, ніж глибинка, тим більше це буде позначатись на настроях людей, які живуть у цих великих містах. А від їхнього настрою залежить багато в чому офіційна публічна підтримка Путіна. 

Росія б’є по території України, зокрема, для того, щоб вплинути на настрої наших громадян. У нас має бути симетричний підхід. Такі заходи можуть потенційно вплинути на активну частину російського суспільства, яка більшою мірою проживає в Москві та Санкт-Петербурзі. 

Путін 2 роки тому вирішив розпочати свою коротку переможну війну. Але це все перетворилося на те, до чого ні військово-політичне керівництво, ні населення РФ готові не були. 

ІВАН ВАРЧЕНКО: РФ не зможе капітально ремонтувати нафтопереробні підприємства

— Росіяни від самого початку працювали по енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах в Україні. Ми розуміємо, що всі бази, маленькі підприємства, які могли виробляти паливно-мастильні матеріали, перебували під дуже серйозною увагою і ракети туди летіли регулярно. Росіяни сподівалися, що ми в підсумку не зможемо постачати в цивільний сектор і на фронт необхідну кількість паливно-мастильних матеріалів. Але у них не вийшло, тому що з нами був цивілізований світ і його технології. 

Росіянам важко відновити виробництво, тому що технології, які стоять на нафтопереробних заводах, значною мірою вироблені в тих країнах, які є партнерами України. Тому нам важливо знищувати ці переробні комплекси. 

У РФ немає можливостей серйозно ремонтувати нафтопереробні підприємства. Кожен удар — це цвях у труну російської економіки. 

Читайте також: Обсяги переробки нафти в РФ скорочуватимуться: про можливий дефіцит бензину в Москві розповів Рябцев